Надвірнянська об»єднана ДПІ повідомляє:
Звітність по Інтернету – порядок укладання Договору з податковою
Надвірнянська ОДПІінформує платників щодо особливостей оформлення засобами телекомунікаційного зв'язку Договору про визнання електронних документів між платниками податків та органами ДФС.
Звітність по Інтернету – порядок укладання Договору з податковою
Надвірнянська ОДПІінформує платників щодо особливостей оформлення засобами телекомунікаційного зв'язку Договору про визнання електронних документів між платниками податків та органами ДФС.
Відповідно до вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851 "Про електронні документи та електронний документообіг" та №852 "Про електронний цифровий підпис", електронний документообіг здійснюється на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.
Порядок укладання Договору про визнання електронних документів між платниками податків та контролюючими органами визначено Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 р. № 233, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.04.2008р. за № 320/15011 (далі – Інструкція). Платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення, засобу КЗІ, на підставі укладеного Договору з органом ДФС за основним місцем обліку, який надає право подавати електронні документи до будь-якого органу ДФС, в якому такий платник перебуває на обліку.
Текст примірного Договору визначено у додатку 1 до Інструкції.
Платник податків надсилає Договір засобами електронного зв'язку відповідно до затвердженого формату з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб. На Договір накладаються посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб, що мають право підпису (керівника, бухгалтера, печатки (за наявності)), здійснюється шифрування документа в електронному вигляді та направлення його до органу ДФС за основним місцем обліку.
Після надходження Договору в електронному вигляді автоматизованою системою ДФС проводиться його розшифрування, здійснюються перевірки електронних цифрових підписів, відповідності електронного документа затвердженому формату, даних директора, в особі якого укладається Договір, даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. За результатами таких перевірок формується перша квитанція про збереження документа. За результатами розгляду Договору органом ДФС платнику направляється друга квитанція.
Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДФС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.
Оподаткування доходу від надання в оренду земельного паю
Дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування) включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Особливості оподаткування доходів від надання нерухомості в оренду регламентується п.170.1 ст. 170 Податкового кодексу України, відповідно до якого податковим агентом платника податку — орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.
При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.
Отже, юридична особа (орендар) при нарахуванні (виплаті) фізичній особі (орендодавцю) доходу у вигляді орендної плати повинна утримати податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотка та військовий збір за ставкою 1,5 відсотка.
Податкова накладна не складена та зобов’язання не відображено: відповідальність для платника
Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою. Відсутність факту реєстрації платником податку – продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не звільняє продавця від обов’язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.
Згідно з п. 123.1 ст. 123 ПКУ якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25% суми визначеного податкового зобов’язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов’язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 % суми нарахованого податкового зобов’язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Невиконання вимог щодо складання та реєстрації в ЄРПН податкових накладних та не відображення податкового зобов’язання призведе до застосування адміністративного штрафу до платника податку згідно з ст. 163 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).
Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Таким чином, якщо за операцією з постачання товарів/послуг податкова накладна не складена (але мала бути складена) та податкові зобов’язання не відображено, керівники та інші посадові особи продавця несуть адміністративну відповідальність згідно з ст.163 прим. 1 КУпАП. Штрафи, передбачені ст. 120 прим. 1 ПКУ, будуть застосовані лише після реєстрації такої накладної в ЄРПН.
Набрав чинності новий порядок ведення органами ДФС оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету
10.06.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 «Про затвердження Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до Наказу № 422 оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами Державної фіскальної служби України в інформаційній системі органів ДФС.
Для обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
Наказ № 422 визначає порядок:
– ведення інтегрованої картки платника та здійснення контролю за коректністю інформації при відкритті/закритті ІКП в інформаційній системі ДФС;
– відображення в ІКП показників щодо податкових зобов’язань, визначених самостійно платниками податків та контролюючими органами у випадках, не пов’язаних із порушенням податкового законодавства;
– перенесення до ІКП визначених за результатами контрольно-перевірочної роботи сум грошових зобов'язань, податкових, митних та інших платежів та методи контролю відповідності показників результатів даним ІКП;
– відображення в ІКП сум погашення податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску, розстрочення (відстрочення) зобов'язань (боргів), а також списання податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску;
– перенесення до ІКП результатів адміністративного та/або судового оскарження рішень органів ДФС та методи контролю достовірності відповідних показників.
