50% підлітків в Україні були жертвами цькувань в інтернеті – презентовано чат-бот «кіберпес» для допомоги у боротьбі з кібербулінгом

«Минулого року ми ввели в законодавство поняття булінгу, зокрема і цькування дітей в інтернеті. Наступним кроком має стати національна система виявлення та встановлення відповідальності за кібербулінг. Під час карантину діти проводять багато часу в мережі, тож зараз вони особливо потребують зручного і швидкого механізму реагування на кібербулінг», – прокоментувала запуск чат-боту державний експерт Директорату дошкільної, позашкільної та інклюзивної освіти МОН Оксана Савицька.

Чат-бот у Telegram і Viber допоможе дізнатись, як визначити кібербулінг, як самостійно видалити образливі матеріали з соціальних мереж, а також куди звертатись за допомогою.

У чат-боті «Кіберпес» можна знайти інформацію про те:

• що таке «кібербулінг» та як він проявляється;
• як визначити контент, що містить кібербулінг;
• що робити, якщо вас кібербулять;
• як видалити матеріали, що містять кібербулінг;
• як попередити кібербулінг;
• як не бути кібербулером.

За даними міжнародного дослідницького проєкту ESPAD, у 2019 році лише 6,7% опитаних підлітків в Україні не користувались соціальними мережам. Близько 45% підлітків проводять у соціальних мережах до 3 годин на день, а ще майже 50% – 4 та більше годин.

Представниця ЮНІСЕФ в Україні Лотта Сильвандер зазначає, що в Україні близько 50% підлітків були жертвами кібербулінгу.

«Кожна третя дитина прогулювала школу через кібербулінг. 75% підлітків у анонімному опитуванні підтвердили те, що Instagram, TikTok та Snapchat є основними соціальними платформами для цькування», – додає вона.

За результатами дослідження Всеукраїнської кампанії проти кібербулінгу Docudays UA, партнером якого виступив освітній омбудсмен Сергій Горбачов, станом на 1 квітня 2020 року судами було прийнято 482 Постанови щодо булінгу проти дітей. У 13% випадків справи стосувались кібербулінгу, зокрема погроз та принизливих коментарів та поширення фото і відео без згоди.

Довідково

ЮНІСЕФ визначає кібербулінг як цькування із застосуванням цифрових технологій. Кібербулінг може відбуватися в соціальних мережах, платформах обміну повідомленнями (месенджерах), ігрових платформах та мобільних телефонах, зокрема через:

• поширення брехні або розміщення фотографій, які компрометують когось у соціальних мережах;
• повідомлення або погрози, які ображають когось або можуть завдати комусь шкоди.
• Нагадаємо, що на платформі Prometheus можна пройти безкоштовний онлайн-курс «Протидія та попередження булінгу (цькуванню) в закладах освіти», що був створений за ініціативи МОН.