ДПІ в Надвірнянському районі інформує

Підприємці-спрощенці перерахували 5,3млн. грн. єдиного податку
За словами начальника ДПІу Надвірнянському районі Василя Гнатюка, представники бізнесу, які обрали спрощену систему оподаткування, за 9 місяців 2015 року сплатили до місцевих бюджетів 5,3млн. грн. єдиного податку, включаючи надходження від платників четвертої групи.

Підприємці-спрощенці перерахували 5,3млн. грн. єдиного податку
За словами начальника ДПІу Надвірнянському районі Василя Гнатюка, представники бізнесу, які обрали спрощену систему оподаткування, за 9 місяців 2015 року сплатили до місцевих бюджетів 5,3млн. грн. єдиного податку, включаючи надходження від платників четвертої групи.
«СПД- фізичні особи сплатили до бюджетів місцевих громад майже 4,1млн. грн., – зазначив керівник інспекції. – Відповідно СПД-юридичніі особи перерахували 1,2 млн. грн., а сільськогосподарські товаровиробники-90 тис.грн.».
Як зазначив головний податківець району суб’єкти господарювання надають перевагу застосуванню спрощеної системи оподаткування, адже змінами внесеними до Податкового кодексу України з 1 січня 2015 року значно покращено умови оподаткування для платників єдиного податку.
 
Місцеві бюджети Надвірнянщини поповнились більш як на 7 млн.грн.акцизним податком
За словами заступника начальника ДПІ у Надвірнянському районі Оксани Пліщук, лише у вересні надійшло понад 1 млн. грн. акцизного податку.
Акцизний податок є стабільним додатковим фінансовим ресурсом, який може бути використаний для розвитку місцевих громад.
Відповідно до ст. 215 Податкового кодексу України від до підакцизних товарів належать:
– спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;
– тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;
– нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне;
– автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;
– електрична енергія.
Акцизний податок є непрямим податком, який включається у вартість товару. Саме тому фактично витрати по його сплаті несе безпосередньо споживач вказаних товарів.
 
Надходження до бюджету військового збору
За січень –вересень 2015 року платниками Надвірнянщиниперераховано військового збору до державного бюджету 7,04 млн. гривень. Зокрема, за останній місяць від платників надійшло до бюджету 787 тис.гривень. Як повідомив начальниДПІ у Надвірнянському районі Василь Гнатюк, у порівнянні з минулим роком сума надходжень за серпень зросла на 379тис. грн.
            Посадовець нагадує, що платниками військового збору є фізичні особи – резиденти та нерезиденти, які отримують доходи в Україні. Відповідальними за утримання і сплату військового збору в бюджет є роботодавці, що виплачують доходи у вигляді заробітної плати на користь платника податку, та податкові агенти – для оподаткування інших доходів із джерела їх походження в Україні.
            Військовим збором за ставкою 1,5% обкладаються доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються платнику у зв’язку з трудовими відносинами.
            Оподаткуванню підлягають також доходи, які платник отримав згідно з цивільно – правовими договорами ( договори підряду) за виконання робіт ( надання послуг), сума яких відображається в акті приймання – передачі виконаних робіт ( наданих послуг).
 
Майже 500тисяч гривень податку сплатили власники нерухомості Надвірнянськогорайону
  Платники Надвірнянського району з початку року сплатили 480,2тис. гривень податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. З них 453,4тис. грн. сплачено юридичними особами, відповідно до вимог ст.266 Податкового кодексу України, та 27,5тис. грн. – фізичними особами, згідно з отриманими податковими повідомленнями-рішеннями, сформованими податковою інспекцією до 1 липня цього року.
  Нагадаємо, що відповідно до норм статті 266 обчислення суми податку з об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості. Податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику до 1 липня року, що настає за базовим (податковим) періодом (роком), а сплачуються – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
 
Про прийняття на роботу працівника повідомте органи ДФС
ДПІ у Надвірнянському районі повідомляє щодо форми повідомлення про прийняття працівника на роботу.
Статтею 24 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування единого внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України,
Тобто, до початку роботи працівника інформація про його зарахування має бути подана до Державної фіскальної служби або її територіальних органів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» (далі – Постанова) з урахуванням вищезазначеної статті КЗпП України передбачено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх, як платника единого внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.
Цей порядок стосується також і прийняття (обрання) на роботу керівників юридичних осіб.
Тому, на нашу думку, у випадку прийняття керівника на новостворене підприємство, установу, організацію повідомлення про прийняття працівника на роботу до територіальних органів Державної фіскальної служби має бути підписано ocoбoю, яка визначена внутрішніми документами підприємства установи, організації або установчими документами.
 
Затверджено нову форму податкової декларації екологічного податку
ДПІ у Надвірнянському районі інформує, що дана декларація подається підприємствами, під час провадження діяльності яких здійснюються:
– викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;
– скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;
– розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання);
– утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
– тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
Форма Податкової декларації екологічного податку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 року №715.
Нагадаємо, що відповідно до ст.250 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.
Платники податку складають податкові декларації за затвердженою формою, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.
 
