Надвірнянська об»єднана ДПІ повідомляє:

ЗА ПРОДАЖ ТЮТЮНОВИХ ВИРОБІВ ЗА ЦІНАМИ ВИЩИМИ НІЖ МАКСИМАЛЬНО-РОЗДРІБНІ – ШТРАФ
НадвірнянськаОДПІ нагадує, що продаж сигарет (з фільтром, без фільтру) у роздрібній мережі здійснюється за цінами не вищими за максимальні роздрібні, встановлені виробниками або імпортерами товарів, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

ЗА ПРОДАЖ ТЮТЮНОВИХ ВИРОБІВ ЗА ЦІНАМИ ВИЩИМИ НІЖ МАКСИМАЛЬНО-РОЗДРІБНІ – ШТРАФ
НадвірнянськаОДПІ нагадує, що продаж сигарет (з фільтром, без фільтру) у роздрібній мережі здійснюється за цінами не вищими за максимальні роздрібні, встановлені виробниками або імпортерами товарів, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
До максимально роздрібних цін додається акцизний податок з роздрібної торгівлі підакцизними товарами – 5 відсотків. Вартість тютюнових виробів вище, за яку не дозволено їх реалізацію, можна отримати помноживши максимально – роздрібну ціну (вказану на пачці) на 1,05. Продаж тютюнових виробів (крім сигарет) здійснюється за цінами, рівень яких визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку (крім акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) та акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що становить 5 відсотків вказаної вартості.
Також ст. 17 Закону України 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями передбачена відповідальність у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимально – роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, у розмірі 100 відсотків вартості наявних у суб’єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10000 гривень.
Визначення поняття тютюнових виробів дає пп. 14.1.252 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України – це сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.
 
Розміри cтавок податку з доходів фізичних осіб
Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) cтавка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Ставка податку становить 5 відс. бази оподаткування у випадках, прямо визначених розд. IV ПКУ (п. 167.2 ст. 167 ПКУ).
Ставка податку може становити 0 відс. бази оподаткування у випадках, прямо визначених розд. IV ПКУ (п. 167.3 ст. 167 ПКУ).
Ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо перевищення суми пенсії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), щомісячного довічного грошового утримання, визначеної у п.п. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, які отримуються платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом (п. 167.4 ст. 167 ПКУ).
Згідно з п. 167.5 ст. 167 ПКУ ставки податку на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюються у таких розмірах:
18 відс. – для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, що виплачуються інститутами спільного інвестування (крім зазначених у п.п. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 ПКУ) (п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ);
5 відс. – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами – платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування) (п.п. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 ПКУ).
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 103.03).
 
За невчасне повідомлення про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням – відповідальність
Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом Податкового кодексу.
Платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний податковий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об’єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.
Згідно з п. 117.1 ст. 117 Податкового кодексу неподання у строки та у випадках, передбачених Податковим кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених Податковим кодексом, – тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 170 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 510 гривень.
При не усуненні таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність – 1020 гривень.