News

Вперше в Україні з  19 травня Міністерством культури і стратегічних комунікацій спільно з Мінрозвитку і Радницею уповноваженою Президента України з питань безбар’єрності у межах реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року  проведиться Національний тиждень безбарʼєрності, до якого долучається і Прикарпаття.

Метою Національного тижня безбарʼєрності є сприяння формуванню в українському суспільстві культури безбар’єрності через підвищення обізнаності, мотивацію до змін та популяризацію позитивних прикладів рівності можливостей для всіх суспільних груп та донести широкому загалу, що безбар’єрність — це коли люди можуть, рухатися вільно, навчатися, працювати, подорожувати незважаючи на інвалідність, вік, стать, та інші характерні риси. Це про зручність і повагу до потреб кожного та кожної.

Що таке безбар’єрність?

• Безбар’єрність — це коли дитячий візок, милиці чи старість не є перепоною
• Безбар’єрність — це коли ти можеш бути частиною суспільства, не підлаштовуючи себе під його уявлення про “норму”. Бо сильна громада — це різна громада.
• Безбар’єрність — це коли ти можеш вчитися незалежно від віку, стану здоров’я чи формату навчання. Знання мають бути відкритими для всіх.
• Безбар’єрність — це коли ти можеш бути онлайн на рівних умовах. А не залишатися осторонь через незручний чи непродуманий інтерфейс.
• Безбар’єрність — це коли можеш працювати, коли хочеш. І коли тебе оцінюють за справу, а не за вік, стать чи стан здоров’я.

Детальніше про безбар’єрність можна дізнатися в довіднику безбар’єрності –  https://bf.in.ua/ 

Додамо, що політика  безбар’єрності реалізується  в Україні за ініціативи Першої Леді України Олени Зеленської.

#тиждень_безбарєрності

У Римі Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із віцепрезидентом Сполучених Штатів Америки Джей Ді Венсом і держсекретарем США Марко Рубіо, який також виконує обов’язки радника Президента Сполучених Штатів з питань національної безпеки.

Глава держави подякував США та всьому американському народові за підтримку України й окремо висловив вдячність Президенту Сполучених Штатів Дональду Трампу та його команді за зусилля для закінчення війни.

Володимир Зеленський наголосив, що Україна послідовно підтримує всі американські пропозиції та веде конструктивний діалог заради досягнення справедливого й тривалого миру.

Президент поінформував про перемовини в Стамбулі та нереалістичні умови, які висунула Росія, для встановлення тривалого припинення вогню. Низький рівень російської делегації свідчив про те, що вона не мала повноважень на ухвалення жодних рішень.

Глава держави також розповів про те, як Росія порушувала припинення вогню, яке сама ж і запропонувала. Володимир Зеленський наголосив, що все це свідчить про те, що у Москві не мають жодних намірів закінчувати війну, і саме тому потрібен тиск, який примусить Росію погодитися на повне, безумовне припинення вогню.

На зустрічі детально обговорили позицію кожної зі сторін і подальші кроки, які можуть змінити ситуацію, зокрема сильні санкції проти Росії.

Президент поінформував про актуальну ситуацію на фронті.

Окрема увага – реалізації угоди про економічне партнерство між Україною та США. Глава держави зазначив, що надіслав Президенту Трампу листа з новими пропозиціями щодо співпраці в оборонно-промисловій і торговельній сферах.

Пам’ятаємо імена тих, кого вбили без суду й слідства. Сьогодні історія повторюється. Той самий режим – тепер під прапором росії – чинить нові злочини на українській землі.Вшануймо пам’ять мільйонів наших співвітчизників, які стали жертвами політичних репресій в минулому і в сьогоденні.

18 травня 2025 року просимо приспустити Державний Прапор України на будинках і спорудах органів державної влади, місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій.

Схиляємо голови перед жертвами тоталітарних репресій.

Пам’ятаємо кожного безневинно закатованого, розстріляного в таборах.

1944 року в цей день, близько 5 ранку, радянською владою розпочалась операція з виселення кримських татар з Кримського півострова, яка відбувалася із застосуванням насильства. У більшості випадків кримським татарам не пояснювали, що відбувається, куди саме їх везуть, а на збори давали не більше 15 хвилин. Кримські татари покинули власні домівки не готовими до довгої та виснажливої дороги, не кажучи вже про облаштування на чужині. Всього було депортовано 47 885 сімей. До цього числа не увійшли майже 6 тис. ув’язнених кримських татар до ГУЛАГу безпосередньо під час депортації.

Депортація кримськотатарського народу — кульмінація колонізаторської політики РФ (на той час РСФСР) щодо кримських татар, корінного народу України, яка була розпочата ще Російською імперією і триває досі.

2015 року Україна визнала злочин примусової депортації актом геноциду кримськотатарського народу, керуючись положеннями Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, засуджуючи політику тоталітарного режиму щодо утисків корінного народу України. Латвія та Литва у 2019 році, Канада у 2022 році визнали депортацію кримських татар — актом геноциду. Триває робота із визнання депортації актом геноциду в інших країнах.