Крім цього, Наказом № 422 визнано такими, що втратили чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 № 765 «Про затвердження Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів» та наказ Державної податкової адміністрації України від 17.12.2010 № 953 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби».
З текстом Наказу № 422 Ви можете ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).
Про порядок заповнення податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання води
Надвірнянська ОДПІнагадує, що за четвертий квартал 2015 року та наступні податкові періоди платники рентної плати звітують за новою формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719 «Про затвердження форми Податкової декларації з рентної плати», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1051/27496 (далі – наказ №719).
Невід’ємною частиною Податкової декларації з рентної плати (далі – Декларація) є 11 додатків. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, у якому обчислюється податкове зобов’язання, для такого об’єкта оподаткування до Декларації не додається.
Платники рентної плати за спеціальне використання води надають до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації Декларацію та відповідний тип додатка, а саме:
– додаток 5 «Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води» (далі – додаток 5);
– додаток 6 «Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для потреб водного транспорту»;
– додаток 7 «Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики» (далі – додаток 7).
Як повідомила Державна фіскальна служба України, під час аналізу даних податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання води (далі – Плата) за І квартал 2016 рокувстановлено найбільш поширені помилки, яких припускаються платники під час декларування податкових зобов’язань з Плати, а саме:
– неправильне застосування платниками ставок Плати, встановлених статтею 255 Податкового Кодексу України від 02.10.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями, що призводить до невірного обчислення податкових зобов’язань (додатки 5 та 7);
– неправильне визначення коду водного об’єкта (додаток 5);
– помилково у додатку 5 за І квартал 2016 заповнюється рядок 12 «податкове зобов’язання з початку року за попередній звітний період» при тому, що за звітний І квартал 2016 року попереднього звітного періоду не може бути;
– неправильне заповнення додатку 5: за умови заповнення рядка 11 «податкове зобов’язання з початку року» не заповнено рядок 13 «податкове зобов’язання за податковий (звітний) квартал».
Таким чином, з метою правильності обчислення, своєчасності і повноти справляння Плати платникам необхідно дотримуватись порядку заповнення податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання води.
Надвірнянська ОДПІінформує платників щодо особливостей оформлення засобами телекомунікаційного зв'язку Договору про визнання електронних документів між платниками податків та органами ДФС.
Відповідно до вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851 "Про електронні документи та електронний документообіг" та №852 "Про електронний цифровий підпис", електронний документообіг здійснюється на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.
Порядок укладання Договору про визнання електронних документів між платниками податків та контролюючими органами визначено Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 р. № 233, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.04.2008р. за № 320/15011 (далі – Інструкція). Платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення, засобу КЗІ, на підставі укладеного Договору з органом ДФС за основним місцем обліку, який надає право подавати електронні документи до будь-якого органу ДФС, в якому такий платник перебуває на обліку.
Текст примірного Договору визначено у додатку 1 до Інструкції.
Платник податків надсилає Договір засобами електронного зв'язку відповідно до затвердженого формату з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб. На Договір накладаються посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб, що мають право підпису (керівника, бухгалтера, печатки (за наявності)), здійснюється шифрування документа в електронному вигляді та направлення його до органу ДФС за основним місцем обліку.
Після надходження Договору в електронному вигляді автоматизованою системою ДФС проводиться його розшифрування, здійснюються перевірки електронних цифрових підписів, відповідності електронного документа затвердженому формату, даних директора, в особі якого укладається Договір, даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. За результатами таких перевірок формується перша квитанція про збереження документа. За результатами розгляду Договору органом ДФС платнику направляється друга квитанція.
Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДФС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.
Оподаткування доходу від надання в оренду земельного паю
Дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування) включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Особливості оподаткування доходів від надання нерухомості в оренду регламентується п.170.1 ст. 170 Податкового кодексу України, відповідно до якого податковим агентом платника податку — орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.
При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.
Отже, юридична особа (орендар) при нарахуванні (виплаті) фізичній особі (орендодавцю) доходу у вигляді орендної плати повинна утримати податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотка та військовий збір за ставкою 1,5 відсотка.
