Skip to content Skip to left sidebar Skip to footer

Day: Серпень 23, 2024

День Державного Прапора на Надвірнянщині

На Надвірнянщині з нагоди Дня Державного Прапора, з вірою у щасливе майбутнє України, підняли Державний Прапор
Найбільший прапор Надвірнянської громади площею 72 квадратних метри пронесли центральними вулицями міста Надвірна. Колона простягнулася на сотні метрів.
Окрім синьо-жовтого стягу надвірнянці розгорнули червоно-чорне полотнище. Несли прапори військові, представники громадських організацій, місцева влада, волонтери, школярі та прості надвірнянці

Світлана Онищук: Робимо все для того, аби наш синьо-жовтий стяг замайорів над усією вільною, незалежною Україною!


Сьогодні в Україні відзначають День Державного Прапора. З цієї нагоди прикарпатців привітала голова обласної державної адміністрації – начальниця обласної військової адміністрації Світлана Онищук.  

“Його барви небесної блакиті та золотистого родючого поля об’єднують українців, де б вони не були,  та дають сил і наснаги відчайдушно берегти свою землю”, – йдеться у привітанні.

Керівниця області зазначила, що наш синьо-жовтий стяг став символом боротьби, прагнення до незалежності, відваги та сили духу. Це уособлення нашої  величної багатовікової історії.

“Під національним стягом ми переживали найтяжчі часи, і під цим знаменом ми йдемо вперед, до Перемоги, та робимо все для того, аби наш синьо-жовтий стяг замайорів над усією  вільною, незалежною Україною. Слава Україні!”, – підкреслила Світлана Онищук.

23 серпня – День Державного прапора України

23 серпня щорічно, починаючи з 2004 року, в Україні вшановують один з трьох ключових державних символів – синьо-жовтий стяг. Це також національний символ. Символ нашої української ідентичності. Символ боротьби за волю.

Синьо-жовте поєднання утвердилося як українські національні кольори під час європейської «Весни народів» у 19 столітті. Але загалом ця символіка з нами зі значно давніших часів. Поєднання блакитного тла та жовтого малюнку зустрічається в символіці українських населених пунктів, починаючи з часів Русі. Козаки використовували синє тло та малювали жовті хрести, небесні світила та зброю на полкових і сотенних знаменах.

Під час хвилі європейських революцій 1848 року, названої «Весна народів», синьо-жовтий стяг утвердився вже як прапор українського народу. Тоді, у червні 1848-го, таке знамено вперше підняли над ратушею у Львові. На Наддніпрянщину, яка була в складі Російської імперії, синьо-жовтий прапор як символ української національної боротьби прийшов після подій революції 1905–1907 років. А вже за десятиріччя, у 1917-му, він став офіційним стягом української державності. Під синьо-жовтими прапорами відбувалися маніфестації українців. З ними українські воїни 100 років тому вирушали в бій. У квітні 1918-го синьо-жовті прапори підняли над кораблями Чорноморського флоту у Севастополі.

А після втрати незалежної української держави синьо-жовтий прапор залишався символом національної боротьби та спроб відновити державність у різних регіонах України. Навіть в радянській Україні були спроби піднести національний прапор. 1 травня 1966 року над будинком Київського інституту народного господарства у Києві (нині Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана) замість червоного прапора зранку височів синьо-жовтий. Студент Георгій Москаленко та робітник Віктор Кукса, які це зробили, планували викликати неабиякий резонанс – прапор мали побачити студенти і робітники заводу «Більшовик», що зранку збиратимуться в колони на першотравневу демонстрацію. Через 9 місяців КГБ знайшов сміливців. Вони отримали відповідно 3 та 2 роки таборів суворого режиму.

22 січня 1973-го в Чорткові на Тернопільщині Володимир Мармус із вісьмома товаришами вивісив 4 національні прапори. 26 квітня 1989-го у Львові під українським прапором відбувся мітинг пам’яті жертв Чорнобильської трагедії, а 22 травня того ж року – Шевченківське свято в Києві. 23 березня 1990 року він з’явився над Тернопільською міськрадою; 3 квітня – над Львівською ратушею; 24 липня – урочисто піднятий над Київською міською радою.

4 вересня 1991 року національний синьо-жовтий прапор замайорів над Верховною Радою України. А за кілька місяців, 28 січня 1992-го, ВРУ офіційно затвердила його Державним Прапором України.

Відтоді український прапор піднімали над Еверестом. Він майорів на зустріч антарктичним вітрам на станції «Академік Вернадський». Літав у космос з Леонідом Каденюком. Вертолітним ронделем на фюзеляжі пролітав над смарагдовими джунглями Конго в складі миротворчої місії. Піднімався на п’єдестал разом з олімпійськими чемпіонами, починаючи з 1996 року. Стрічками майорів на куртках і рюкзаках протестувальників під час Революції гідності. Нескорено йшов на зустріч солоним вітрам та російським окупантам на тральщику «Черкаси» в Криму. Сьогодні прапор – з нашими військовими на їхніх плечових шевронах, у рюкзаках та на позиціях. Вони бережно підписують його своїми позивними побратимам на пам’ять. Він майорить над вільними і звільненими містами України. А українці на окупованих територіях чекають, коли він знову з гордістю розвіватиметься у їхніх містах, селищах та селах.

