Як підготуватися до школи – рекомендації Міністерства охорони здоров’я батькам і школярам

Вам знайома ситуація, коли дитина не хоче прокидатись і йти до школи? Чи коли школяр капризує і все робить наперекір, виводячи з рівноваги і батьків, і вчителів? Або навпаки – вчителі говорять, що дитина млява і майже засинає на уроках? Якщо ви відповіли «так» хоча б на одне питання – обов’язково прочитайте поради експерта, як правильно налаштуватись на робочий ритм, щоби уникнути таких ситуацій у новому навчальному році.
Як увійти в навчальний рік без стресу для дитини та батьків – радить Вікторія Горбунова, психотерапевт, доктор психологічних наук, авторка книжок «Виховання без травмування, або Навіщо дітям дорослі?», «Виховання без нервування. Як упоратися з упертюхами, ледарями, плаксіями, розбишаками, крикунами та хитрунами».

1. Поступово відновлюйте шкільний розпорядок дня

Щоби уникнути стресу у вересні, важливо почати відновлювати звичний для школи режим і темп ще у серпні. Це стосується як наближення до «шкільного» режиму сну, так і поступового введення «домашніх завдань».

«Важливо не робити цього зненацька, а покроково домовлятись з дітьми про вкладання-прокидання та тренування мозку. Щодо завдань, то що б ви не запропонували робити, переконайтесь в двох речах: дитині має бути цікаво (для цього є насправді добрі книжки, в яких інформація подається захопливо, із загадками та експериментами); всі завдання мають робитися в ресурсному стані та за попередньої домовленості про час (власне, це має працювати і протягом року)», – говорить психотерапевт Вікторія Горбунова.

Дуже важливо не примушувати дитину до занять, особливо, якщо вона втомлена після активного дня, у поганому настрої або має інші плани (а ви не домовлялися попередньо про заняття). Спробуйте організувати усе так, щоб до часу занять настрій у дитини був добрим (залежить від того, що відбувалось чи робилось напередодні), а після навчання також заплануйте щось цікаве і бажано активне (від велопрогулянки до спільного приготування та поїдання смаколиків).

Дбайте, щоби дитина спала достатньо. Науковці довели, що регулярний режим сну у ранньому дитинстві пов’язаний з когнітивною діяльністю та може позитивно впливати на здоров’я протягом усього життя.

2. Створіть книгу спогадів і сформуйте список цілей на наступний рік

Доброю передшкільною традицією є створення своєрідної книжки спогадів. Зараз це може бути і презентація з відео та фото всього, що відбувалося влітку, і мікроблоги, і просто альбоми в інстаграмі.

Згідно з дослідженням, сімейні ритуали забезпечують створення певного режиму, що допомагає направляти поведінку дитини та покращувати емоційний клімат в сім’ї, що сприяє ефективному ранньому розвитку дитини, зокрема збагаченню словникового запасу, емоційному розвитку, формуванню соціальних та академічних навичок.

Крім того, дітям подобаються своєрідні «новорічні резолюції», коли вони перед навчальним роком складають для себе перелік обіцянок (цілей, планів), яких хочуть дотриматись, та домовляються з батьками про винагороди – в разі, якщо цілей вдасться досягти.

«Ставтесь до таких резолюцій доброзичливо та з гумором, бо це не є «купівля» гарних оцінок чи поведінки, а швидше своєрідний виклик, щоб випробувати себе», – радить психотерапевт Вікторія Горбунова.

3. Подбайте про позитивне налаштування

Позитивне налаштування – це одне із найважливіших і, ймовірно, найскладніших завдань. Щоби сформувати позитивні асоціації з новим навчальним роком, важливо говорити з дітьми про початок навчання та усіляко демонструвати своє позитивне ставлення.

«Зауважуйте та обговорюйте з дітьми, що доброго є в новому початку – а це і зустріч з друзями, і нові цікаві знання (і тут йдеться не лише про школу, а й про позашкільні гуртки), і дорослішання (зв’яжіть зі стартом занять не лише нові обов’язки, а й права та бонуси, наприклад, збільшення кишенькових грошей, можливість самому добиратись до школи чи право на участь в якихось сімейних рішеннях)», – говорить Вікторія Горбунова.

Спробуйте зробити так, щоб усі покупки до школи – від ручок до одягу – були дитині до вподоби. Справа тут не у бюджеті, а у тому, як ці речі обираються, обігруються та якими історіями обростають.