Month: <span>Січень 2025</span>

Пані та панове!

Я хочу поговорити з вами про майбутнє Європи – що, по суті, означає майбутнє більшості людей тут.

Зараз усі погляди спрямовані на Вашингтон. Але хто насправді дивиться на Європу зараз? Це ключове питання для Європи. І справа не лише в ідеях. Справа в людях насамперед. У тому, як вони житимуть у світі, що постійно змінюється.

20 годин тому у Вашингтоні відбулася інавгурація Президента Трампа. І тепер усі чекають, що він зробить далі. Його перші укази вже показали чіткі пріоритети. Більшість світу зараз думає: то що ж буде з їхніми відносинами з Америкою? Що станеться з альянсами, з підтримкою, з торгівлею? Як Президент Трамп планує завершити війни?

Але ніхто не ставить таких запитань про Європу. І ми повинні бути чесними щодо цього.

Коли ми в Європі дивимося на Сполучені Штати як на нашого союзника, це очевидно – вони є незамінним союзником.

У часи війни всі турбуються, чи залишаться Сполучені Штати з ними. Кожен союзник про це хвилюється. Але чи турбуються у Сполучених Штатах, що Європа може колись їх покинути – перестати бути їхнім союзником? Відповідь – ні.

Вашингтон не вірить, що Європа може запропонувати їм щось справді вагоме.

Я пам’ятаю Азійський безпековий саміт торік у Сінгапурі – «Діалог Шангрі-Ла». Там представники делегації США відкрито заявили: їхнім основним пріоритетом у сфері безпеки є Індо-Тихоокеанський регіон, другим – Близький Схід і Затока й лише третім – Європа. І це було за попередньої адміністрації.

Чи зверне Президент Трамп взагалі увагу на Європу? Чи вважає він НАТО необхідним? І чи поважатиме він інституції ЄС?

Пані та панове!

Європа не може дозволити собі бути другою чи третьою в черзі для своїх союзників. Якщо це станеться, світ почне рухатися вперед без Європи, і це буде світ, який не буде ані комфортним, ані вигідним для всіх європейців.

Європі потрібно змагатися за першість у пріоритетах, альянсах і технологічному розвитку.

Ми переживаємо ще один переломний момент, який одні вважають проблемою для Європи, а інші називають шансом. Європа повинна утвердитися як сильний глобальний гравець. Як незамінний гравець.

Не варто забувати: між європейськими країнами та Росією немає океану. І європейські лідери мають це пам’ятати: битви за участю північнокорейських солдатів зараз відбуваються в місцях, географічно ближчих до Давоса, ніж до Пхеньяна.

Росія перетворюється на версію Північної Кореї – країну, де людське життя нічого не варте, але в них є ядерна зброя й палке бажання зробити життя своїх сусідів нестерпним.

Попри те що загальний економічний потенціал Росії значно менший за потенціал Європи, вона виробляє в кілька разів більше боєприпасів і військової техніки, ніж уся Європа разом узята. Це саме той шлях війн, який обирає Москва.

Путін підписав нову стратегічну угоду з Іраном. У нього вже є всеосяжний договір із Північною Кореєю. Проти кого вони укладають такі угоди? Проти вас, проти нас. Проти Європи, проти Америки. Ми не повинні забувати про це. Це не випадковість. Це їхні стратегічні пріоритети, і наші пріоритети мають відповідати викликам – у політиці, у сфері оборони, в економіці.

Протистояти таким загрозам можна лише разом. Навіть коли йдеться про чисельність армії.

Росія може виставити приблизно 1,3… може 1,5 мільйона військових. У нас – понад 800 тисяч у війську. На другому місці після нас – Франція з понад 200 тисячами. Потім – Німеччина, Італія та Велика Британія. У решти – менше. Це не та ситуація, коли одна країна може захистити себе сама. Це ситуація, коли всі ми повинні стояти разом, щоб щось значити.

На щастя, наразі вплив іранського режиму слабшає. Це дає надію для Сирії та Лівану. І вони теж мають стати прикладами того, як життя може відновитися після війни.

