Борщівник – велетенська рослина. Екземпляр, що вже виріс, може досягати від 1,5 аж до 5 метрів заввишки та мати розгалужену парасольку до 1-2 метри у діаметрі. Квітка утворює розетку зубчастої форми, у перший рік утворюється лопатоподібне листя, на другий – квітковий колосок, у якому дозрівають тисячі насінин. Одна рослина може продукувати до 50 тисяч насінин, деякі види утворюють до 80 тисяч насінин.
Відомо, що найбільше отруйних речовин борщівника зосереджено в наземній частині рослини, а саме в стеблі та листках. Проте отруйні компоненти є і у квітках, насінні та коріннях рослини.
Боротьба з борщівниками
Найкращий спосіб вберегтися від отруйної дії борщівника – уникати рослини, не проходити через хащі, де росте рослина, не намагатися її зірвати. Не торкатися шкірою до зірваної чи зрізаної частини рослини, де проступає сік.
Борщівник можна зустріти вздовж доріг, серед кущів, на узбіччі берегів річок та потічків, від краю лісу та полів. Рослина полюбляє вологий ґрунт і велику кількість сонячного проміння.
Масове самозасіювання борщівника, що безконтрольно поширюється, вимагає радикальних дій щодо його знищення та очищення територій від насіння. Представники служб чи волонтери повинні користуватися засобами захисту, щоби запобігти контакту шкіри з рослиною – одягати рукавички, захисні окуляри й захисні костюми. Варто користуватися ефективними гербіцидними засобами, наприклад, гліфозитом (glyphosate).
Оскільки насіння може зберегтися до 20 (!) років, процедури очистки від борщівника варто повторювати щороку, ретельно викорчовувати кожний новий кущ. Особливо після м’яких зим, із тривалими дощовими періодами навесні, що сприяють широкому розповсюдженню та росту отруйної рослини.
Борщівник агресивно витісняє рослини, що є природними для екосистеми. Не варто сподіватися на самостійне розв’язання проблеми, адже ця рослина практично не має природних ворогів і хвороб, що можуть стримати її ріст і розповсюдження. У деяких країнах діють програми ерадикації (знищення) борщівника, запроваджені системи штрафів для власників земельних ділянок, а також для органів місцевої влади.
Чим лікувати опіки від борщівника
Опіки від борщівника характеризуються довготривалим загоєнням ран, утворенням пігментних плям на місці ураження. Також часто спостерігається залишкова висока чутливість ділянки ураженої шкіри до ультрафіолетового опромінення, тобто токсичний ефект рослини є довготривалим.
Отже, що робити, якщо на шкіру потрапив сік борщівника:
- ретельно помити ділянку шкіри, що контактувала з рослиною;
- варто користуватися милом;
- слід прикривати ділянку, яка контактувала з рослиною, від сонця ще декілька днів;
- якщо шкіра не пошкоджена – нанесіть сонцезахисний крем, навіть при неінтенсивному сонці;
- при виникненні ознак алергічної реакції лікарі призначають антигістамінні препарати;
- при сильному болю уражених ділянок також призначають місцеві знеболюючі;
- опіки лікують залежно від стадії, глибини ураження та поширення рани – після консультації лікаря вдома або, за потреби, в умовах лікувального стаціонару.
Бережіть себе, ваших дітей та близьких. Будьте здорові!
