Сьогодні виповнюється 110 років від дня народження Романа Шухевича

Сьогодні виповнюється 110 років від дня народження Романа Шухевича – українського політичного діяча, Головнокомандувача Української Повстанської Армії. В рамках відзначення в Надвірнянській центральній районній бібліотеці о 12.00 год. відбудеться презентація Акту відновлення Української Державита показ документального фільму про життєвий шлях Романа Шухевича.
 
 

Сьогодні виповнюється 110 років від дня народження Романа Шухевича – українського політичного діяча, Головнокомандувача Української Повстанської Армії. В рамках відзначення в Надвірнянській центральній районній бібліотеці о 12.00 год. відбудеться презентація Акту відновлення Української Державита показ документального фільму про життєвий шлях Романа Шухевича.
 
 
Роман Шухевич (1907-1950) – визначний український політичний, військовий діяч. Головнокомандувач Української Повстанської Армії (УПА), чисельність якої сягала до ста тисяч вояків, голова Генерального секретаріату Української головної визвольної ради (УГВР), голова проводу Організації Українських Націоналістів (ОУН) в Україні.
 
Роман Шухевич народився на Львівщині у відомій галицькій родині. Його дід, Володимир Шухевич – відомий педагог і етнограф, автор п’ятитомного дослідження «Гуцульщина». Дядько Степан Шухевич – адвокат, а під час української революції 1917-1921 рр. воював проти поляків і більшовиків командував бригадою в складі Української Галицької армії. Батько в чині поручика також брав участь в цій війні.
 
Саме тому дуже рано Роман приєднався до Української військової організації, а потім – Організації Українських Націоналістів (ОУН). В 30-х роках Шухевич брав участь у низці антипольських та антирадянських актах. Перебував під судом, а після – в концтаборі Береза ​​Картузька.
 
Коли у 1938-1939 роках у Закарпатті виникли умови відродження Української Держави, Роман Шухевич під псевдонімом Майор Щука разом з побратимами Михайлом Колодзінським і Зеноном Коссаком увійшов до Головного Штабу «Карпатської Січі» та допомагав захищати рідну землю.
 
З початком Другої світової війни Шухевич стає Крайовим Провідником Західних Окраїн Українських Земель. Як член Революційного Проводу ОУН організує і очолює курінь Дружин Українських Націоналістів «Нахтігаль», який, після відступу більшовиків, першим входить до Львова. Наступного дня, 30 червня 1941 року, сотник Роман Шухевич разом із Ярославом Стецьком бере участь у проголошенні відновлення Української Державності і стає заступником міністра з військових справ.
 
На початку 1943 року вступає в українське націоналістичне підпілля. Відтоді разом із Олексою Гасином, Дмитром Клячківським, Василем Івахівим, Василем Сидором, Олександром Луцьким та Дмитром Грицаєм долучається до творення Української Повстанської Армії (УПА).
 
Сім років Шухевич очолював антикомуністичний рух на західноукраїнських землях, який успішно протистояв потузі радянських спецслужб.
 
Роман Шухевич загинув у с. Білогорща Львівської області у бою з підрозділами Внутрішніх військ та УМДБ. На нього полювали близько тисячі солдатів МДБ. Шухевича хотіли взяти живим, щоб потім публічно судити і привселюдно стратити. Утім, 43-річний генерал-хорунжий не збирався здаватися. У перестрілці він застрелив майора МДБ. Важко поранений автоматною чергою, Роман Шухевич вистрелив собі у скроню. За провал операції з захоплення Шухевича чимало офіцерів і вищих чинів МДБ отримали стягнення і навіть позбулися посад. Нагороду отримав лише автоматник, якому приписали смерть командувача УПА.
 
Існувала легенда, що тіло Шухевича забальзамували й відправили в Москву. Таким його показали Сталіну. Той наказав тіло спалити, а попіл розсіяти над Збручем. Навіть мертвий Шухевич був страшний для совєтської імперії, а тому не мав права на поховання.
 
Уся родина Романа Шухевича була репресована. У 1945 році НКВС заарештував дружину, матір, батька, сестру, сина Юрка і доньку Марію. Всіх згодом заслали за Урал, а сина і доньку передали до спеціального будинку на Донбасі «на перековку». Юрій Шухевич просидів у радянських таборах 41 рік і вийшов на волю лише у 1989 році.
 
Підживлені відродженою більшовицькою пропагандою суперечки довкола постаті Романа Шухевича тривають дотепер. Навіть через багато років після своєї смерті, разом з іншими борцями за свободу і незалежність України, Шухевич залишається чималим подразником для нащадків московських неосталіністів та польських шовіністів, які час від часу фабрикують все нові й нові псевдосенсаційні справи про «звірства бандеровців», намагаючись хоч якось очорнити, поміж інших, образ і цього Героя України.