ДПІ у Надвірнянському районі інформує
На Надвірнянщині користувачами природних ресурсів сплачено понад 240,2 млн. гривень
На Надвірнянщині користувачами природних ресурсів сплачено понад 240,2 млн. гривень
Таку суму податку сплатили платники податків впродовж січня – вересня 2015 року до зведеного бюджету, що на 47,2млн.грн. більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року.
Від платників нашого районудо державного бюджету надійшло 235,1 млн.грн.. Протягом січня-вересня2015 року платники Надвірнянщини заплатили 233,8млн. грн. за користування надрами, також понад 1мільйони за лісові ресурсиі майже214 тис. за використання водидо державної скарбниці.
Також частина сплат за природні ресурси надходить до місцевого бюджету за 9місяців 2015 року надійшло 5,1 млн.грн.Частка рентної плати за використання лісових ресурсів найбільша – більше 3 млн. грн.,за використання надр платники заплатили 1,8 млн.грн., а за спеціальне водокористування місцеві бюджети отримали 214 тис.грн.
Начальник ДПІ у Надвірнянському районі Василь Гнатюк зазначає, що плата за природокористування стимулює комплексне, раціональне використання природних ресурсів, а також забезпечує узгодження загальнодержавних інтересів з інтересами певних районів шляхом збалансованого розподілу коштів, отриманих від плати за природні ресурси, між державним і місцевим бюджетами.
Власний бізнес на Надвірнянщинірозпочали 482 підприємця
Незважаючи на непросту економічну ситуацію в Україні, з початку 2015 року 482фізичних осіб-підприємців, зареєструвалися новоствореними платниками податків в Державній податковій інспекції у Надвірнянському районі.
За словами Оксани Пліщук, заступника начальника інспекції, впровадження нової спрощеної системи оподаткування наглядно стимулює розвиток малого та середнього бізнесу, і як позитивний результат – збільшує бюджетні надходження місцевої громади району .
Станом на 1 жовтня 2015 року на Надвірнянщині здійснюють підприємницьку діяльність – 2712фізичних осіб-підприємців. Найбільшою популярністю користується спрощеної системи оподаткування – її вибрало 54відсотки підприємців, тобто 1470фізичних осіб- підприємців. Решта, 1242 підприємців застосовує загальну систему господарської діяльності.
Нагадуємо, на сьогодні термін державної реєстрації значно спрощено. Процедура взяття на облік юридичних осіб та приватних підприємців в органах ДФС триває лише один день. Отож, новостворений суб’єкт господарювання наразі має можливість отримати витяг з ЄДР з даними про проведення державної реєстрації та взяття на облік в органах ДФС не пізніше наступного робочого дня з дня подачі документів державному реєстратору для проведення реєстрації.
З початку року надходження від плати за землю склали понад 8,5млн. грн.
З початку 2015 року власники та орендарі земельних ділянок Надвірнянщини сплатили до місцевого бюджету 8,6млн. грн. Зокрема, 6,6млн. грн. надійшло від юридичних осіб та 2 млн. грн. внесено фізичними особами. Показники аналогічного періоду минулого року перевищено на 3,9 млн. грн. Нагадуємо, що з 1 січня 2015 року плата за землю виключена з загальнодержавних податків та зборів та включена до складу податку на майно, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Сплата юридичними особами здійснюється щомісячно рівними частками, фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Про укладення з фізичними особами договорів цивільно-правового характеру фіскальні органи не повідомляються
До початку роботи працівника за укладеним трудовим договором власник підприємства, установи, організації або фізична особа повинна подати до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування повідомлення про прийняття такого працівника на роботу.
Форма повідомлення про прийняття працівника на роботу за трудовим договором затверджена постановою КМУ від 17.06.2015 р. № 413.
При цьому повідомлення про дату початку дії укладених договорів цивільно-правового характеру з фізичними особами до органів фіскальної служби не подається.
За фіскальним чеком покупець може перевірити легальність касового апарату продавця
Державна фіскальна служба запровадила новий електронний сервіс, за допомогою якого громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість отримати інформацію, чи зареєстрований конкретний реєстратор розрахункових операцій (РРО) в органах ДФС.
Так, наприклад, будь-який громадянин, придбавши товар в магазині, за отриманим фіскальним чеком може перевірити чи зареєстрований в органах ДФС касовий апарат, на якому продавцем товарів або послуг був роздрукований цей фіскальний чек.
