Стягнення на заробітну плату, пенсію та інші доходи боржника

 Умови звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника регламентовано Законом України «Про виконавче провадження». Відповідно до вказаного законодавчого акту, стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі:
1) відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум,

 Умови звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника регламентовано Законом України «Про виконавче провадження». Відповідно до вказаного законодавчого акту, стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі:
1) відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум,
2) у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів та стягнення на суму, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати.
 За іншими виконавчими документами державний виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника за письмовою заявою стягувача.
 Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника державний виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі – підприємцю за місцем отримання боржником відповідних доходів.
Копія зазначеної постанови залишається у виконавчому провадженні на контролі.
 Постанова повинна містити:
 а) повне найменування та місцезнаходження підприємства, установи, організації, прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи чи фізичної особи – підприємця, до якої направляється постанова, та її місце проживання;
 б) порядок стягнення суми боргу;
 в) розмір відрахувань;
 г) реквізити рахунку, на який необхідно перераховувати утримані кошти, або адресата у разі перерахування коштів поштовим переказом;
 ґ) вимогу щодо направлення звітів про здійснені відрахування та виплати із зазначенням періодичності подання звітів та адреси, на яку необхідно направляти звіти.
Постанова підписується державним виконавцем та скріплюється печаткою органу державної виконавчої служби.
Контроль за правильним і своєчасним відрахуванням із заробітної плати та інших доходів боржника здійснюється державним виконавцем за власною ініціативою, в тому числі за заявою стягувача шляхом перевірки правильності відрахувань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами та фізичними особами – підприємцями, з якими боржник перебуває у трудових відносинах, про що складається відповідний акт.
 Якщо боржник працює на роботах з періодичним нарахуванням заробітної плати (сезонні роботи в сільському господарстві, на риболовецьких та рибопереробних підприємствах тощо), відрахування проводяться в міру нарахування заробітної плати.
 Якщо боржник працює за сумісництвом на кількох підприємствах, відрахування проводяться із заробітку за кожним місцем роботи на підставі окремо винесених державним виконавцем постанов.
 Якщо боржник працює у фізичної особи або фізичної особи – підприємця, у якого немає бухгалтера та рахунку в банку, утримані кошти із заробітку боржника перераховуються стягувачу безпосередньо цими особами.
 Підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи – підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти стягувачу у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а якщо такий строк не встановлено – до десятого числа кожного місяця, наступного за звітним.
Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи – підприємці кожні шість місяців надсилають державному виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою у додатку 2 до Інструкції з організації примусового виконання рішень.
У разі припинення перерахування коштів стягувачу у зв'язку із зміною боржником місця роботи, проживання, перебування чи навчання або з інших причин підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи – підприємці не пізніш як у триденний строк повідомляють державному виконавцю про причину припинення виплат та зазначають нове місце роботи, проживання чи навчання боржника, якщо воно відоме. Посадові особи, винні у ненаданні таких відомостей без поважних причин, можуть бути притягнуті до відповідальності, передбаченої законом.
Звіт про здійснені відрахування та виплати долучається до матеріалів виконавчого провадження.
Виконавчі документи, за якими здійснюється відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, зберігаються у виконавчих провадженнях.
Після надходження до державного виконавця письмового повідомлення за підписом відповідальної посадової особи, скріпленим печаткою, чи платіжних документів про перерахування коштів державний виконавець не пізніше наступного робочого дня заносить інформацію про стягнення коштів до виконавчого документа шляхом проставлення відповідної відмітки.
  У відмітці державного виконавця зазначаються розмір стягненої (відрахованої) суми, суми заборгованості (за її наявності), а при стягненні періодичних платежів – дата, до якої проведено стягнення, та повне найменування і місцезнаходження юридичної особи, яка здійснювала відрахування, наприклад, аліменти стягнено по 01.01.2011 за місцем роботи боржника ДП «Деревообробний завод», м. Рівне, вул. Іванівська, 15, заборгованість – 300 (триста) грн.
 Якщо перерахунок коштів здійснювався за платіжними документами, які долучено до матеріалів виконавчого провадження, у відмітці зазначаються номер та дата платіжного документа. Наприклад, штраф у сумі 850 (вісімсот п’ятдесят) грн стягнуто у повному обсязі згідно з квитанцією від 01.01.2011 № 0988.
