Головний державний інспектор Управління Держпраці в Івано- Франківській області інформує:
Розяснення щодо розрахунку норми тривалості робочого часу
Як передбачено ч.1 ст. 50 КЗпПУ, норма тривалості робочого часу працівників не може перевищувати 40 год. на тиждень.
Розяснення щодо розрахунку норми тривалості робочого часу
Як передбачено ч.1 ст. 50 КЗпПУ, норма тривалості робочого часу працівників не може перевищувати 40 год. на тиждень.
Підприємства й організації під час укладання колективного договору можуть установлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено ч.1 цієї статті. У разівстановлення меншої норми тривалості робочого часу слід мати на увазі, що оплата праці в цьому випадку має провадитися за повною тарифною ставкою, повним окладом.
Відповідно до ч.1 ст. 51 КЗпПУ скорочена тривалість робочого часу встановлюється:
-для працівників віком від 16 до 18 років – 36 год. на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) – 24 год. на тиждень. Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в абзаці першому цього пункту для осіб відповідного віку;
– для працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, – не більше 36 год. на тиждень.
Перелік виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. № 163.
Крім того, законодавством установлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та ін..).
Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватися за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до 14 років або дитину – інваліда.
Згідно ст.. 69 Господарського кодексу України підприємство самостійно встановлює для своїх працівників скорочений робочий день та інші пільги.
Під час розрахунку балансу робочого часу слід мати на увазі, що згідно ст.. 53 КЗпПУ напередодні святкових і неробочих днів (ст.. 73 КЗпПУ) тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених ст.. 51 КЗпПУ, скорочується на одну годину як за п’ятиденного, так і за шестиденного робочого тижня, а напередодні вихідних днів тривалість роботи за шестиденного робочого тижня не може перевищувати 5 годин.
Згідно з ч.3 ст. 67 КЗпПУ, якщо святковий або неробочий день (ст.. 73) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.
Як правило, з метою створення сприятливих умов для святкування, а також раціонального використання робочого часу розпорядженнями Кабінету Міністрів України рекомендується переносити робочі дні для працівників, яким установлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями в суботу та неділю.
У зв’язку з тим, що зазначене розпорядження має рекомендований характер, рішення про перенесення робочих днів ухвалюється роботодавцем самостійно через видавання наказу чи іншого розпорядчого документу.
Ухвалене роботодавцем рішення про перенесення робочих днів змінює графік роботи підприємства, установи, організації та норму тривалості робочого часу в місяцях, у яких запроваджено перенесення робочих днів. Тому всі дії щодо надання відпусток, виходу на роботу мають здійснюватися за зміненим у зв’язку з перенесенням робочих днів графіком роботи підприємства.
При цьому слід мати на увазі, що в разі перенесення робочого дня, який передує святковому чи неробочому дню, на інший вихідний день для збереження балансу робочого часу за рік тривалість роботи в цей перенесений робочий день має відповідати тривалості передсвяткового робочого дня, як це передбачено ст.. 53 КЗпПУ.
Законодавством не встановлено єдиної норми тривалості робочого часу на рік. Ця норма норма може бути різною залежно від того, який робочий тиждень установлений на підприємстві (п’ятиденний чи шестиденний), яка тривалість щоденної роботи, коли встановлено вихідні дні, а тому на підприємствах, в установах й організаціях норма тривалості робочого часу на рік визначається самостійно з дотриманням вимог ст.. 50 – 53, 67 і 73 КЗпПУ.
Головний державний інспектор Управління Держпраці Р.Сабадаш
в Івано- Франківській області
Як передбачено ч.1 ст. 50 КЗпПУ, норма тривалості робочого часу працівників не може перевищувати 40 год. на тиждень.
Підприємства й організації під час укладання колективного договору можуть установлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено ч.1 цієї статті. У разівстановлення меншої норми тривалості робочого часу слід мати на увазі, що оплата праці в цьому випадку має провадитися за повною тарифною ставкою, повним окладом.
Відповідно до ч.1 ст. 51 КЗпПУ скорочена тривалість робочого часу встановлюється:
-для працівників віком від 16 до 18 років – 36 год. на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) – 24 год. на тиждень. Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в абзаці першому цього пункту для осіб відповідного віку;
– для працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, – не більше 36 год. на тиждень.
Перелік виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. № 163.
Крім того, законодавством установлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та ін..).
Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватися за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до 14 років або дитину – інваліда.
Згідно ст.. 69 Господарського кодексу України підприємство самостійно встановлює для своїх працівників скорочений робочий день та інші пільги.
Під час розрахунку балансу робочого часу слід мати на увазі, що згідно ст.. 53 КЗпПУ напередодні святкових і неробочих днів (ст.. 73 КЗпПУ) тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених ст.. 51 КЗпПУ, скорочується на одну годину як за п’ятиденного, так і за шестиденного робочого тижня, а напередодні вихідних днів тривалість роботи за шестиденного робочого тижня не може перевищувати 5 годин.
Згідно з ч.3 ст. 67 КЗпПУ, якщо святковий або неробочий день (ст.. 73) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.
Як правило, з метою створення сприятливих умов для святкування, а також раціонального використання робочого часу розпорядженнями Кабінету Міністрів України рекомендується переносити робочі дні для працівників, яким установлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями в суботу та неділю.
У зв’язку з тим, що зазначене розпорядження має рекомендований характер, рішення про перенесення робочих днів ухвалюється роботодавцем самостійно через видавання наказу чи іншого розпорядчого документу.
Ухвалене роботодавцем рішення про перенесення робочих днів змінює графік роботи підприємства, установи, організації та норму тривалості робочого часу в місяцях, у яких запроваджено перенесення робочих днів. Тому всі дії щодо надання відпусток, виходу на роботу мають здійснюватися за зміненим у зв’язку з перенесенням робочих днів графіком роботи підприємства.
При цьому слід мати на увазі, що в разі перенесення робочого дня, який передує святковому чи неробочому дню, на інший вихідний день для збереження балансу робочого часу за рік тривалість роботи в цей перенесений робочий день має відповідати тривалості передсвяткового робочого дня, як це передбачено ст.. 53 КЗпПУ.
Законодавством не встановлено єдиної норми тривалості робочого часу на рік. Ця норма норма може бути різною залежно від того, який робочий тиждень установлений на підприємстві (п’ятиденний чи шестиденний), яка тривалість щоденної роботи, коли встановлено вихідні дні, а тому на підприємствах, в установах й організаціях норма тривалості робочого часу на рік визначається самостійно з дотриманням вимог ст.. 50 – 53, 67 і 73 КЗпПУ.
Головний державний інспектор Управління Держпраці Р.Сабадаш
в Івано- Франківській області
0 Коментарі