Крути: трагедія, подвиг, пам’ять

       

       
29 січня українська громадськість відзначалаДень памꞌяті героїв Крут. Ця подія ознаменувала відлік нового духовного злету української нації. Уже протягом майже століття національним символом для поколінь борців за свободу та незалежність є 29 січня 1918 року. У перебігу військових дій бій вирішального значення не мав, та у свідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді.
           На вшанування 97- ї річниці пам’яті героїв Крут, які загинули за вільну Україну у місті Надвірна відбулось урочисте зібрання за участю представників органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадськості, представників організацій, підприємств, установ району. На початку поклали квіти до Могили борцям за волю України та помолилися за Україну. Продовжився захід факельною ходою вихованців Прикарпатського військово-спортивного ліцею та всіх присутніх до меморіальної дошки пам'яті Героям Небесної сотні.
          Священники відправили поминальну панахиду за Героїв Небесної Сотні,героїв Крут,  таза всіх хто віддав своє життя за незалежність України. Хвилиною мовчання вшанували пам'ять героїв Крут.  До присутніх з промовами звернулисяміський голова Зіновій Андрійович таголова громадської ради при РДАта МГО «Міжнародний Союз Козацтва»Надвірнянський козацький курінь Віталій Трачук. З історичною довідкою виступив Володимир Свягла.

       Вихованець 10 – В класу Прикарпатського військово – спортивного ліцею Ватуйчак Михайло у своєму зверненнізазначив: «Сьогодні на нашу землю прийшов ворог. Він підступний і безжальний. Місце героїв Крут зайняли десятки тисяч нових героїв. Серед них близько  60 випускників Прикарпатського військово – спортивного ліцею, двоє, на жаль, загинули захищаючи Україну.Від імені ліцею ми клянемося,що будемо гідно і гордо тримати святий прапор боротьби за незалежність України який підняли герої Крут».  

       Під час заходу гурт «Заграва» та відомий співак Віктор Чудновський виконали патріотичні пісні, Назар Олексин прочитав вірші присвячені цим трагічним сторінкам історії України. Насамкінець учасники заходу заспівали національний гімн України.
       
 І нехай День пам’яті героїв Крут несе світло майбутнім поколінням, слугує прикладом глибокої любові, жертовності та милосердя заради вільного нашого сьогодення, стане Днем слави української молоді.
 
 
 
Бій під Крутами 29 січня 1918 р.
Бій під Крутами: від залізничної станції Крути в напрямку Бахмача ліворуч від залізничної колії оборону тримали 1-ша сотня Допоміжного студентського куреню січових стрільців на чолі з сотником Омельченком (116-130 осіб) та одна сотня Першої Української юнацької школи імені Б.Хмельницького (юнацька школа – офіцерське училище, юнак – курсант), праворуч – дві сотні юнацької школи. Четверта сотня юнацької школи була в резерві, її введено в бій пізніше. Чота(взвод) наймолодших студентів і учнів була в резерві окремо, керівник оборони не планував їх кидати у бій (саме вона (27 осіб) потрапила під час відступу в полон на станції Крути та була розстріляна за наказом М. Муравйова). Загальна кількість збройного формування УНР під Крутами на чолі з сотником Аверкієм Гончаренком була 600-700 вояків: 116-130 вояків 1-ої сотні Допоміжного студентського куреню січових стрільців на чолі з сотником Омельченком та 450-500 юнаків(курсантів офіцерського училища) Першої Української юнацької школи імені Б.Хмельницького, 20 старшин (офіцерів). На озброєнні у них, крім гвинтівок, було ще 16-18 кулеметів і 1 гармата (трьохдюймовка або по-сучасному 76-мілімітрова гармата). Невідома кількість вояків-добровольців з Ніжина. Особисто відомий тільки Осип Твардовський.
Наступали 4–6 тисяч вояків військ РРФСР на чолі з головнокомандувачем Михайлом Муравйовим, одну групу військ очолив Берзін, другу – Єгоров. Радянські війська складалися з червоногвардійців, солдат та балтійських матросів. Вони були добре озброєні, мали у своєму розпорядженні артилерію і бронепоїзд.
Втрати (вбиті, поранені, полонені і зниклі безвісти): Війська УНР – до 250–300 вояків включно зі студентами і 10 старшин. З них Студентська сотня втратила понад 70 чоловік: 27 розстріляних полонених студентів та учнів за наказом Муравйова і Єгорова, 10–12 убитих у бою, 35–40 поранених. Радянські війська: за різним даними до 300 вбитих і до 1300 поранених.
Ввечері 29 січня після гарматного руйнування та підпалу споруд залізничної станції наступаючими, сильного тиску на фронті та загрози оточення, українські війська організовано відступили, зібрали знайдених вбитих і поранених до поїзда, розібрали залізничну колію за станцією і відправилися до Києва. На станції Бобрик з’єдналися з Гайдамацьким кошем Слобідської України під командуванням С.Петлюри. А.Гончаренко відзначав у своїх спогадах, що на станції Бровари передав «релятивний звіт» про бій С.Петлюрі в присутності начальника штабу О.Удовиченка. Цей документ не пощастило виявити. Радянські війська після бою ще дві доби перебували в районі залізничної станції Крути і потім відновили наступ на Київ.
 

0 Коментарі

Ще немає коментарів

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована. Обов*язкові поля позначені *