Виступ Президента України у Верховній Раді 14 жовтня 2014 року

Шановні народні депутати!

Шановні народні депутати!

Перш за все, я хочу привітати вас із Покровою Пресвятої Богородиці! Покрова була одним з найголовніших свят для українців – святом запорізьких козаків. Настільки великим, що його назвали Козацькою Покровою.

Саме тому Чотирнадцятого жовтня я прийняв рішення, щоб йому судилося стати новим державним святом – Днем захисника Вітчизни!

Відповідний указ я підписав учора. Як я і обіцяв на День незалежності, 23 лютого, день збройних сил іншої держави більше не буде, нарешті, святкуватися в Україні. Я від щирого серця вітаю вас, Верховну Раду України і всю нашу державу з новим святом, яке з часом – я впевнений – стане одним із головних в нашому календарі.

Дорогі друзі!

Сьогоднішнє засідання, ймовірно, – одне з останніх в історії Верховної Ради цього скликання. Але воно може стати і одним із найважливіших, якщо будуть ухвалені ті рішення, які винесені сьогодні в порядок денний і які заплановано розглянути.

Перш за все, зупинюся на тому, що, вважаю, є пріоритетним та невідкладним.

Це стосується насамперед обороноздатності держави. Як відомо, я ухвалив рішення прийняти рапорт про відставку Валерія Гелетея з посади міністра оборони. Я дякую йому за вірну і самовіддану службу Україні і просив би Верховну Раду проголосувати за його звільнення.

Так само звертаюся до вас із пропозицією підтримати кандидатуру Степана Полторака, запропоновану мною на посаду Міністра оборони. Реклами ця людина не потребує. Але раз вже формально маю його представити, то стисло Степана Тимофійовича охарактеризував би таким чином. Людина з високим авторитетом, в тому числі – і серед учасників АТО, великим бойовим досвідом і стратегічним баченням реформування оборонного сектору. Фахівець, який вже на нових засадах практично з нуля створив Національну гвардію України.

Під час останньої моєї поїздки до зони АТО – вона відбулася в п’ятницю – я поцікавився ставленням її учасників, в тому числі й рядових, до пана Полторака. Характеристики – винятково позитивні. Пригадую і рішучі дії Степана Тимофійовича, коли він разом із спецпідрозділом «Ягуар» очистив від проросійських сепаратистів приміщення Харківської обласної державної адміністрації. І цього дня проект так званої ХНР так і залишився на папері значною мірою завдяки його рішучим діям.

Скажіть мені, у кого не підніметься рука, щоб проголосувати за такого патріота, бойового генерала, професіонала і просто порядну людину?!

Хотів би нагадати, що реформа оборонно-безпекового сектору в національному плані реформ «Стратегія-2020» віднесена до найголовніших пріоритетів.

Вчора на цю тему мав тривалу розмову з кандидатом в міністри. Поставив йому завдання створити потужну, глибокоешелоновану систему оборони України. Перебудувати тему забезпечення і логістики військ, в тому числі і з урахуванням досвіду новоствореної Нацгвардії.

На кардинально іншому рівні стоять нині питання міжнародної співпраці, включаючи військово-технічну і військову кооперацію з нашими партнерами: країнами НАТО, Євросоюзом, США, Канадою та іншими.

Досі як слід не налагоджений механізм взаємодії Міноборони з волонтерами. Ми будуємо армію з нуля, проблем – вагон та маленький возик. І допомога волонтерів, слід визнати, буде потрібна ще не день, не місяць і не рік.

І лише сильна армія є найкращим гарантом миру, за який ми, усі народні депутати, увесь народ України наполегливо бореться.

В тих умовах, в яких зараз перебуває Україна, міністерство оборони без голови не може залишатися жодного дня. Підкреслюю – жодного дня. І тому величезна відповідальність лежить зараз на нас з вами.

Армія несе головну відповідальність у захисті країни в ці складні часи. Так, вона ще недостатньо досконало володіє сучасними прийомами ведення війни. Деякі види новітньої високоточної зброї ми лише почали поставляти.

І сьогодні зранку у мене були переговори з представниками двох надзвичайно важливих наших партнерів, які мені підтвердили поставки нової розвідувальної техніки, яка значно підвищить застосування Збройних сил України.

На жаль, про деякі види високоточної зброї ми поки що не можемо й мріяти. І це буде завдання нового Міністра оборони налагодити таку ефективну співпрацю, продемонструвати таку ефективність дій нашої армії, що дозволить нам на це претендувати.

Армія щойно народжується. Але віддача від неї країні вже на порядки вища, ніж те, що ми змогли за ці півроку вкласти в армію. За щоденний ратний подвиг я низько вклоняюся українським воїнам.

