ДПІ в Надвірнянському районі інформує

Офіційна зарплата – стабільні надходження до місцевого бюджету

Офіційна зарплата – стабільні надходження до місцевого бюджету
«Виплата заробітної плати у „конвертах” – тягар сучасності, який несе за собою багато негараздів. Нелегальна заробітна плата послаблює соціальний захист працівників, зменшує надходження до бюджетів та державних соціальних фондів. Тому легалізація заробітної плати, прихованої зайнятості на сьогодні є одним з найпріорітетніших напрямків роботи ДФС» – зазначаєзаступник начальника ДПІ у Надвірнянському районі Оксана Пліщук.
Дуже важливо, щоб працівники отримували заробітну плату не «в конвертах», а офіційно, бо саме у такому випадку громадяни мають соціальний захист, місцевий бюджет має стабільні надходження. Так, протягом 4 місяців 2015 року платникамисплачено до місцевого бюджету податку на доходи фізичних осіб21,8млн. грн.
Нагадаємо, що внесеними з 01.01.2015р. змінами до Кодексу законів про працю України, «працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України». Розмір фінансової відповідальності за допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин становить 30 мінімальних зарплат та розмір адміністративної відповідальності – від 8500 грн. до 17000 грн. 
 
Кількість адмінпослуг, наданих ЦОПу ДПІ у Надвірнянському
До Центруобслуговування платників ДПІ у Надвірнянському районіз початку року звернулось більше 8 тис. відвідувачів в тому числі майже 1 тис.відвідувачівуквітні.
Найбільш запитуваною є послуга з видачі реєстраційного номера облікової картки платника податків: з початку року видано 1524та за квітень 369карток. Видано з початку року 77довідок про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, що контролюються органами доходів і зборів. Зареєстровано з початку року 524 розрахункові книжки, 99 книг обліку розрахункових операційта зареєстровано 128 книг обліку доходів і витрат, які ведуть фізичні особи-підприємці.
 
Середній заробіток мобілізованих не оподатковується
Кабінет Міністрів України постановою від 04.03.2015 № 105 затвердив Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. Цей Порядок визначає механізм виплати зазначеної компенсації за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті.
Для виплати компенсації підприємство, установа або організація подає щомісяця до 15 числа органу соціального захисту населення звіт про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам. Звіт необхідно погодити з районним (міським) військовим комісаріатом, який здійснював призов працівника на військову службу.
Законодавчо визначено, що дохід, отриманий мобілізованими працівниками за рахунок коштів державного бюджету у вигляді компенсації в межах середнього заробітку, не включається до оподатковуваного доходу такого працівника. Також не нараховується та не утримується єдиний внесок з таких виплат.
Оскільки Постанова № 105 набула чинності з 17.03.2015, то в цілях звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб, військовим збором компенсаційних виплат та ненарахування і неутримання єдиного внеску на такі виплати, вказаний Порядок суб’єктами господарювання застосовується починаючи з березня місяця.
Відповідне роз’яснення 02.04.2015 року розміщене на офіційному порталі ДФС України.
 
За не відображення у фіскальному чеку 5% акцизного збору передбачена відповідальність
Відповідно до п.п. 3.5 розд. 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом № 614, рядок 9 розрахункового документа (назва податку, літерне позначення ставки податку, ставка податку у відсотках, сума податку) може повторюватися відповідно до кількості податкових груп, тобто не менше 6.
Таким чином, акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів повинен відображатись у фіскальному чеку як окрема податкова група.
Згідно із п. 2.1 розд. 2 Положення № 614, у разі відсутності хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.
До суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
– у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання:
– вчинене вперше – 1 гривня;
– вчинене вдруге – 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону, товарів (послуг);
– за кожне наступне вчинене порушення – у п’ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).
Також, за порушення вимог Закону посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, притягуються контролюючими органами до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 155 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х до осіб, які здійснюють розрахункові операції з порушенням встановленого Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» порядку проведення розрахунків, застосовується штраф в розмірі від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
Нова форма звітності з єдиного внеску
ДПІ у Надвірнянському районіповідомляє, що 30 квітня 2015 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435, яким затверджено Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – Порядок).
Порядком затверджено нову форму звітності з єдиного внеску, порядок формування та строки подання зазначеного звіту до фіскальних органів.
Зокрема, передбачено, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п'яти, Звіт до фіскальних органів дозволено надсилати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення. У  такому випадку, страхувальник зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного фіскального органу не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання Звіту. Така звітність вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.
Крім того, підприємці, які не використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, Звіт за найманих працівників не подають.
Водночас, фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані подавати самі за себе Звіт незалежно від того, чи ведуть вони підприємницьку діяльність, крім фізичних осіб – підприємців на спрощеній системі оподаткування, які є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію за віком або соціальну допомогу.
Звітність за квітень 2015 року (у травні 2015 р.) подається за формами звітності, затвердженими наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 454.
Звітність за формами, затвердженими відповідно до Порядку №435, подаватиметься платниками єдиного внеску починаючи з 01.06.2015 року (звіти за травень 2015 р.).
 