У свою чергу, суб’єкт господарювання завдяки сервісу, зокрема, може отримати дані щодо фіскальних номерів РРО, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові), дату реєстрації, номер останньої книги обліку розрахункових операцій (КОРО), зареєстрованої на такий РРО та дати її реєстрації тощо.
Також запроваджений електронний сервіс містить інформацію про зареєстровані суб’єктами господарювання книги обліку розрахункових операцій.
Користувач сервісу також може отримати інформацію щодо фіскальних номерів РРО та КОРО, реєстрацію яких скасовано за заявою суб’єкта господарювання або з ініціативи органів ДФС.
Сервісом можна скористатися на офіційному порталі ДФС (www.sfs.gov.ua) у розділах «Інформація про РРО» та «Інформація про книги ОРО».
Про Довідники податкових пільг
Державна фіскальна служба України повідомляє, що Довідник № 76/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, та Довідник № 76/2 інших податкових пільг станом на 01 жовтня 2015 року розміщено на офіційному веб-порталі відомства у розділі «Довідники» (http://sfs.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/dovidniki-/54005.html).
Нагадуємо, що в загальному порядку відповідний Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 (далі – Постанова). Суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг за формою згідно з додатком до Постанови. Звіт подається суб’єктом господарювання за 3, 6, 9 і 12 календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається.
Як отримати підтвердження статусу платника ЄП четвертої групи?
Згідно із п. 295.9 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік. Разом з податковою декларацією для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подається розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва та відомості (довідка) про наявність земельних ділянок, у яких зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної ділянки.
Відповідно до п. 299.9 ст. 299 ПКУ за бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.
Форма запиту про отримання витягу та витягу з реєстру платників єдиного податку затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Оскільки на сьогодні форми запиту про отримання витягу та витягу з реєстру платників єдиного податку, не встановлені, а також те, що декларування сільськогосподарськими товаровиробниками податкових зобов’язань на 2015 рік здійснювалося за формою, затвердженою наказом Міндоходів України від 30.12.2013 № 864 «Про затвердження форми Податкової декларації з фіксованого сільськогосподарського податку», для отримання довідки необхідно подати заяву за місцем податкового обліку.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 108.02.06).
Платники податків мають право користуватися електронними сервісами ДФС
Для якісного обслуговування платників Державна фіскальна служба України пропонує платникам скористатись електронними сервісами.
Зокрема, на офіційному веб-порталі ДФС функціонує сервіс «Електронний кабінет платника податків». Для інформаційної підтримки та технічної допомоги суб’єктам господарювання пропонують скористатися послугами call-центру ДФС. Цікавою для користувачів є також інформація щодо потенційних бізнес-партнерів з реєстру платників ПДВ.
Крім того, можна скористатися автоматизованою системою «Єдине вікно подання електронної звітності» ДФС.
За якою формою та який порядок подання уточнюючого податкового розрахунку за ф. 1ДФ?
Форма та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4.
Порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до податкового агента.
Коригування показників розділу I:
для виключення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати «1» – на виключення рядка;
для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати «0» – на введення рядка;
для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію відповідно до абзацу другого цього пункту та ввести правильну інформацію відповідно до абзацу третього цього пункту, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення.
Коригування показників розділу II:
підрозділ «Оподаткування процентів»:
для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування процентів – виключення**» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування процентів» відобразити правильну інформацію;
підрозділ «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею»:
для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею – виключення***» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» відобразити правильну інформацію;
підрозділ «Військовий збір»:
для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір – виключення****» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 103).
Анулювавбанк борг-сплати податок
На сьогодні досить поширеною є проблема списання банками боргу, що виник від взятого і своєчасно не сплаченого (або сплаченого не в повному обсязі) кредиту фізичними особами. Мова йде про анулювання частини боргу – штрафних санкцій (штрафу, пені), які були нараховані у результаті порушення термінів сплати.
На перший погляд, здавалося б усе чудово, адже банк вирішив піти на зустріч безнадійному боржнику та списав заборгованість (повністю чи частково) і таким чином не має більше претензій до фізичної особи.
В Державній податковій інспекції у Надвірнянському районіакцентують увагу на тому, що за так званим «прощенням боргу» криється сплата податку, тому що анульована банком сума вважається доходом, отриманим платником податку.
І платнику у подальшому доведеться ще сплатити податок у розмірі 15 або 17 % (залежно від суми) з суми, яка була прощена банком.
Заступник начальника ДПІ у Надвірнянському районі Оксана Пліщуккоментує, – «Відповідно до положень Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.
