Маємо створити спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України – звернення Президента Володимира Зеленського до учасників публічних дебатів «Війна і закон» у Парижі

Шановний пане Фабіусе!

Пані та панове!

Я дякую за можливість представити наш, український погляд на те, як право може гарантувати мир. Я почну з одного прикладу. З такого прикладу, який демонструє потребу у всеохопності правової відповіді на агресію.

30 вересня цього року. Запорізька область України. Ранок, сьома година десять хвилин. Російська армія випускає 16 ракет по території області й по місту Запоріжжю. З них чотири ракети збивають наші сили протиповітряної оборони. Дев’ять влучають в один із заводів, підприємство зруйноване. А ще три російські ракети влучають просто в пункт пропуску на дорозі – у місце, де перебували десятки людей. Звичайні люди на звичайних машинах.

Того ранку постраждали загалом 122 людини. Загинуло 30 людей, зокрема дві дитини. Дівчинка, їй було десять років. І хлопець, йому було 14 років.

І це тільки один російський ракетний удар. Свідомий удар по цивільних. Свідомий злочин. Це один із тисяч ударів, які сталися з 2014 року, коли Росія почала агресію проти України, і з 24 лютого цього року, коли Росія перетворила цю агресію на повномасштабну війну.

Всі ви знаєте, що відбувається в Україні. Всі ви чули про Бучу й Маріуполь, про спалені міста й закатованих людей. І я думаю, що багато хто з вас читав або чув слова, які дуже чітко пояснюють, чому все це відбувається.

Я процитую зараз ці слова. «Розпочати загарбницьку війну є не лише міжнародним злочином; це – найвищий міжнародний злочин, який відрізняється від інших воєнних злочинів лише тим, що він містить у собі все накопичене зло». Кінець цитати.

Це мудрі слова. Слова людей, які на власні очі бачили повномасштабну війну. Бачили й знають, що всі воєнні злочини починаються з одного первісного злочину – зі злочину агресії.

Що таке удар ракетами по звичайних людях у звичайних машинах на пропускному пункті десь посеред Запорізької області України? Це злочин конкретних російських військових, які здійснили запуск ракет. Це злочин конкретного командира, який віддав наказ на ракетний удар. І це злочин тих, хто розпочав збройну агресію проти України, у межах якої стали можливими і цей, і тисячі інших подібних ударів. А ще в межах якої стали можливими розстріли цивільних, знущання й страта полонених, зґвалтування жінок і дітей, авіаудари по звичайних житлових будинках, застосування заборонених мін і боєприпасів.

Усі злочини російських окупантів на українській землі реально розслідувати й притягнути винних до відповідальності. Усіх винних!   Але… Треба притягнути до відповідальності й тих, чиї рішення поклали цьому початок. Тих, хто скоїв первісний злочин. Злочин, у якому сконцентроване все проявлене російськими окупантами зло.

І в нас із вами поки що немає такої інституційної основи, щоб притягнути російське політичне та військове керівництво до відповідальності за злочин агресії.

Пані та панове!

Україна пропонує реальний шлях, щоб притягнути до відповідальності винуватців первісного злочину, який породив усі інші злочини, скоєні з початку російської агресії.

Довгі роки світ шукав, як не допустити повторення повномасштабної війни у Європі та як забезпечити невідворотність покарання для воєнних злочинів і воєнних злочинців, хоч би ким вони були, хоч би де вони були й хоч би де скоювали злочини проти основ людського життя. Завдяки цим пошукам і зусиллям багатьох сумлінних людей ми тепер маємо зокрема й Міжнародний кримінальний суд – одну з найважливіших глобальних правових інституцій, що забезпечує справедливість і захищає людяність.

Україна повністю підтримує діяльність цього суду. Ми прийняли юрисдикцію Міжнародного кримінального суду щодо всіх подій на території України. Ми впровадили зміни в законодавство України, щоб спростити й зробити більш ефективною нашу співпрацю із цим судом. Ми перебуваємо в постійній і цілком практичній комунікації з представниками Міжнародного кримінального суду задля досягнення спільної мети – притягнути російських окупантів до відповідальності за злочини, скоєні ними на території України.

Я вдячний усім державам і фахівцям, які сприяють цій роботі своєю фінансовою, технічною, аналітичною, правовою та експертною підтримкою. Я дякую зокрема й Франції, чий внесок уже відчувається. І я вірю, що Міжнародний кримінальний суд зможе створити історичний прецедент масштабної та абсолютно законної відповіді на скоєні російськими окупантами злочини – такої ж, якою масштабною стала російська війна проти України.