Україна вже робить кроки для підтримки нової Сирії. Наші міністри відвідали Дамаск, ми запустили продовольчу програму допомоги для Сирії під назвою «Продовольство з України» й залучаємо наших партнерів для інвестицій у ці постачання та будівництво об’єктів із виробництва продовольства. Європа цілком може виступити донором безпеки для Сирії – час припинити діставати головний біль із цього напрямку.

І Європа разом з Америкою повинні покласти край іранській загрозі.

Далі.

Зараз не зрозуміло, чи матиме взагалі Європа місце за столом переговорів, коли війна проти нашої країни завершиться. Ми бачимо, який великий вплив Китаю на Росію. Ми глибоко вдячні Європі за всю підтримку, яку вона надала нашій країні під час цієї війни. Але чи слухатиме Президент Трамп Європу, чи домовлятиметься з Росією та Китаєм без її участі?

Європа повинна навчитися повністю піклуватися про себе, щоб світ не міг дозволити собі ігнорувати її.

Важливо зберігати єдність у Європі, адже світ не переймається лише Будапештом чи Брюсселем – його хвилює Європа як єдине ціле.

Нам потрібна спільна європейська політика у сфері безпеки та оборони, і всі європейські країни мають бути готові витрачати на безпеку стільки, скільки це справді необхідно, а не стільки, скільки вони звикли за роки недбальства. Якщо для оборони потрібно 5 % ВВП, значить, це має бути 5 %. І не потрібно грати на емоціях людей, стверджуючи, що витрати на оборону мають компенсуватися за рахунок медицини, пенсій чи чогось іншого – це справді несправедливо.

Ми вже створили моделі співпраці для оборони України, які можуть зробити сильнішою всю Європу. Ми разом будуємо дрони, включно з абсолютно унікальними, яких немає більше ніде у світі. Ми разом виробляємо артилерію, і в Україні це набагато дешевше та швидше, ніж у будь-якій іншій країні світу.

І зараз інвестувати в українське виробництво дронів означає інвестувати не лише в безпеку Європи, а й у здатність Європи бути гарантом безпеки для інших важливих регіонів.

І нам потрібно почати спільно створювати системи протиповітряної оборони – такі, які справді можуть упоратися з усіма типами крилатих і балістичних ракет. Європі потрібен власний «Залізний купол», здатний протистояти будь-яким загрозам.

Ми не можемо покладатися на добру волю кількох столиць, коли йдеться про безпеку Європи: чи то Вашингтона, Берліна, Парижа, Лондона, Рима, чи – після того, як Путін піде на той світ, – якогось уявного демократа в Москві.

І ми повинні забезпечити, щоб жодна європейська країна не була залежною від одного постачальника енергії, особливо від Росії. Зараз обставини на нашому боці – Президент Трамп планує експортувати більше енергії.

Але Європа повинна активізуватися й докласти більше довгострокових зусиль для забезпечення реальної енергетичної незалежності. Не можна продовжувати купувати газ у Москви й водночас очікувати гарантій безпеки, допомоги та підтримки від американців. Це просто неправильно.

Наприклад, Прем’єр-міністр Словаччини не намагається отримати доступ до американського газу, але все ж сподівається користуватися американською безпековою парасолькою.

Європа повинна мати місце за столом, коли укладаються угоди щодо війни та миру. І я зараз говорю не лише про Україну. Це має стати стандартом.

Європа заслуговує на більше, ніж просто бути спостерігачем, коли її лідери обмежуються лише публікаціями в X після того, як угоду вже укладено. Європа повинна формувати умови цих угод.

Далі.

Нам потрібен абсолютно новий, сміливіший підхід до технологічних компаній і розвитку технологій. Якщо ми згаємо час, Європа втратить це століття.

Зараз Європа відстає в розвитку штучного інтелекту.