Змінено перелік обов'язкових реквізитів податкової накладної
Платники податку при складанні податкової накладної/розрахунку коригування можуть не заповнювати в їх заголовній частині поля реквізитів, як обов'язкові, а саме:
– місцезнаходження (податкова адреса продавця);
– місцезнаходження (податкова адреса покупця);
– номер телефону (продавця та покупця);
– вид цивільно-правового договору, його номер та дата;
– форма проведених розрахунків.
При цьому наявність чи відсутність у податковій накладній/розрахунку коригування заповнених полів реквізитів заголовної частини, які не є обов'язковими, не може бути підставою для виключення такої податкової накладної/розрахунку коригування зі складу податкового кредиту, якщо немає інших підстав для його зменшення.
Обов’язковими реквізитами податкової накладної залишаються:
– порядковий номер податкової накладної;
– дата виписування податкової накладної;
– повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, – продавця товарів/послуг; 
– податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства – платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); 
– повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, – покупця (отримувача) товарів/послуг; 
– опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; 
– ціна постачання без урахування податку; 
– ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; 
– загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; 
– код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Такі зміни внесено до Податкового кодексу України Законом України від 16 липня 2015 року №643-VIII.
Більш детально з роз’ясненням щодо змін в обов‘язкових реквізитах податкової накладної можна ознайомитися у листі ДФС України від 29.07.2015 № 27651/7/99-99-19-03-02-17.
З 1 жовтня прострочена реєстрація податкових накладних карається штрафом
Згідно із загальним правилом зареєструвати податкову накладну/ розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) необхідно не пізніше 15 календарних днів, наступних за датою їх складання, але не пізніше 180 календарних днів від дати їх складання.
 Водночас, термін реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 липня 2015 року по 30 вересня 2015 року (включно) було продовжено, штрафи не застосовувалися.
З 1 жовтня 2015 року за порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям – платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних до платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, застосовується штраф. Розмір штрафу розраховується у відсотках від суми податку на додану вартість, зазначеного в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, та залежить від кількості днів прострочення: до 15 календарних днів – 10 відсотків; від 16 до 30 календарних днів – 20 відсотків;  від 31 до 60 календарних днів – 30 відсотків; на 61 і більше календарних днів – 40 відсотків.
У разі, якщо податкова накладна, що підлягає наданню покупцю – платнику податку на додану вартість, і розрахунок коригування до такої податкової накладної не зареєстровані в ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати їх складання з вини платника, на якого покладено обов’язок щодо такої реєстрації, до нього застосовується штраф у розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування.
 
Термін для виправлення помилок у поданій звітності
Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Згідно з п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
При поданні платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Таким чином, платник податків при самостійному виявленні помилок у раніше поданій ним податковій декларації, звіті про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ) (з урахуванням строку давності 1095 днів, а у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ – 2555 дня), зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
 
Оподаткування додаткового джерела заробітку
ДПІ у Надвірнянському районі  інформує, що здача в оренду власного майна є додатковим джерелом заробітку, а це може бути одна кімната у квартирі, сама квартира, гараж, дачний будинок тощо. Юридичне оформлення таких правовідносин відбувається шляхом підписання договору про найм (оренду) нерухомого майна. Здавання в оренду власного нерухомого майна може здійснюватись фізичними особами як у межах підприємницької діяльності, так і без реєстрації орендодавця як фізичною особою – підприємцем.
Досить часто громадяни України забувають, що згадане джерело заробітку підлягає оподаткуванню. Стаття 170 Податкового кодексу визначає особливості нарахування та оподаткування доходів від надання нерухомості в оренду, житловий найм.
Орендодавцю, який здає квартиру фізичним особам і не є підприємцем, кожного кварталу протягом 40 днів необхідно нарахувати та сплатити податок за ставкою 15% (20%).
Сума отриманого доходу, сплаченого протягом року податку та нарахованого податкового зобов’язання за результатами такого року, відображається орендодавцем у річній податковій декларації. Така декларація подається до 1 травня року, що настає за звітним, до податкової інспекції за податковою адресою платника податку.
Державна податкова інспекція у Надвірнянському районі звертає увагу, що крім відповідальності за несплату податків, не потрібно забувати і про те, що право на оформлення субсидій надаватиметься особам, які орендують житло і оплачують вартість житлово-комунальних послуг на підставі письмового договору найму (оренди) житла.
 
До уваги платників єдиного податку з юридичних осіб третьої групи
Державна фіскальна служба України листом від 15.09.2015 № 34046/7/99-99-15-03-01-17 повідомляє, що з 1 січня 2015 року Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи" внесено зміни у порядок застосування спрощеної системи оподаткування. Зокрема, четверту та шосту групи для платників єдиного податку – юридичних осіб об'єднано у третю групу зі ставками 2 (у разі сплати ПДВ) та 4 відсотки (у разі включення ПДВ до складу єдиного податку).
Наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 „Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.07.2015 за № 799/27244 (далі – Наказ № 578), затверджено нову форму податкової декларацій платника єдиного податку третьої групи для юридичних осіб.
Таким чином, платники єдиного податку – юридичні особи мають можливість подати податкову звітність за 9 місяців 2015 року за формою декларації, затвердженою Наказом № 578, у тому числі для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди.
 

 
 
 

0 Коментарі

Ще немає коментарів

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована. Обов*язкові поля позначені *