Верховна Рада України ухвалила Закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справедливого оподаткування доходів фізичних осіб в інтервалі від 10 до 17 розмірів мінімальної заробітної плати"
Законодавчим актом з метою уніфікації розміру бази для утримання з оподатковуваних місячних доходів фізичних осіб податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску внесено зміни до пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу та до Закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Законом збільшено базу оподаткування з 10 до 17 розмірів мінімальної заробітної плати, коли ставка податку на доходи фізичних осіб становитиме 15%. З розміру доходів, які перевищуватимуть 17-кратний розмір мінімальної заробітної плати, ставка податку становитиме як і зараз – 20%, а також визначено максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, виходячи не з прожиткового мінімуму для працездатних осіб на момент нарахування збору, а з мінімальної заробітної плати, встановленої законом на  1 січня звітного року.
Документом подовжено  застосування знижувального коефіцієнту для визначення розміру єдиного внеску на рівні 0,4 після 1 січня 2016 року.
Законопроект зареєстровано за №2576
 
14 травня набрав чинності новий Закон, прийнятий для спрощення умов ведення бізнесу
Закон України від 21 квітня 2015 року №344-VIII «Про внесення змін до статті 69 Податкового кодексу України щодо спрощення умов ведення бізнесу» (далі – Закон), опублікований в газеті «Голос України» від 13.05.2015 №82, набрав чинності 14 травня 2015 року.
Відповідно до цього Закону спрощено процедуру обміну інформацією між банком та контролюючим органом. В пункті 69.1 статті 69 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) зазначено ще один спосіб отримання інформації про взяття платника податків на облік в контролюючих органах – банк самостійно може отримати таку інформацію з Держреєстру. Для того, щоб ця норма запрацювала, надано двомісячний термін для внесення змін в підзаконні нормативні акти згідно з пунктом 2 розділу ІІ цього Закону.
Також внесено зміни до пункту 69.2 статті 69 ПКУ, а саме скорочено термін, протягом якого банк зобов'язаний відправити повідомлення про відкриття або закриття рахунка. Раніше це робилося не пізніше наступного робочого дня з дня відкриття або закриття рахунка, а тепер банк зобов'язаний відправити повідомлення безпосередньо в день відкриття або закриття рахунка.
Тепер за принципом мовчазної згоди рахунок вважається прийнятим на облік – у час та дату отримання банком повідомлення (квитанції) про прийняття контролюючим органом повідомлення банку про відкриття рахунка, якщо контролюючий орган не направив повідомлення про відмову у взятті рахунка на облік. Відповідь надати, як і раніше, контролюючий орган зобов’язаний не пізніше наступного робочого дня
 
Акцизний податок з роздрібної торгівлі тютюнових виробів: база оподаткування
Відповідно до пп. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) максимальні роздрібні ціни – ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію) з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни.
Максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому ПКУ. Продаж суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Підпунктом 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 ПКУ встановлено, що базою оподаткування акцизного податку є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі.
Таким чином, базою оподаткування акцизного податку з роздрібної торгівлі тютюнових виробів є вартість (з податком на додану вартість) таких тютюнових виробів. Слід зазначити, що роздрібна ціна тютюнових виробів не може бути більшою за максимальну роздрібну ціну таких тютюнових виробів, збільшену на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
 
 

0 Коментарі

Ще немає коментарів

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована. Обов*язкові поля позначені *