Компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги: умови призначення і виплати

Непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами), відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 29.04.2004 року № 558 призначається щомісячна компенсаційна виплата.
Для призначення цього виду компенсацій необхідно звернутись до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення з такими документами:

заява про згоду надавати соціальні послуги;
паспорт, що посвідчує особу;
висновок лікарсько-консультативної комісії медичної установи про те, що стан здоров’я людини дозволяє постійно надавати соціальні послуги;
копія трудової книжки, а у разі відсутності трудової книжки – письмове повідомлення із зазначенням інформації про відсутність трудової книжки, останнього місця роботи.
Особа, яка потребує надання соціальних послуг, або її законний представник (у разі визнання цієї особи недієздатною) подає:

заяву про необхідність надання соціальних послуг;
паспорт, що посвідчує особу;
копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
висновок лікарсько-консультаційної комісії медичної установи про необхідність постійного стороннього догляду та нездатність особи до самообслуговування (за винятком осіб з інвалідністю I групи, інвалідність яких встановлена безстроково та які, згідно з довідкою до акту догляду медико-соціальною експертною комісією, потребують постійного стороннього догляду).
Компенсація призначається виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних або непрацездатних осіб у таких розмірах:

15 відсотків – фізичним особам, які надають соціальні послуги особам з інвалідністю I групи;
10 відсотків – фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, які за висновком лікарсько-консультаційної комісії потребують постійного стороннього догляду і не здатні до самообслуговування, особам з інвалідністю II групи та дітям з інвалідністю;
7 відсотків – фізичним особам, які надають соціальні послуги особам з інвалідністю ІІІ групи та хворим, які за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду і не здатні до самообслуговування.
Разом з тим, слід відзначити, що є ряд підстав, передбачених чинним законодавством, при наявності яких, компенсація за надання соціальних послуг не призначається, а саме :

у разі, коли фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам, призначено державну соціальну допомогу на догляд відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю» або надбавку на догляд до державної соціальної допомоги згідно із Законом України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю»;
надбавку на догляд або державну соціальну допомогу на догляд відповідно до законів України «Про пенсійне забезпечення» і «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб;
відшкодування витрат на надання послуг по догляду відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»;
фізичним особам, які надають соціальні послуги і отримують допомогу на догляд відповідно до Закону України «Про психіатричну допомогу»;
фізичним особам, які надають соціальні послуги на платній основі;
самозайнятим особам;
фізичним особам, які проходять альтернативну (невійськову) службу;
фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, особам з інвалідністю, хворим, які за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду і не здатні до самообслуговування та перебувають у трудових відносинах, у тому числі на умовах неповного робочого дня (крім роботи вдома).
Компенсація призначається на наступні періоди:

на час встановлення групи інвалідності – особам з інвалідністю І групи, інвалідність яких встановлена безстроково та які згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією потребують постійного стороннього догляду;
на час, протягом якого особа, яка подала заяву про необхідність отримання соціальних послуг, потребуватиме постійного стороннього догляду.
Якщо особа, якій надавались соціальні послуги, за висновком органу медико-соціальної експертизи вже не потребує постійного стороннього догляду, виплата компенсації припиняється з дня, що настає за тим, з якого ця особа згідно з висновком втратила необхідність такого догляду.

Фізична особа, яка надає соціальні послуги, у разі досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», або настання інвалідності, зобов’язана в десятиденний строк повідомити структурному підрозділу з питань соціального захисту населення, який призначив компенсацію. Компенсація виплачується такій фізичній особі у новому розмірі з дня виповнення пенсійного віку та встановлення інвалідності, якщо вона в цей період надавала соціальні послуги.

Продовження виплати компенсації у зв’язку із закінченням строку надання соціальних послуг фізичною особою або необхідністю отримання соціальних послуг особою, яка їх потребує, здійснюється на підставі поданої заяви разом із новим висновком лікарсько-консультаційної комісії і оформляється рішенням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення в установленому порядку.

Фізичні особи, які одержують компенсацію, зобов’язані повідомити структурний підрозділ з питань соціального захисту населення, що призначають ці виплати, про обставини, які можуть вплинути на умови їх призначення та виплати.