Головний державний інспектор Управління Держпраці України в Івано-Франківській області інформує:

10 листопада 2015 рокув Надвірнянському районному центрі зайнятості був проведений профінформаційний семінар для керівників підприємств та працівників на тему: “Гарантії мобілізованим працівникам”.

10 листопада 2015 рокув Надвірнянському районному центрі зайнятості був проведений профінформаційний семінар для керівників підприємств та працівників на тему: “Гарантії мобілізованим працівникам”.
На даний захід була запрошена Роксоляна Сабадаш — головний державний інспектор Управління Держпраці України в Івано-Франківської області, яка розповіла, що підставою для надання гарантій мобілізованим працівникам є повістка з військкомату про призов працівника на військову службу. На підставі повістки підприємству необхідно скласти наказ про те, що працівник відсутній на роботі з причини перебування на військовій службі. В наказі рекомендується вказати про виплати, які належить здійснити працівнику, а також про те, яким чином працівник повинен підтвердити своє перебування на військовій службі. Основним документом, що підтверджує призов і проходження військової служби військовослужбовцями в особливий період, а також підтверджує призов під час мобілізації резервістів і військовозобов'язаних, є військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові позначки.
Було звернуто увагу присутніх також на те, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації» від 27.03.2014 р. № 1169-VII внесено зміни до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.92 р. № 2232-XII та ст. 119 КЗпП, згідно з якими за громадянами України, які проходять військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування і форм власності. Ця норма діє з 01.04.2014 р.
З 8 червня 2014 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20.05.2014 р. № 1275-VII (далі – Закон № 1275). Згідно із змінами, внесеними цим Законом до ч. 3 ст. 119 КЗпП, за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів держбюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Ця норма КЗпП діє з 18.03.2014 р. згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1275. Крім того, Законом № 1275 були внесені зміни до ст. 36 КЗпП, відповідно до якої підставами для припинення трудового договору є призов або вступ працівника чи власника – фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім призову працівника на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року.
Також головним державним інспектором було наголошено, що під час мобілізації трудові відносини з працівниками не перериваються.
Оскільки мобілізований працівник перебуває у трудових відносинах з підприємством, то роботодавець повинен нараховувати йому компенсацію в межах середнього заробітку (ст. 119 КЗпП) та надавати у Звіті про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ (додаток 4) відомості про нарахування заробітної плати такому працівнику.
До моменту затвердження КМУ порядку виплати компенсації з держбюджету працівникам, призваним на військову службу в порядку мобілізації, питання відшкодування підприємству таких виплат залишається законодавчо неврегульованим. Однак не проводити виплати підприємство не має права, оскільки невиплата фактично буде прирівнюватися до затримки виплати заробітної плати.
Нараховувати виплати у розмірі середнього заробітку мобілізованим працівникам необхідно, оскільки така гарантія передбачена законодавчими актами.
За таке порушення можуть застосовуватись адміністративні санкції згідно із ст. 41 КпАП. А якщо невиплата триватиме більше одного місяця, то за певних обставин (зокрема, таких як наявність складу злочину, регулярність невиплати, якщо її обов'язковість передбачена законом) можуть бути застосовані і заходи покарання, передбачені ст. 175 ККУ.
Отже, можна зробити висновок, що відповідно до змін, внесених Законом № 1275 до ст. 2101 КпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від 10 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення такого порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на громадян від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
Головний державний інспектор Управління
Держпраці в Івано- Франківській області                                                                         Р.Сабадаш

 
 
 

0 Коментарі

Ще немає коментарів

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована. Обов*язкові поля позначені *