Але, щоб і первісний злочин збройної агресії отримав справедливу відповідь, ми маємо доповнити діяльність Міжнародного кримінального суду. Маємо створити спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України. Щоб він зміг покарати тих, кого, на жаль, не можуть дістати Міжнародний кримінальний суд та всі інші наявні судові інституції світу.

Всі ви знаєте, як керівництво Росії за брехливими розповідями про державний суверенітет ховається від справедливої відповідальності за скоєне. Нам треба це подолати.

Проект відповідного міжнародного договору для створення спецтрибуналу нещодавно був представлений у Києві дипломатам з країн – наших партнерів. Однак ми пропонуємо цей договір не лише нашим партнерам, а й усім у світі, хто цінує міжнародний правопорядок.

Я наведу вам ще одну цитату. «Звинувачення в обвинувальному акті в тому, що підсудні планували й вели агресивні війни, є звинуваченнями надзвичайної тяжкості. Війна за своєю суттю є злом. Наслідки стосуються не лише держав, що воюють, а й вражають увесь світ». Кінець цитати.

Коли ми укладемо договір і створимо cпецтрибунал щодо російської агресії, то вже сам факт підготовки обвинувальних актів і видача ордерів на арешт тих, хто спланував і наказав розпочати цю агресію, буде найпотужнішим сигналом усім іншим потенційним агресорам у світі, що війна неминуче карається, а винні – притягаються до відповідальності, що право завжди діє і завжди панує закон, а людяність гарантовано захищена.

Ось чому ми кажемо, що право може гарантувати мир і справедливість. Може! Для всіх. Але якщо ми створимо необхідну інституцію. І я запрошую Францію, зокрема вашу Конституційну раду, активно долучитися до переговорів про заснування спецтрибуналу.

І ще одне. Те, без чого післявоєнна справедливість просто неможлива. Це компенсація за всі втрати й руйнування.

Вже зараз, у жовтні, ми пропонуємо всім, хто цінує міжнародне право, підтримати на засіданні Генеральної Асамблеї ООН фундаментальну резолюцію. Резолюцію, що підтвердить міжнародно-правове зобов’язання Росії з виплати репарацій за цю війну і визнає необхідність компенсаційного механізму, через який таке зобов’язання може бути реалізоване.

Агресор повинен повною мірою заплатити за розв’язані ним жорстокість і руйнування. І хоча у випадку з Росією це непросто, але цілком реально. Відповідний порядок юридичних кроків зрозумілий. Ми можемо представити його всім зацікавленим субʼєктам.

І я додам зараз іще одну цитату. «Злочини проти міжнародного права скоюються конкретними людьми, а не абстрактними особами, і тільки покаранням конкретних індивідуумів, які скоїли ці злочини, можна забезпечити дотримання положень міжнародного права». Кінець цитати.

Певно, ви читали чи чули ці та інші наведені мною зараз слова. Вони – з вироку Нюрнберзького трибуналу. Трибуналу, який був заснований міжнародним договором. Трибуналу, який покарав винуватців попередньої повномасштабної війни у Європі й засвідчив, що справедливість у світі існує.

Усі ми, хто вивчав юриспруденцію, бачили та аналізували цей фундаментальний документ – вирок Нюрнберга. І я впевнений, що буде час, коли студенти, які так само вивчатимуть право, зможуть порівняти текст нюрнберзького вироку з текстом того вироку, який буде ухвалений спеціальним трибуналом щодо злочину агресії Росії проти України. Але не тільки. Вони також вивчатимуть і досвід компенсації Росією всіх збитків, завданих цією війною.

Тож, колеги! Друзі! Я запрошую всіх вас узяти участь у створенні відповідних правових інституцій. Кожен, хто зараз долучиться до відновлення справедливості, долучиться й до гарантування миру для всіх нас у Європі та світі – довгостроково.

Жодного шансу винним! Жодного шансу агресії! Хай діє право.

Дякую вам за увагу!

Дякую, Франціє, за підтримку.

Слава Україні!

Довідка. Захід «Ніч права» (La Nuit du Droit), який ініціював голова Конституційної ради Франції Лоран Фабіус, проводиться щороку 4 жовтня, у річницю ухвалення французької Конституції. Він покликаний допомогти громадянам зрозуміти свої права. Цьогоріч проводиться четверта «Ніч права», у межах якої по всій Франції відбувається понад сто різних заходів, присвячених дискусіям на тему «Війна та право». Зокрема, обговорюється роль закону у протидії війні, забезпечення правосуддя, справедливості та відповідальності тощо.