Author: Надвірнянська РДА

22 громади Прикарпаття долучились до всеукраїнського проєкту «Активні парки — локації здорової України», який ініційований Президентом України Володимиром Зеленським. Там працювали 25 координаторів.  Про це повідомила голова Івано-Франківської ОВА Світлана Онищук.

У межах проєкту торік:

• проведено понад 2600 фізкультурно-оздоровчих заходів;
• в них взяли участь близько 36 тисяч дорослих і дітей;
• серед учасників — понад 2600 внутрішньо переміщених людей, майже 600 ветеранів та більше ніж 1000 людей з інвалідністю.

«Активні парки — локації здорової України» — загальнонаціональний соціальний проєкт, ініційований Президентом України у 2021 році. Його мета — розвиток рухової активності серед усіх верств населення, популяризація активного способу життя задля зміцнення здоров’я, а також формування культури активного дозвілля у громадах.

Проєкт охоплює дітей, молодь, людей старшого віку, ветеранів і військовослужбовців, їхні родини, внутрішньо переміщених людей та людей з інвалідністю. Програми занять адаптовані до різних потреб і рівнів фізичної підготовки і на різні вподобання (ранкові руханки та зарядки, функціональні тренування, стретчинг та йога, фітнес, волейбол, баскетбол, футбол, мініфутбол, настільний теніс, скандинавська ходьба, спортивні естафети, велосипедні заїзди, аквааеробіка тощо).

В умовах надзвичайної ситуації в енергетиці важливо знати і дотримуватись базових правил безпеки, а не довіряти шкідливим міфам. Пам’ятайте:

• Алкоголь не зігріває, а навпаки підвищує ризик переохолодження
• Надмірні фізичні навантаження на холоді можуть зашкодити
• Найкраще зберігає тепло кілька шарів одягу з натуральних або термотканин
• Після переохолодження зігріватися потрібно поступово
• Для сну необхідно мати окремі сухі теплі шкарпетки
• Використання газу чи відкритого вогню для обігріву може бути небезпечним через ризик пожежі та отруєння чадним газо

МВС України зібрало найпоширеніші міфи про зігрівання взимку та пояснило, як діяти правильно, щоб зберегти тепло і не нашкодити собі.

109 686 осіб – загальна кількість ВПО згідно Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб:

• 79 888 – сімей;
• 28 258 – дітей;
• 4 272 – людейз інвалідністю;
• 17 438 – людей пенсійного віку;
•  48 770 – людей працездатного віку.
• 844  – кількість ВПО, які стали на облік за січень 2026 року;
• 758 – кількість ВПО, які знялися з обліку за січень 2026 року (повернулися до постійного місця проживання або самостійно знялися через застосунок Дія).

Щороку 2 лютого у світі відзначають Всесвітній день водно-болотних угідь, встановлений на честь підписання у 1971 році Рамсарської конвенції. Про це наголошують в управлінні екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації.

Рамсарська конвенція є міжнародною угодою, до якої вже приєдналися 144 держави світу. Її головна мета — збереження та раціональне використання водно-болотних угідь як надзвичайно важливих екосистем, що відіграють ключову роль у підтриманні біорізноманіття та стабільності клімату. Однією з обов’язкових умов участі в Конвенції є створення щонайменше одного Рамсарського угіддя на території держави відповідно до науково обґрунтованих критеріїв. Сьогодні світова мережа Рамсарських угідь охоплює понад 1400 об’єктів.

Україна активно долучена до цього міжнародного природоохоронного процесу. На Івано-Франківщині статус водно-болотних угідь міжнародного значення мають Бурштинське водосховище, витоки річок Прут і Погорілець, а також нижня течія річки Дністер. Загалом в області збережено близько 2,6 тис. гектарів водно-болотних угідь, з яких 1160 гектарів (87 боліт) перебувають під охороною у складі природно-заповідного фонду.