Кредитор зобов’язаний офіційно повідомити платника податку – боржника прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.
Екс-боржник самостійно сплачує податок з такого доходу та відображає його у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів ( п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ)».
Таку суму податку сплатили платники податків впродовж січня – вересня 2015 року до зведеного бюджету, що на 47,2млн.грн. більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року.
Від платників нашого районудо державного бюджету надійшло 235,1 млн.грн.. Протягом січня-вересня2015 року платники Надвірнянщини заплатили 233,8млн. грн. за користування надрами, також понад 1мільйони за лісові ресурсиі майже214 тис. за використання водидо державної скарбниці.
Також частина сплат за природні ресурси надходить до місцевого бюджету за 9місяців 2015 року надійшло 5,1 млн.грн.Частка рентної плати за використання лісових ресурсів найбільша – більше 3 млн. грн.,за використання надр платники заплатили 1,8 млн.грн., а за спеціальне водокористування місцеві бюджети отримали 214 тис.грн.
Начальник ДПІ у Надвірнянському районі Василь Гнатюк зазначає, що плата за природокористування стимулює комплексне, раціональне використання природних ресурсів, а також забезпечує узгодження загальнодержавних інтересів з інтересами певних районів шляхом збалансованого розподілу коштів, отриманих від плати за природні ресурси, між державним і місцевим бюджетами.
Власний бізнес на Надвірнянщинірозпочали 482 підприємця
Незважаючи на непросту економічну ситуацію в Україні, з початку 2015 року 482фізичних осіб-підприємців, зареєструвалися новоствореними платниками податків в Державній податковій інспекції у Надвірнянському районі.
За словами Оксани Пліщук, заступника начальника інспекції, впровадження нової спрощеної системи оподаткування наглядно стимулює розвиток малого та середнього бізнесу, і як позитивний результат – збільшує бюджетні надходження місцевої громади району .
Станом на 1 жовтня 2015 року на Надвірнянщині здійснюють підприємницьку діяльність – 2712фізичних осіб-підприємців. Найбільшою популярністю користується спрощеної системи оподаткування – її вибрало 54відсотки підприємців, тобто 1470фізичних осіб- підприємців. Решта, 1242 підприємців застосовує загальну систему господарської діяльності.
Нагадуємо, на сьогодні термін державної реєстрації значно спрощено. Процедура взяття на облік юридичних осіб та приватних підприємців в органах ДФС триває лише один день. Отож, новостворений суб’єкт господарювання наразі має можливість отримати витяг з ЄДР з даними про проведення державної реєстрації та взяття на облік в органах ДФС не пізніше наступного робочого дня з дня подачі документів державному реєстратору для проведення реєстрації.
З початку року надходження від плати за землю склали понад 8,5млн. грн.
З початку 2015 року власники та орендарі земельних ділянок Надвірнянщини сплатили до місцевого бюджету 8,6млн. грн. Зокрема, 6,6млн. грн. надійшло від юридичних осіб та 2 млн. грн. внесено фізичними особами. Показники аналогічного періоду минулого року перевищено на 3,9 млн. грн. Нагадуємо, що з 1 січня 2015 року плата за землю виключена з загальнодержавних податків та зборів та включена до складу податку на майно, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Сплата юридичними особами здійснюється щомісячно рівними частками, фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Про укладення з фізичними особами договорів цивільно-правового характеру фіскальні органи не повідомляються
До початку роботи працівника за укладеним трудовим договором власник підприємства, установи, організації або фізична особа повинна подати до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування повідомлення про прийняття такого працівника на роботу.
Форма повідомлення про прийняття працівника на роботу за трудовим договором затверджена постановою КМУ від 17.06.2015 р. № 413.
При цьому повідомлення про дату початку дії укладених договорів цивільно-правового характеру з фізичними особами до органів фіскальної служби не подається.
Державна фіскальна служба запровадила новий електронний сервіс, за допомогою якого громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість отримати інформацію, чи зареєстрований конкретний реєстратор розрахункових операцій (РРО) в органах ДФС.
Так, наприклад, будь-який громадянин, придбавши товар в магазині, за отриманим фіскальним чеком може перевірити чи зареєстрований в органах ДФС касовий апарат, на якому продавцем товарів або послуг був роздрукований цей фіскальний чек.
У свою чергу, суб’єкт господарювання завдяки сервісу, зокрема, може отримати дані щодо фіскальних номерів РРО, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові), дату реєстрації, номер останньої книги обліку розрахункових операцій (КОРО), зареєстрованої на такий РРО та дати її реєстрації тощо.
