2 квітня – Всесвітній день поширення інформації про проблему аутизму

Аутизм – що це?
Хвороби аутизм в медицині не існує, так як називати хворобою аутизм недоцільно, бо остання має початок і кінець, а аутизм – це постійний стан.

Тому це – психічне порушення з аномальною поведінкою і труднощами в соціальній взаємодії. До розладів аутичного спектру (РАС) належать синдром Каннера, синдром Аспергера, синдром Ретта, атиповий аутизм і дитячий дезінтегративний розлад.

Як самостійна проблема, аутизм вперше був описаний доктором Каннером у 1943р. Саме він визначив ряд ознак, характерних для всіх аутистів. РАС починається в дитинстві, але зберігаються у підлітковому і дорослому віці. У більшості випадків ці стани проявляються в перші 5 років життя. За даними ВООЗ, аутизм в 4 рази частіше вражає хлопчиків, ніж дівчаток.

Основними ознаками РАС є:

– порушення мовлення;

– відсутність емоційного контакту з людьми;

– усамітнення;

– напади агресії;

– слабкий інтерес до іграшок;

– стереотипність поведінки, страх змін.

Науково доведених причин РАС у світі не існує. Ці діти зовні виглядають, як звичайні діти, але мають дивні рухи, незрозумілі нам дії, начебто неадекватна поведінка чи манера спілкування можуть відлякувати оточуючих, але це в жодному разі не робить їх гіршими. Для них це завжди має певну причину та сенс.

Аутизм дитячий: рання діагностика аутизму у дітей

Тільки до двох років у батьків можуть з’явитися підозріння на те, що у дитини аутизм, рання діагностика дозволяє виявити хворобу на початкових стадіях і призначити лікування для корекції психічного стану дітей.

Але навіть у дітей до року виділяють симптоми, які можуть вказувати на ранній аутизм дитячий. Діагностика може бути спочатку проведена самими батьками. Існують спеціальні тести, опитувальники, шкала ADOS, які на спеціалізованому рівні допомагають проводити диференційну ранню діагностику. Якщо дитина не проявляє реакцій до батьків, нервово реагує на зміну обстановки, введення в прикорм нових продуктів, появу нових людей, фізичні контакти – це може бути аутизм, рання діагностика якого в подальшому повинна бути надана фахівцям.

Перш ніж звернутися в медичний заклад, батьки можуть пройти тести в опитувальнику, заснованому на шкалі ADOS. Якщо і там простежується великий відсоток збігів, то дитина обов’язково повинна пройти таку процедуру як рання діагностика аутизму у дітей.

Як і будь-яка хвороба, різні форми складності має і аутизм дитячий, діагностика виділяє 4 форми захворювання.

До 6 років мозок дитини активно засвоює інформацію і якщо намагатися розвивати дитину до цього віку спільними зусиллями психологів, дефектологів, арт-терапевтів, то в подальшому збільшується імовірність адаптації до соціального життя.

На що необхідно звернути увагу:

Часто діти з РАС мають супутню соматичну патологію – органічні ураження ЦНС (переважно епілепсія), захворювання шлунково – кишкового тракту, сечовидільної системи та інше, тому необхідна детальна діагностика суміжними спеціалістами та корекція соматичного стану.

· Рухова сфера (терапія сенсорної інтеграції, нейропсихологічна корекція).

· Інтеректуальна сфера (заняття з корекційним педагогом, психологом, методика М. Монтессорі).

· Соціальна сфера (арт-терапія, ігрова терапія, іпотерапія…).

· Поведінка (сенсорна інтеграція, психокорекція поведінки).

Станом на 2017 рік, в Україні проживають понад 6тис дітей з діагнозом дитячий аутизм. У Великій Британії – 700тис, включно з повнолітніми, а у США – РАС має 1 дитина з 68 – це 1,5% усіх дітей США.

По Івано-Франківській області діагноз дитячий аутизм діагностовано 133 дітям та 26 дітей по м.Івано-Франківськ(2018р).

За даними Міністерства освіти і науки в Україні навчається 630 учнів з РАС, з них 175 дітей в інклюзивних і спеціальних класах ЗОШ.

Для дітей з РАС важливо знаходитись в середовищі з більш високим рівнем функціонального розвитку.

Українська держава підтримує дітей з РАС щомісячною соціальною допомогою – 70% від прожиткового мінімуму та надаються медичні препарати для підтримуючого лікування.

Батькам, що мають дітей з РАС слід розуміти, що терапії, які результативні для однієї дитини, можуть бути неефективними для іншої. Кожен випадок індивідуальний. В користі того чи іншого підходу основним критерієм є результат.