Основні масиви водно-болотних угідь зосереджені у старицях Дністра на території Рогатинської, Галицької, Тлумацької та Городенківської громад. Унікальні сфагнові болота розташовані в Долинській та Рожнятівській громадах. Серед них — пам’ятки природи «Болото Ширковець», «Болото Мшана», «Висяче», а також заказники «Турова дача» та «Саджавський».

Пріоритетним завданням для регіону залишається виявлення нових цінних природних територій та впровадження екологічно безпечного використання ресурсів водно-болотних угідь з метою збереження природного балансу Прикарпаття.

Водно-болотні угіддя — це природний захист від паводків і запорука чистої води. Зберегти їх сьогодні — означає гарантувати екологічну безпеку краю в майбутньому.

Безбар’єрність – це про індивідуальні потреби кожної людини та про спільну відповідальність. Адже ми всі хочемо жити у зручних містах, де поїздка на громадському транспорті є звичною справою, а не викликом. Кожна людина заслуговує почуватися зручно на робочому місці, мати можливість працювати і забезпечувати себе. А послуги, які ми отримуємо в ЦНАПі, у банку чи у магазині, мають бути доступними для всіх за замовчуванням. Це лише частина сенсів та завдань, які закладені в одне слово “безбар’єрність”. (more…)

«Вітаємо! Вам доступна послуга Скринінг здоров’я. Подбайте про здоров’я завчасно» – найперші сповіщення надійдуть у застосунку Дія вже цієї суботи — 31 січня. Важливо: у цей день їх отримають люди віком від 40 років, які народилися саме 1 січня. (more…)

Повне найменування суб’єкта господарювання: Фізична особа-підприємець Максим’юк Роман Васильович

Скорочене найменування суб’єкта господарювання: ФОП Максим’юк Роман Васильович (more…)

(more…)

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “УКРНАФТА” 00135390 інформує про намір провадити плановану діяльність та оцінку її впливу на довкілля.
1. Інформація про суб’єкта господарювання.
Україна, 04053, місто Київ, ПРОВУЛОК НЕСТОРІВСЬКИЙ, будинок 3-5 Тел: (more…)

У сучасному суспільстві дедалі більшого значення набуває коректне та безбар’єрне мовлення, зокрема у сфері охорони здоров’я та публічних комунікацій. Неправильне або знеособлене позначення людини через її діагноз може сприяти стигматизації та формувати викривлене уявлення про перебіг і сприйняття захворювання.

У публічному та професійному спілкуванні рекомендовано використовувати формулювання, що ставлять у центр уваги людину, а не її хворобу. Коректними є такі визначення:

• «людина, яка хворіє на рак» або «людина, яка має рак»;
• «людина з онкологічним захворюванням»;
• «людина, у якої [зазначається конкретний діагноз]»;
• «онкопацієнт» (у разі, якщо йдеться про людину, яка перебуває на лікуванні);
• «людина з історією раку» (у тому числі як відповідник англомовного терміна cancer survivor).

Водночас використання формулювань «людина, що хворіє на онкологію», «онкохворий», «раковохворий», «метастазник», «онкоодужуючий» є некоректним та не відповідає принципам безбар’єрної комунікації.

Зокрема, словосполучення «хворіє на онкологію» є помилковим, оскільки онкологія — це галузь медицини, а не назва захворювання. Узагальнені визначення «онкохворий» та «раковохворий» зводять людину до її діагнозу та можуть мати негативне емоційне забарвлення.

Термін «онкоодужуючий», хоча іноді сприймається як приклад позитивного мислення, не є універсальним і може бути психологічно травматичним для людей, які перебувають на паліативному лікуванні. У таких випадках терапія спрямована на контроль перебігу хвороби та покращення якості життя, а не на повне одужання.

Використання людиноорієнтованої та безбар’єрної мови у сфері охорони здоров’я сприяє формуванню поважного ставлення до кожної людини, зменшенню стигматизації та створенню гуманного інформаційного середовища, орієнтованого на підтримку, гідність і права пацієнтів.

Підготовлено за матеріалами Довідника безбар’єрності.