Вже сьогодні алгоритми TikTok є потужнішими за деякі уряди. Вже сьогодні доля малих країн більше залежить від власників технологічних компаній, ніж від їхніх законів. Уже сьогодні Європа не лідирує в глобальних технологічних перегонах, відстаючи як від Америки, так і від Китаю. Це не дрібниця, це – про слабкість: спочатку технологічну та економічну, а потім і політичну.

Європа часто більше зосереджена на регулюванні, ніж на свободі, але, коли потрібне розумне регулювання, Брюссель вагається. Ми повинні забезпечити максимальний технологічний розвиток у Європі та разом ухвалювати всі важливі рішення – для всієї Європи.

Від виробництва зброї до розвитку технологій – Європа має бути лідером.

Європа повинна стати найпривабливішим ринком у світі, і це досяжно.

І, нарешті, Європа повинна бути здатною гарантувати мир і безпеку для всіх – для себе та для інших, для тих у світі, хто важливий для Європи.

Європа заслуговує бути сильною. А для цього Європі потрібні ЄС і НАТО.

Чи можливо це без України та без справедливого завершення війни Росії проти України? Я переконаний, що ні.

Лише справжні гарантії безпеки для нас будуть справжніми гарантіями безпеки для всіх у Європі. І ми повинні забезпечити, щоб Америка також вважала нас необхідними. Щоб це сталося, увага Америки має зміститися на Європу. Щоб одного дня у Вашингтоні сказали: «Усі погляди – на Європу». І не через війну. А через можливості, які є в Європі.

Європа повинна вміти себе захищати.

Сотні мільйонів людей відвідують Європу, щоб побачити її пам’ятки, щоб познайомитися з її культурною спадщиною. Мільйони у світі мріють жити так, як живуть європейці. Чи зможемо ми це зберегти та передати нашим дітям? Якщо ми в Європі зможемо відповісти на це позитивно, Америка потребуватиме Європи так само, як і інші глобальні гравці.

Європа повинна формувати історію – для себе та своїх союзників, – щоб залишатися не лише актуальною, а й живою та великою.

Дякую.

Слава Україні!

Бажаю здоров’я, шановні українці, українки!

Сьогодні теж є хороша робота Служби безпеки України, ДБР, Національної поліції, прокуратури щодо справедливості в Україні, зокрема у військових справах. І грошовиті «воєнкоми», і ситуації, як на Харківщині, коли російська армія намагалася окупувати нашу землю і знову вийти на Харків, і злочинні помилки в керівництві бригадами – усе це потребує розслідування та справедливих відповідей. Я дякую правоохоронцям за сьогоднішні кроки, і важливо, щоб люди відчували, що статус чи будь-які вчорашні заслуги не скасовують верховенства права.

Провів сьогодні Ставку – багато питань і щодо нашого внутрішнього виробництва, і щодо ремонту техніки. Наш ОПК, наше оборонне виробництво – це безумовний пріоритет.

Сьогодні в Україні був Спікер Сейму Литви – ми говорили про подальшу співпрацю між нашими державами, між нашими народами. Я вдячний за підтримку всім литовцям, усім нашим друзям, хочу подякувати Гітанасу – Президенту Литви. І впевнений: зараз саме така єдність, як між нашими країнами – між Україною та Литвою – потрібна всій нашій Європі, щоб ми змогли досягти безпеки для себе, для всіх у Європі. Зараз для цього є хороший шанс. Інавгурація нового Президента Сполучених Штатів Дональда Трампа. Він сильна людина. Я бажаю успіху Президенту Трампу і всій Америці. Українці готові працювати разом з американцями, щоб досягти миру, справжнього миру. Це шанс, яким потрібно скористатись.

Слава Україні!

До онлайн-наради долучилися представники понад 90 медичних закладів регіону, що свідчить про високий рівень зацікавленості у вирішенні актуальних питань охорони здоров’я.

У ході зустрічі пані Олександра наголосила на важливості активного впровадження реформи медико-соціальної експертизи (МСЕК) на Франківщині. Наразі в області затверджено перелік із 14 закладів охорони здоров’я, на базі яких функціонує 65 експертних команд, покликаних підвищити ефективність роботи системи та забезпечити якісне надання послуг пацієнтам.

