Рекомендації із підготовки складів для приймання зерна і захисту зернових запасів

Однією з ланок забезпечення продовольчої безпеки країни є стратегія захисту зернових запасів від шкідливих організмів. Дана стратегія  базується на особливостях  розмноження і шкідливості шкідників запасів в залежності від умов, способів і режимів зберігання зерна і зернопродукції та поєднує комплекс профілактичних і винищувальних заходів у всіх стадіях заготівлі, транспортування та тривалого зберігання зерна.

Найбільш поширеними шкідниками запасів зерна є : кліщі, комірний довгоносик, зернова вогнівка, млинова вогнівка, рисовий довгоносик, зернова міль, південна комірна вогнівка, булавовусий і малий борошняні хрущаки, суринамський борошноїд  та інші.

Основні заходи попередження пошкодження зерна

1. Профілактичні заходи, спрямовані на недопущення комах у складські приміщення, створення умов (контрольована температура та вологість), які погіршують їх розвиток, стримують розмноження, включають:

– використання зерносховищ, які відповідають технічним і санітарним вимогам для забезпечення надійного збереження в них зерна і зернопродукгів. Розташовувати їх слід на сухому, недосяжному для ґрунтових вод місці. Зерносховища повинні мати добру герметичність для виконання в них фумігаційних та інших заходів, бути обладнані пристроями, які унеможливлюють проникнення в них птахів і гризунів. В сховищах повинно бути якомога менше дерев’яних предметів, тріщин і щілин в стінах, опорних стовпах, підлозі, які є місцем схову і резервації комах та кліщів;

– підготовку приміщень до приймання зерна. Для цього слід повністю звільнити їх від продукції, що зберігалася. З метою ліквідації осередків шкідників і запобігання проникненню їх у незаселену продукцію слід ретельно очистити підлогу, стіни, опорні стовпи, балки, кути, пази, щілини, підпілля, зерноочисні машини, транспортні засоби, тару, інвентар від сміття, пилу, зернового просипу. Зметені зразки аналізують на наявність шкідників і роблять висновки щодо необхідності дезінсекції. Зібране сміття знищують. Приміщення складів провітрюють і просушують, обробляють розчином хлорного вапна. Ретельно очищають прискладську територію від зернових просипів, сміття, бур’янів та інших решток. Один раз на рік, перед закладкою зерна нового урожаю (після ретельної механічної очистки) необхідно виконати превентивний обробіток незавантажених складських приміщень та ємностей методами фумігації та вологої дезінсекції, прискладських територій — вологим і аерозольним методами;

– своєчасне збирання врожаю за оптимальної вологості, запобігання травмування і биття, очищення від насіння бур’янів та інших домішок, сортування і просушування зерна до вологості 13%, а за підготовки до тривалого зберігання на 1-1,5% нижче, що може значною мірою стримувати розвиток, розселення та шкідливість організмів у складських приміщеннях;

–  роздільне розміщення зерна на зберігання за категоріями натурної маси, засміченості, вологості, зараженості шкідниками. Не слід зберігати в одному складі зерно однієї культури кілька років підряд, а запровадити чергування культур. Зерно нового врожаю необхідно зберігати окремо від зерна минулих років, насіннєве — окремо від продовольчого й фуражного;

– систематичний нагляд за станом зерна, що зберігається. Контролюють температуру насипу зерна, вологість, зара­женість шкідниками, розвиток пліснявіння. Це дозволяє своєчасно виявити вогнища самозігрівання та шкідників і вжити відповідних заходів щодо їх знешкодження. На життєдіяльність комірних шкідників істотно впливає температура. Тривала низька (+5 – +16°С) температура затримує їх розвиток і розмноження, через що вони поступово гинуть.

Охолодження зерна проводять пасивним (відчинення дверей, вікон) або активним (вентилювання, пересипання зерна транспортерами) способами. Зниження температури зерна до -5…-10°С може забезпечити повне знищення шкідників.

2. Винищувальні заходи. За виявлення в зерні або зернопродуктах навіть невеликої кількості шкідників треба негайно вдаватись до спеціальних винищувальних заходів. Провідну роль відіграє хімічний метод, який складається з вологої і аерозольної дезінсекції, фумігації, використання отруєних принад.

– Вологим способом проводять обробку незавантажених складів (після санітарної очистки), використовуючи емульсії препаратів: актеллік 500ЕС, к.е. (0,5 мл/кв.м); актуал КЕ. (0,5мл/кв.м); карате О50ЕС, к.е. (0,4 мл/кв.м); фастак к.е. (0,2 г/кв.м); простор 420, к.е. (0,12-0,35 мл/кв.м); фуфанон к.е. (0,8 мл/кв.м). Норма витрати робочої рідини 200 мл/кв.м. За дезінсекції прискладської території витрату робочої рідини збільшують удвічі.

– Для фумігації незавантажених зерносховищ рекомендовані: фостоксин і магтоксин (по 1-3 таблетки або 5-15 пеллет на 1 куб. м приміщення); алфос, ТБ (1-2 таблетки або 3-6 г/кв.м); Дегеш Плейтс/Стрипс (1-3 плити на 30 кв.м або 1-3 стрічки на 600 куб. м).

Тривалість фумігації за температури: 5-10°С – 10 діб, 11- 15°С – 7 діб, 16-20°С – 6 діб, 21-25°С – 5діб, понад 26°С — 4 доби. Допуск людей та завантаження складських приміщень — після повного провітрювання (2-5 діб).

За фумігації зерна насипом норми витрати магтоксину і фостоксину становлять 2-6 таблеток або 10-30 пеллет/т, алфосу, геліофосу, фоскому – 9 г/т; Дегеш Плейтс – 1-3 плити на 15 тонн або 1-3 стрічки на 300 тонн.

За фумігації зерна, затареного в мішки, витрата магтоксину і фостоксину складає 1-3 круглі таблетки або 5-15 пеллет на куб. м, алфосу – 3-9 грамів (1-3 табл.) на 1 тонну.

Режим фумігації зерна такий же як і незавантажених складів. Реалізація продукції – через 20 діб після фумігації за наявності залишків не вище МДР (максимально допустимого рівня).

–  Якщо проведення фумігаційних робіт неможливе (недостатня герметичність складу, відстань від житлових приміщень менша 50 м), застосовують аерозольний спосіб дезінсекції актелліком (0,04 мл/куб.м) з витратою робочої рідини 20 мл/кв.м, експозиція 24 години. Завантаження складів після провітрювання протягом доби після закінчення експозиції.

– Для захисту від комплексу шкідливих комах та кліщів упродовж тривалого часу зерно при засипанні на зберігання обробляють емульсіями інсектицидів за допомогою обприскувачів, обладнаних спеціальними форсунками, за витрати робочої рідини 500 мл на 1 тонну зерна, що захищає його від шкідників протягом кількох місяців. Препарати актеллік (16мл/т) та простор (15мл/т) застосовують для знезараження продовольчого, фуражного і насіннєвого зерна, фастак (16г/т) – лише насіннєвого.

Реалізація зерна на продовольчі та фуражні цілі допускається за наявності залишків препарату не вище МДР. Для продуктів дитячого та дієтичного харчування – залишків не має бути.

При роботах, пов’язаних із застосуванням пестицидів, слід дотримуватись санітарних правил і заходів безпеки.