Skip to content Skip to left sidebar Skip to footer

Творчий вечір


«Церква – моє життя» – під такою назвою видав поетичну збірку о. Петро Половко, уродженець с. Гвізд. Ця назва якнайкраще відображає життєве кредо священика, для якого служіння Господу і є смислом його життя.


«Церква – моє життя» – під такою назвою видав поетичну збірку о. Петро Половко, уродженець с. Гвізд. Ця назва якнайкраще відображає життєве кредо священика, для якого служіння Господу і є смислом його життя.

Завідувач бібліотекою Любов Текинчук та директор будинку культури Катерина Іванюк довго виношували мрію запросити о. Петра в рідне село на творчий вечір. І ось недавно в будинку культури зібралися односельчани поспілкуватися з отцем, послухати духовне поетичне слово. О. Петро народився і виріс в селі Гвізд у релігійній родині Юрія та Юстини Половко. Закінчив місцеву школу, навчався в Івано-Франківському ПТУ, служив в армії. Але оте духовне зерно, посіяне в душі ще в дитинстві, кликало до священичого служіння і Петро вступає в підпільну духовну семінарію під керівництвом владики Василя Семенюка, благословення отримує від владики Володимира Стернюка. У 1994 р. направлений на навчання до Інсбруцького університету на богословський факультет (Австрія). Провчившись два роки, змушений був повернутись за станом здоров»я. З того часу здійснює служіння на Тернопільщині. о. Петро – патріот, для якого Бог і Україна – єдине ціле. Був активним під час революції гідності на Майдані в Києві, проводив богослужіння, написав чимало поезій, присвячених героям Майдану. Зараз – духівник-викладач Тернопільської духовної семінарії. Бог дав о. Петру поетичний талант, щоб ще і в такий спосіб міг прославляти його. Ведучі свята Христина Пилип»юк та Віталій Шимонівський запросили до слова-вітання отців Миколу Гаврилюка, Івана Гедзика, сільського голову Василя Половка, які бажали автору довгих років життя, творчого натхнення, Божого благословення. Поезії читали Настя Михайлюк, Богдан Пилип»юк, Христина Пилип»юк, а також мама о. Петра Юстина. Вірші священика покладено на музику, тож з великим захопленням присутні слухали пісні у виконанні учасників художньої самодіяльності під орудою художнього керівника будинку культури Любомира Боднарука.

Вірші о. Петра спонукають до молитви, твердої віри, щирої любові до Бога:

Не жийте, люди, без Ісуса,
Весна без Нього не цвіте,
Без нього пташка не співає,
Без нього щастя не буде…

0 Коментарі

Ще немає коментарів

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована. Обов*язкові поля позначені *