А до присутніх тут численних кандидатів в народні депутати звертаюся із закликом винести критику армії за межі виборчої кампанії. Ця критика іноді справедлива, правди ніде діти. Але масштаби та тональність цієї критики такі, що часто-густо вона виливається в паплюження та цькування Збройних сил України.

Особливо болісно бачити й чути, коли деякі штампи російської пропаганди починають несамовито тиражуватися українськими політиками. Я розумію, що воно, може, й ненавмисне.

Мітять, напевно, в політичних опонентів. Але волею-неволею поцілюють в Збройні Сили, підривають обороноздатність країни. Хто хоче не піару, а реально допомогти армії, посприяти вирішенню численних проблем, – друзі, тому краще не в телевізор, ласкаво просимо до приймальні Президента. Ми обов’язково найдемо з вами спільну мову, і хто-то, а я точно радий будь-якій пропозиції, яка зміцніть наші Збройні Сили, Національну гвардію, прикордонну службу, військово-промисловий комплекс.

Шановні народні депутати!

Не буде перебільшенням сказати, що в ширшому сенсі питанням обороноздатності є і пакет антикорупційних законів, на остаточне ухвалення яких я сьогодні дуже розраховую. Не тому, що в армії теж є корупція. За умов, коли вся країна віддає останню копійку на оборону, це не просто злочин. Корупція зараз – це смертний гріх! І я впевнений, що корупція є не меншим нашим ворогом, аніж бойовики, терористи чи найманці. І щоб її мінімізувати, нам потрібен теж арсенал сучасної високотехнологічної зброї.

Саме тому у якості пріоритетного я вніс на розгляд Верховної Ради проект закону, який передбачає створення Національного антикорупційного бюро. Спеціальної структури, покликаної боротися з корупцією в середовищі найвищих посадовців держави. Бюро має бути незалежним від будь-яких політичних впливів, що стане запорукою його об'єктивності, неупередженості, ефективності.

Я не прошу, вимагаю ухвалити цей законопроект, як і три антикорупційні ініціативи Уряду. Ми ретельно підготували їх до другого читання разом: Президент, Кабінет Міністрів, народні депутати.

Ухвалення цих законів – наш обов'язок не лише перед народом України. Це і наше зобов'язання по Угоді про асоціацію з Європейським Союзом, по Меморандуму співпраці з Міжнародним Валютним Фондом, це – наше зобов’язання перед народом України.

Якщо ви його приймете, я негайно підпишу – у сукупності це стане свідченням того, що Україна не словом, а ділом розпочала імплементувати Угоду про асоціацію з Євросоюзом.

Кожна політична сила, що вимагала негайної імплементації, має шанс довести щирість своїх заяв, підтримавши ці закони.

Втім, не слід забувати, що боротьба з корупцією – це насамперед наша внутрішня потреба, це питання життя і смерті, буття чи небуття. Я не хочу більше говорити про цю проблему – треба діяти. Я не маю жодних сумнівів, що, так саме, як і для мене боротьба з корупцією є першим пріоритетом, так само – і для вас. Щоб одні не брали, а інші – не давали. Перед нами – багатоголова гідра, але моя політична воля кинути виклик корупції є значно сильнішою.

Цей шлях не буде коротким і простим, але ми його здолаємо, бо іншого – не дано.

І останнє, дорогі друзі, на чому хотів би зупинитися сьогодні.

Більше року ми з вами говорили про необхідність прийняття Закону про прокуратуру. Не необхідності його прийняття наполягала велика кількість громадських організації, Рада Європи.

Мушу зробити те, до чого аж у чотирьох моїх попередників ніколи не доходили руки. Продемонструвати політичну волю й дати поштовх, щоб, нарешті, позбавити прокуратуру того права, яке надав їй ще Йосип Сталін. Йдеться про право загального нагляду. Загального нагляду прокуратури в Україні більше не буде!

Про передачу слідства Державному бюро розслідувань. Про прозорість роботи прокуратури.

Час термінового ухвалити цей багатостраждальний закон з урахуванням тих зауважень, які надали нам Рада Європи та Венеціанська комісія.

Неприйнятними вважаю спроби знову затягувати це питання в довгий ящик, розводити довгу дискусію, яка вже й без того триває роками.

Ухвалення цього закону теж є частиною імплементації угоди з ЄС. Тож, закликаю вас, шановні колеги, – вперед, до Європи!

Бажаю вам плідної роботи сьогодні, щоб було про що звітувати всім нам, об’єднано, виборцям 26 жовтня.

Слава Україні!

0 Коментарі

Ще немає коментарів

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована. Обов*язкові поля позначені *