 У випадку стягнення суми боргу із заробітку (доходу) боржника та безпосередньо державним виконавцем відмітка у виконавчому документі повинна складатися з усіх видів стягнення. Наприклад, штраф у сумі 300 (триста) грн стягнуто частково за місцем роботи боржника ДП «Деревообробний завод», м. Рівне, вул. Іванівська, 15, штраф у сумі 400 (чотириста) грн стягнуто за квитанцією від 01.01.2011 № 0988. Усього стягнуто у повному обсязі 700 (сімсот) грн штрафу. Якщо на виконавчому документі недостатньо місця для проставлення всіх відміток, державний виконавець робить записи на окремому аркуші, який підшивається до виконавчого документа та скріплюється печаткою органу державної виконавчої служби, при цьому на виконавчому документі робиться запис про кількість підшитих до нього аркушів.
 При виконанні рішень про стягнення коштів із засуджених постанова про стягнення з метою здійснення відрахувань у засуджених направляється державним виконавцем до відповідних органів і установ виконання покарань лише після перевірки коштів на рахунках боржника та іншого майна для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум.
Якщо органи і установи виконання покарань розташовані за межами території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, виконавче провадження після перевірки майнового стану боржника у передбаченому порядку підлягає закінченню, а виконавчий документ разом з актом про відсутність майна надсилається до відповідного органу державної виконавчої служби для організації виконання.
Розмір відрахувань із заробітної плати та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
 Обмеження розміру відрахувань із заробітної плати встановлюється законодавством про працю.
 Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості:
1.      у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, відшкодування шкоди у зв'язку із втратою годувальника та збитків чи шкоди, заподіяних злочином, – п'ятдесят відсотків;
2.      за всіма іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, – двадцять відсотків.
 Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати не може перевищувати п'ятдесят відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі в разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на:
1) відрахування із заробітної плати в разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт
2) стягнення аліментів на неповнолітніх дітей.
У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти відсотків.
Положення цієї статті застосовуються також у разі звернення стягнення на належні боржникові стипендію та інші доходи.
Звернення стягнення на пенсію здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Максимальний розмір таких відрахувань згідно вказаного закону не може перевищувати 50%.
Відрахування із заробітної плати боржника, який за вироком суду відбуває покарання без позбавлення волі, здійснюється з усієї суми заробітної плати без урахування стягнень за вироком.
Із заробітної плати засуджених, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, а також з осіб, які перебувають у наркологічних відділеннях психіатричних диспансерів та стаціонарних лікувальних закладах, відрахування здійснюється з усієї суми заробітної плати без урахування відрахувань витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах.
Стягнення може бути звернено тільки за рішеннями про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника на:
1.      допомогу по державному соціальному страхуванню, що виплачується в разі тимчасової непрацездатності та в інших випадках,
2.      допомогу по безробіттю,
3.      соціальну допомогу інвалідам з дитинства, призначену відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам",
Стягнення не може бути звернено на такі виплати:
1) вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника;
2) компенсацію працівнику за невикористану відпустку, крім випадків, коли особа під час звільнення одержує компенсацію за відпустку, не використану протягом кількох років;
3) компенсацію працівнику витрат у зв'язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням;
4) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних;
5) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;
6) допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами;
7) одноразову допомогу у зв'язку з народженням дитини;
8) допомогу по догляду за дитиною;
9) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною-інвалідом, по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом;
10) допомогу на лікування;
11) допомогу на поховання;
12) щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, щозазнала радіоактивного забруднення;
13) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.
 Стягнення не здійснюється також із сум:
1) неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги;
2) грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання;
3) вихідної допомоги в разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби, служби в органах внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби України, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законом. 

0 Коментарі

Ще немає коментарів

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована. Обов*язкові поля позначені *