Податкова накладна не складена та зобов’язання не відображено: відповідальність для платника
Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою. Відсутність факту реєстрації платником податку – продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не звільняє продавця від обов’язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.
Згідно з п. 123.1 ст. 123 ПКУ якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25% суми визначеного податкового зобов’язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов’язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 % суми нарахованого податкового зобов’язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Невиконання вимог щодо складання та реєстрації в ЄРПН податкових накладних та не відображення податкового зобов’язання призведе до застосування адміністративного штрафу до платника податку згідно з ст. 163 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).
Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Таким чином, якщо за операцією з постачання товарів/послуг податкова накладна не складена (але мала бути складена) та податкові зобов’язання не відображено, керівники та інші посадові особи продавця несуть адміністративну відповідальність згідно з ст.163 прим. 1 КУпАП. Штрафи, передбачені ст. 120 прим. 1 ПКУ, будуть застосовані лише після реєстрації такої накладної в ЄРПН.
Набрав чинності новий порядок ведення органами ДФС оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету
10.06.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 «Про затвердження Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до Наказу № 422 оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами Державної фіскальної служби України в інформаційній системі органів ДФС.
Для обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
Наказ № 422 визначає порядок:
– ведення інтегрованої картки платника та здійснення контролю за коректністю інформації при відкритті/закритті ІКП в інформаційній системі ДФС;
– відображення в ІКП показників щодо податкових зобов’язань, визначених самостійно платниками податків та контролюючими органами у випадках, не пов’язаних із порушенням податкового законодавства;
– перенесення до ІКП визначених за результатами контрольно-перевірочної роботи сум грошових зобов'язань, податкових, митних та інших платежів та методи контролю відповідності показників результатів даним ІКП;
– відображення в ІКП сум погашення податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску, розстрочення (відстрочення) зобов'язань (боргів), а також списання податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску;
– перенесення до ІКП результатів адміністративного та/або судового оскарження рішень органів ДФС та методи контролю достовірності відповідних показників.
Крім цього, Наказом № 422 визнано такими, що втратили чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 № 765 «Про затвердження Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів» та наказ Державної податкової адміністрації України від 17.12.2010 № 953 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби».
З текстом Наказу № 422 Ви можете ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).
Про порядок заповнення податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання води
Надвірнянська ОДПІнагадує, що за четвертий квартал 2015 року та наступні податкові періоди платники рентної плати звітують за новою формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719 «Про затвердження форми Податкової декларації з рентної плати», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1051/27496 (далі – наказ №719).
Невід’ємною частиною Податкової декларації з рентної плати (далі – Декларація) є 11 додатків. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, у якому обчислюється податкове зобов’язання, для такого об’єкта оподаткування до Декларації не додається.
Платники рентної плати за спеціальне використання води надають до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації Декларацію та відповідний тип додатка, а саме:
– додаток 5 «Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води» (далі – додаток 5);
– додаток 6 «Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для потреб водного транспорту»;
– додаток 7 «Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики» (далі – додаток 7).
Як повідомила Державна фіскальна служба України, під час аналізу даних податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання води (далі – Плата) за І квартал 2016 рокувстановлено найбільш поширені помилки, яких припускаються платники під час декларування податкових зобов’язань з Плати, а саме:
– неправильне застосування платниками ставок Плати, встановлених статтею 255 Податкового Кодексу України від 02.10.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями, що призводить до невірного обчислення податкових зобов’язань (додатки 5 та 7);
– неправильне визначення коду водного об’єкта (додаток 5);
– помилково у додатку 5 за І квартал 2016 заповнюється рядок 12 «податкове зобов’язання з початку року за попередній звітний період» при тому, що за звітний І квартал 2016 року попереднього звітного періоду не може бути;
– неправильне заповнення додатку 5: за умови заповнення рядка 11 «податкове зобов’язання з початку року» не заповнено рядок 13 «податкове зобов’язання за податковий (звітний) квартал».
Таким чином, з метою правильності обчислення, своєчасності і повноти справляння Плати платникам необхідно дотримуватись порядку заповнення податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання води.
0 Коментарі