МОН збільшило кількість форм, за якими можна отримати професійну освіту

Учні закладів професійної освіти зможуть використовувати всі види інституційної форми навчання – денну, вечірню, заочну, дистанційну та мережеву. Це дозволить їм будувати індивідуальну освітню траєкторію залежно від потреб, а також гнучко поєднувати теоретичне навчання з практичним на виробництві чи в іншому закладі.
Положення, що пояснює, як застосовувати кожен вид інституційного навчання у закладах професійної освіти, було зареєстроване у Міністерстві юстиції та розміщене на сайті МОН сьогодні, 10 березня 2020 року.

«Зараз у закладах профосвіти застосовують елементи всього трьох видів інституційної форми – заочної, вечірньої та дистанційної. Адже тільки для них частково виписана нормативка. Водночас ми пропонуємо вчитися за мережевою формою, але інструменти, які б дозволяли її повноцінно застосовувати, відсутні. Ми хочемо, щоб сучасна професійна освіта могла відповідати на будь-які суспільні запити, тому варіанти для її отримання мають бути максимально гнучкими. Зараз ми пропонуємо базу, яка дозволить використовувати всі способи для навчання за інституційною формою, а ще – за дуальною», – розповів заступник Міністра освіти і науки Петро Коржевський.

У Положенні докладно розписано, як саме має бути організовано навчання для кожної з форм.
Денна/вечірня. Така форма передбачає постійну взаємодію учня з викладачем. Обираючи денне навчання, учень постійно відвідує заклад за розкладом і опановує професію за навчальним планом. Натомість вечірня форма є більш гнучкою і дозволяє скоротити час перебування у профтеху: теоретичний матеріал учень може засвоювати самостійно, а практичний – у закладі або на підприємстві.

Якщо учень працює за професією, яку здобуває за вечірньою формою, для нього може виписуватись індивідуальний навчальний план. Ще одна особливість навчання за цією формою – кількість учнів у групі. Для тих, хто навчається на бюджеті, кількість учнів у групі має складати від 15 до 30 осіб, для контрактників – за рішенням директора профтеху.

Заочна. Навчання за цією формою покладає на учня відповідальність за самостійне опанування більшої частини теоретичного матеріалу. Термін навчання на заочній формі може бути не меншим, ніж за денною формою.

Відкрити групу, яка навчатиметься за заочною формою, у закладі профосвіти зможуть за наявності від 12 до 30 учнів-бюджетників. Для контрактників їхня кількість визначається рішенням директора.

Дистанційна. Пропонувати дистанційне навчання заклад профосвіти може за умови, коли має достатньо матеріально-технічних ресурсів та викладачів. Водночас дистанційне навчання у закладі може поєднуватися з іншими формами: частину матеріалу учень опановує самостійно або на підприємстві, далі – через дистанційну роботу з викладачем закладу.

Мережева. За цією формою учні можуть навчатися у кількох закладах одночасно. Так, один з них – заклад профосвіти – є базовим, інший – підприємство, виробництво або заклад освіти – додатковим. Перед стартом навчання всі учасники мають укласти договір, де б чітко зазначалися права та обов’язки кожної сторони.

Після завершення навчання базовий заклад профосвіти проводить кваліфікаційну атестацію учнів та видає диплом.