Про захист прав споживачів

 Відповідно до ст. 42 Конституції України, держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

 Відповідно до ст. 42 Конституції України, держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
Регулювання у сфері споживчої політики та захисту прав споживачів здійснюється у відповідності до Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 р. № 1023-XIIу редакції від 01.12.2005 року, Цивільного кодексу України, Господарського Кодексу України, Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції". 
Кожен споживач має знати, що, згідно зі ст. 4 Закону України «Про права споживача» купуючи, замовляючи або використовуючи продукцію, яку реалізують на території України, він має право на:
–       захист своїх прав державою;
–       належну якість продукції та обслуговування;
–       безпеку продукції;
–       необхідну, доступну, достовірну та вчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця);
–       відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої через недоліки продукції (дефекту), відповідно до закону;
–       звернутися до суду та інших уповноважених державних органів по захист порушених прав;
–       об'єднатися в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).
На сьогоднішній день Закон України «Про захист прав споживачів» визначає не лише права, а й обов'язки споживача. У ст.4 «Обов'язки споживача» зазначено, що споживач зобов'язаний:
1) перед початком експлуатації товару уважно ознайомитися з правилами експлуатації, викладеними в наданій виробником (продавцем, виконавцем) документації на товар;
2) в разі необхідності роз'яснення умов та правил використання товару – до початку використання товару звернутися за роз'ясненнями до продавця (виробника, виконавця) або до іншої вказаної в експлуатаційній документації особи, що виконує їх функції;
3) користуватися товаром згідно з його цільовим призначенням та дотримуватися умов (вимог, норм, правил), встановлених виробником товару (виконавцем) в експлуатаційній документації;
4) з метою запобігання негативним для споживача наслідкам використання товару – застосовувати передбачені виробником в товарі засоби безпеки з дотриманням передбачених експлуатаційною документацією спеціальних правил, а в разі відсутності таких правил в документації – дотримуватися звичайних розумних заходів безпеки, встановлених для товарів такого роду.
При придбанні будь-яких товарів споживач має право на перевірку якості, безпеки, комплектування, міри, ваги і ціни продукції, яка придбавається (замовляється), демонстрацію безпечного та правильного її використання. За вимогою споживача продавець (виконавець) зобов’язаний надати йому контрольно-вимірювальні прилади, документи, які підтверджують якість, безпеку і ціну продукції.
При купівлі товарів продавець (касир) зобов’язаний видати споживачу розрахунковий документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція), який посвідчує факт купівлі-продажу (повернення) товарів, надання послуг, з позначкою про дату продажу, надрукований і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну, а у випадку коли на товар видається технічний паспорт та гарантійний талон – заповнення його належним чином.
Купуючи продукти харчування, необхідно звернути увагу на наявність маркування, яке передбачає собою інформацію для споживача про:
–       загальну назву харчового продукту, його масу або об’єм;
–       склад харчового продукту, якщо він виготовлений з кількох складників, із зазначенням переліку назв використаних у процесі виготовлення інших продуктів харчування, харчових добавок;
–       харчову та енергетичну цінність;
–       найменування, адресу виробника та місце виготовлення тощо
Особливу увагу слід звернути на дату виготовлення, термін та умови реалізації, цілісність упаковки, наявність сторонніх запахів і ознак замокання.
Відсутність на товарі маркування державною мовою та відповідної інформації свідчить про те, що товар є неякісним та можливо навіть небезпечним для вживання.
Споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Такі відомості повинні містити дані про основні властивості товару, застереження щодо вживання тощо.

 

Якщо споживач придбав неякісний товар, відповідно до вимог ст. 9 Закону України „Про захист прав споживачів”  споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути використаний ним за призначенням. Однак, не всі товари підлягають поверненню. На сьогоднішній день діє перелік товарів, що не підлягають обміну (поверненню), затверджений  постановоюКабінетом Міністрів Українивід 19 березня 1994 р. № 172.Зокрема,поверненню та обміну не підлягають продовольчі товари, лікарські препарати та засоби,предмети сангігієнита ряд непродовольчих товарів.

Для реалізації свого праваспоживачеві необхідно звернутись до продавця з вимогою про усунення вказаного недоліку:

–    усно (бажано в присутності свідків).

–    письмово викласти своє звернення (у формі заяви або претензії).

          У зверненні слід зазначити: дату купівлі товару, наявність розрахункового документу, що підтверджує факт купівлі-продажу, описати дефект, що проявився і викласти свою вимогу відповідно до законодавства України).

Заява складається у двох примірниках, один залишається у продавця, другий – у покупця. На другому примірнику робиться відмітка продавцем про дату отримання та ставиться П.І.Б. та  підпис уповноваженої особи (реєстрація заяви).
Якщо продавці відмовляються прийняти заяву, її необхідно відправити поштою рекомендованим листом з повідомленням і описанням того, що вкладено в поштовий конверт.
         У разі невиконання вимог споживач має право звернутись у відповідні контролюючі органи та до суду для захисту своїх прав.