Під час наради було розглянуто низку ключових питань, зокрема:

• Створення умов для забезпечення відео- та аудіофіксації у приміщеннях, де працюють експертні комісії, з метою підвищення прозорості та довіри пацієнтів до системи.
• Забезпечення доступності та безбар’єрності в медичних установах, за що несуть відповідальність керівники закладів. Особливий акцент зроблено на покращенні інфраструктури для маломобільних груп населення.
• Оптимізація роботи військово-лікарських комісій (ВЛК), зокрема з урахуванням актуальних викликів і потреб військовослужбовців.
• Маршрутизація пацієнтів – розробка ефективних алгоритмів направлення пацієнтів між закладами охорони здоров’я.
• Розвиток телемедицини як сучасного інструменту для забезпечення доступу до якісної медичної допомоги у віддалених районах.
• Створення центрів ментального здоров’я на базі закладів охорони здоров’я, що сприятиме своєчасному наданню психологічної підтримки та психіатричної допомоги.

Зустріч стала важливим етапом у координації дій між закладами охорони здоров’я області та їхній підготовці до впровадження ключових реформ, спрямованих на покращення умов для пацієнтів та підвищення якості надання медичних послуг.

Ініціатива передбачає придбання обладнання та модернізацію харчоблоків у закладах освіти, зокрема військових ліцеях. Фінансування здійснюватиметься за кошти субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.

Хто може взяти участь?

1. Військові ліцеї та ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою.
2. Заклади освіти з чисельністю учнів від 200 осіб, за винятком шкіл, які є єдиними в громаді й мають від 100 учнів.
3. Заклади, що організовують освітній процес в очному або змішаному форматі та мають укриття або планують їх облаштувати до кінця року.

Ключовими умовами для участі є наявність відповідної проєктної документації, технічна спроможність для логістики та гарантія співфінансування з місцевих бюджетів. Детальніше про умови читайте в оголошенні.

Проєкти мають відповідати одній із трьох моделей організації харчування:

• «Базова кухня» для закладів із чисельністю учнів від 200 до 600 осіб, залежно від розташування.
• «Опорна кухня» для шкіл з чисельністю учнів від 700 до 1500 осіб. Ця модель передбачає доставлення готових страв до прилеглих закладів освіти.
• «Фабрика-кухня» для закладів освіти, яким надаватиме послуги з харчування.

Етапи відбору

1. Подання заявок у Єдиній цифровій системі: з 20 до 29 січня 2025 року.
2. Оцінювання проєктів обласними адміністраціями: з 30 січня до 5 лютого 2025 року.
3. Формування переліку проєктів МОН: з 6 лютого 2025 року.

Про реформу шкільного харчування

Відновлення й модернізація харчоблоків закладів освіти є частиною реформування системи шкільного харчування, що ініціювала перша леді Олена Зеленська для забезпечення дітей якісним повноцінним харчуванням у закладах освіти, а також формування культури здорового харчування та поширення її серед українських родин.

АТ «НАЕК «Енергоатом» продовжує виконувати спеціальні обов’язки із забезпечення доступності електроенергії для побутових споживачів (ПСО). Ця послуга покликана зменшити фінансовий тягар на українські родини, аби ціна на електроенергію для громадян була нижчою.

У 2024 році Компанія сплатила за послугу ПСО 145 млрд 356 млн грн (з ПДВ). Зокрема сплачено 100% внесків за послугу ПСО 2024 року, а це 128 млрд 303 млн грн, а також погашено заборгованість за послугу ПСО 2023 року – 17 млрд 53 млн грн.

«Ми повністю закрили всі борги за послугу ПСО за попередні роки, які накопичились через тимчасову окупацію Запорізької АЕС. Стратегічний підхід до ремонтної кампанії – працювати на повну потужність у холодну пору року, себе повністю виправдовує. А фахова та якісна робота персоналу дозволила скоротити терміни ремонтів і виробити додаткові понад 1 млрд кВт⋅год електроенергії. Вдячний кожному атомнику, що нам вдалося досягти цього результату!» – зазначив керівник Компанії Петро Котін.