 

Клопотання щодо отримання дозволу на викиди  забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Повідомлення ТОВ «ТЕПЛОІНВЕСТСЕРВІС» про клопотання щодо отримання дозволу на викиди  забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

 

Повне та скорочене найменування суб’єкта господарювання:  Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОІНВЕСТСЕРВІС» / ТОВ «ТЕПЛОІНВЕСТСЕРВІС»

Ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39880486

Місцезнаходження суб’єкта господарювання, телефон, електронна пошта: 81135, Україна, Львівська обл., Львівський р-н, Солонківська, с. Зубра, вул. Стуса 6 Б.   Тел  (067)-282-63-08,    e-mail: teploinvestservic@gmail.com

Мета отримання дозволу на викиди: надання права експлуатувати існуючі об’єкти другої групи об’єктів за складом документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, в залежності від ступеня впливу об’єкта на забруднення атмосферного повітря, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів.

Відомості про наявність висновку з оцінки впливу на довкілля: виробнича діяльність, яку здійснює підприємство на майданчиках, що розглядаються (котельні), не підлягає оцінці впливу на довкілля та прямо не передбачена вимогами ч. 2 та ч. 3 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

Місцезнаходження об’єкта /промислового майданчика №1: 78442, Україна, Івано-Франківська обл., Надвірнянський р-н, Делятинська ТГ, селище Делятин, котельня №1.

Загальний опис об’єкта (опис виробництв та технологічного устаткування): Основна виробнича діяльність підприємства постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря (КВЕД 35.30). Об’єкт, що розглядається – котельня №1, що служить для теплопостачання будівель військової частини А-1807. В котельні облаштовано 3 водогрійні котли ARS KM 1500. Викиди забруднюючих речовин відбуваються при спалюванні твердого палива (пелет) в котлах.

Відомості щодо виду та обсягів викидів забруднюючих речовин: Оксиди азоту (оксид та діоксид азоту) у перерахунку на діоксид азоту – 2,27 т/рік, Оксид вуглецю – 23,49 т/рік, Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом –  2,11 т/рік та парникові гази (CO2, CH4, N2O)  – 3691 т/рік.

Місцезнаходження об’єкта /промислового майданчика2: 78442, Україна, Івано-Франківська обл., Надвірнянський р-н, Делятинська ТГ, селище Делятин, котельня №2.

Загальний опис об’єкта (опис виробництв та технологічного устаткування): Основна виробнича діяльність підприємства постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря (КВЕД 35.30). Об’єкт, що розглядається – котельня №2, що служить для теплопостачання будівель військової частини А-1807. В котельні облаштовано 2 водогрійні котли ARS KM 1500. Викиди забруднюючих речовин відбуваються при спалюванні твердого палива (пелет) в котлах.

Відомості щодо виду та обсягів викидів забруднюючих речовин: Оксиди азоту (оксид та діоксид азоту) у перерахунку на діоксид азоту – 1,52 т/рік, Оксид вуглецю – 18,81 т/рік, Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом –  1,31 т/рік та парникові гази (CO2, CH4, N2O)  – 2037,9 т/рік.

Заходи щодо впровадження найкращих існуючих технологій виробництва, що виконані або/та які потребують виконання; перелік заходів щодо скорочення викидів, що виконані або/та які потребують виконання:  відповідно до Наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України №448 від 27.06.2023 р., заходи щодо впровадження найкращих існуючих технологій та заходи щодо скорочення викидів забруднюючих речовин не розробляються, оскільки викиди забруднюючих речовин відповідають вимогам Наказу Мінприроди №309 від 27.06.2006 р. та №177 від 10.05.2002 р.

 Дотримання виконання природоохоронних заходів щодо скорочення викидів: нормативи гранично допустимих викидів дотримуються, тому природоохоронні заходи для їх досягнення не застосовуються.

Відповідність пропозицій щодо дозволених обсягів викидів законодавству: для джерел викидів встановлено нормативи ГДВ згідно наказу міністерства охорони навколишнього природного середовища України №309 від 27.06.2006 р.; для речовин, на які не встановлені нормативи граничнодопустимих викидів відповідно до законодавства, встановлюються величини масової витрати г/с.

Зауваження та пропозиції громадськості щодо дозволу на викиди: можуть надсилатися до Івано-Франківської обласної держадміністрації за адресою: 76015, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, буд. 21,  e-mail: oda@if.gov.ua, тел. (0342) 55-20-07. Строки подання зауважень та пропозицій: протягом 30 календарних днів з дня публікації даного повідомлення.

 

Петро Хмельовський: “Ми ніколи не визнаємо чужих кольорів на нашій землі”.

«Рівно 33 роки тому, 23 серпня 1991 року, група народних депутатів внесла синьо-жовтий прапор у сесійну залу Верховної Ради.

Сьогодні цей стяг впізнають у всьому світі – він уособлює правду, сміливість і невпинну боротьбу за свободу. (більше…)