Також запроваджений електронний сервіс містить інформацію про зареєстровані суб’єктами господарювання книги обліку розрахункових операцій.
Користувач сервісу також може отримати інформацію щодо фіскальних номерів РРО та КОРО, реєстрацію яких скасовано за заявою суб’єкта господарювання або з ініціативи органів ДФС.
Сервісом можна скористатися на офіційному порталі ДФС (www.sfs.gov.ua) у розділах «Інформація про РРО» та «Інформація про книги ОРО».
Про Довідники податкових пільг
Державна фіскальна служба України повідомляє, що Довідник № 76/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, та Довідник № 76/2 інших податкових пільг станом на 01 жовтня 2015 року розміщено на офіційному веб-порталі відомства у розділі «Довідники» (http://sfs.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/dovidniki-/54005.html).
Нагадуємо, що в загальному порядку відповідний Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 (далі – Постанова). Суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг за формою згідно з додатком до Постанови. Звіт подається суб’єктом господарювання за 3, 6, 9 і 12 календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається.
Як отримати підтвердження статусу платника ЄП четвертої групи?
Згідно із п. 295.9 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік. Разом з податковою декларацією для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подається розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва та відомості (довідка) про наявність земельних ділянок, у яких зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної ділянки.
Відповідно до п. 299.9 ст. 299 ПКУ за бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.
Форма запиту про отримання витягу та витягу з реєстру платників єдиного податку затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Оскільки на сьогодні форми запиту про отримання витягу та витягу з реєстру платників єдиного податку, не встановлені, а також те, що декларування сільськогосподарськими товаровиробниками податкових зобов’язань на 2015 рік здійснювалося за формою, затвердженою наказом Міндоходів України від 30.12.2013 № 864 «Про затвердження форми Податкової декларації з фіксованого сільськогосподарського податку», для отримання довідки необхідно подати заяву за місцем податкового обліку.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 108.02.06).
Платники податків мають право користуватися електронними сервісами ДФС
Для якісного обслуговування платників Державна фіскальна служба України пропонує платникам скористатись електронними сервісами.
Зокрема, на офіційному веб-порталі ДФС функціонує сервіс «Електронний кабінет платника податків». Для інформаційної підтримки та технічної допомоги суб’єктам господарювання пропонують скористатися послугами call-центру ДФС. Цікавою для користувачів є також інформація щодо потенційних бізнес-партнерів з реєстру платників ПДВ.
Крім того, можна скористатися автоматизованою системою «Єдине вікно подання електронної звітності» ДФС.
За якою формою та який порядок подання уточнюючого податкового розрахунку за ф. 1ДФ?
Форма та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4.
Порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до податкового агента.
Коригування показників розділу I:
для виключення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати «1» – на виключення рядка;
для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати «0» – на введення рядка;
для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію відповідно до абзацу другого цього пункту та ввести правильну інформацію відповідно до абзацу третього цього пункту, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення.
Коригування показників розділу II:
підрозділ «Оподаткування процентів»:
для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування процентів – виключення**» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування процентів» відобразити правильну інформацію;
підрозділ «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею»:
для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею – виключення***» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» відобразити правильну інформацію;
підрозділ «Військовий збір»:
для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір – виключення****» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 103).
Анулювавбанк борг-сплати податок
На сьогодні досить поширеною є проблема списання банками боргу, що виник від взятого і своєчасно не сплаченого (або сплаченого не в повному обсязі) кредиту фізичними особами. Мова йде про анулювання частини боргу – штрафних санкцій (штрафу, пені), які були нараховані у результаті порушення термінів сплати.
На перший погляд, здавалося б усе чудово, адже банк вирішив піти на зустріч безнадійному боржнику та списав заборгованість (повністю чи частково) і таким чином не має більше претензій до фізичної особи.
В Державній податковій інспекції у Надвірнянському районіакцентують увагу на тому, що за так званим «прощенням боргу» криється сплата податку, тому що анульована банком сума вважається доходом, отриманим платником податку.
І платнику у подальшому доведеться ще сплатити податок у розмірі 15 або 17 % (залежно від суми) з суми, яка була прощена банком.
Заступник начальника ДПІ у Надвірнянському районі Оксана Пліщуккоментує, – «Відповідно до положень Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.
Кредитор зобов’язаний офіційно повідомити платника податку – боржника прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.
Екс-боржник самостійно сплачує податок з такого доходу та відображає його у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів ( п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ)».
0 Коментарі