Енергоатом продемонстрував свою надійність та відповідальність, забезпечивши повну сплату компенсації тарифів для населення за 2024 рік та ліквідувавши борги за попередні роки. Компанія не лише виконує свої обов’язки щодо ПСО, але й ефективно реагує на виклики, пов’язані з тимчасовою окупацією Запорізької АЕС, забезпечуючи стабільність електропостачання для побутових споживачів.

Як повідомляє голова обласної державної адміністрації – начальниця обласної військової адміністрації Світлана Онищук, триває прийом заявок на отримання грантів для створення інклюзивних видань. Їх можна отримати завдяки програмі “Стійкість суспільства через культуру” від Українського культурного фонду.

Зокрема, йдеться про:

• гранти на створення інклюзивних видання, виставки, відеоконтенту, радіоконтенту, телепередачі, колекції/показу мод або артоб’єкту, які можна отримати в межах ЛОТу «Підтримка митців з інвалідністю» (запланований розмір фінансування – від 300 000 до 800 000 грн),
• створення інклюзивного культурно-мистецького проєкту, включно з інклюзивним виданням, що передбачає ментальне відновлення через культуру можливе в межах ЛОТу «Безбар’єрне суспільство» (запланований розмір фінансування на проєкт –від 500 000 до 1 000 000 гривень).

Прийматимуть заявку на програму «Стійкість суспільства через культуру» триватиме до 31 січня включно.

Більше інформації про програму – за посиланням  https://ucf.in.ua/m_programs/674242e0a30df7685648dfb4

Сьогодні відбулася робоча зустріч заступниці голови обласної державної адміністрації Людмили Сірко із науковцем та деканом факультету наук про здоров’я Івано-Франківського Національного медичного університету Романом Ганом. До розмови також долучилися фахівці департаментів охорони здоров’я, освіти і науки та соціальної політики ОДА.

Обговорювали можливості впровадження комплексного наукового проєкту щодо мультидисциплінарного супроводу, відновного лікування, реабілітації дітей внутрішньо переміщених, а також діток загиблих, зниклих безвісти.

«Через повномасштабне вторгнення росії та пережиті стреси все більше українців потребують психологічної підтримки. Тому надання психосоціальної та реабілітаційної допомоги сьогодні – на часі. Нашим завданням є об’єднати зусилля влади, психологів, освітян, науковців, медиків, щоби такі послуги були якісними, ефективними та доступними, – зазначила Людмила Сірко. – Наукові аспекти щодо психологічної реабілітації діток ВПО, українських воїнів надзвичайно важливі. Зараз у кожного українця є своя історія стійкості і саме вони формують здатність протистояти випробуванням та впевнено йти до перемоги».

Науковець ознайомив з перспективами та можливостями впровадження проєкту. Йшлося про медичний, психологічний, психіатричний, соціальний супровід діток до вісімнадцяти років у дошкільних закладах освіти та загальноосвітніх навчальних закладах. Зауважувалося, що ця програма роботи з дітьми, які зазнали військової травми та реалізовуватиметься задля усунення негативного впливу війни на їх соматичне, психологічне, психічне здоров’я, а також створення оптимальних умов і можливостей для гармонійного розвитку, повноцінної соціалізації та профілактики соціально значущих захворювань.

Звернули увагу і на реабілітацію дітей, створенні для цього необхідного єдиного реєстру. Зауважувалося, що у цей непростий час, важливим є формування, збереження стресостійкості, оскільки стійкість однієї людини – це стійкість всієї країни.

242 дні героїчної оборони летовища – історія неймовірної відваги та стійкості, що надихатиме майбутні покоління.

В обороні аеропорту поряд з воїнами брали участь також медики та волонтери, які підтримували українських воїнів. Тож нині згадуємо кожного борця за вільну Україну.

Вічна шана нашим Героям!