 28 травня виповнюється 100-річчя від дня смерті видатного українського поета, прозаїка, драматурга, літературознавця, філософа, громадського діяча, справжнього патріота своєї Батьківщини та борця за її свободу Івана Франка.
Президент України Петро Порошенко 11 грудня 2015 р. підписав указ про вшанування пам’яті Івана Франка з нагоди 160-річчя від дня народження та 100-річчя від дня смерті. Документ підписаний «з метою вшанування пам’яті видатного українського письменника, вченого та громадського діяча Івана Яковича Франка, популяризації його літературної, публіцистичної, наукової спадщини, зважаючи на його вагомий внесок у становлення української нації, а також з нагоди відзначення у 2016 році пам’ятних дат – 160-річчя від дня народження та 100-річчя від дня смерті Івана Франка”.
Феноменальна постать Івана Франка створює враження, що самі небеса подарували нам цього велетня духа. Поєднані в одному році ювілеї – це концептуальний празник празників в історії нашого народу. Серед велетнів Франко найбільший, серед творів шедеврів – його праці найбільш значущі в нашій історії. Він становить своєрідний храм в нашій науці. Його дух підняв народ і став культурною віссю для української інтелігенції. Франко, так як Шевченко, став тим ядром, по якому можна пізнати тіло і осереддя української нації.
На основі Франка пізнаємо себе і наш родовід. Пізнаємо матеріальну і духовну культуру та її переповідаємо світові, про її цивілізаційний розвиток. Доробок і творча скарбниця великого мислителя, письменника, вченого, перекладача, філософа, громадського діяча, відчутна немов вогонь, який він з дитячих років вдихнув у батьківській кузні.
Його твори важко суцільно осмислити пересічній людині, охопити й повністю розкрити її зміст. Творчість Франка за тематикою різноманітна. Він був феноменально здібним журналістом, поетом, публіцистом, редактором часописів і літературних журналів, автором оповідань, повістей, новел, казок, театральних творів, наукових статей, критичних аналіз та дав надзвичайно велику кількість перекладів визначних творів світового письменства. Його перу також належать твори політичної лірики: “Каменярі”, в яких Франко феноменально зображує під каменярами робітників на суспільному і національному полі, які з самопосвятою лупають тверду гранітну скелю. Тим образом поет прославляв ідеалістів, що прокладають шляхи до кращого майбутнього своєму народові. Його творчий дух переповнений високою національною і загальнолюдською гідністю: “Товаришам із тюрми”, “Гімн” (Вічний революціонер), “Не пора, не пора…”, “Ужас на Русі” та ін.
Сьогодні ім’я Івана Франка носять Львівський університет, Дрогобицький педінститут, театр опери і балету у Львові і український драматичний театр у Києві. Діє меморіальний музей у Львові та музей-садиба в Нагуєвичах. Його пам’ять з шаною зберігає весь народ України. Іван Франко був сильною індивідуальністю як людина, як вчений високо освічений, мав відвагу формулювати непопулярні погляди, протиставитись усьому, що суперечило його світлому розумові і за те Йому шана!
|
0 Коментарі