Надвірнянська РДА

Щороку 2 лютого у світі відзначають Всесвітній день водно-болотних угідь, встановлений на честь підписання у 1971 році Рамсарської конвенції. Про це наголошують в управлінні екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації.

Рамсарська конвенція є міжнародною угодою, до якої вже приєдналися 144 держави світу. Її головна мета — збереження та раціональне використання водно-болотних угідь як надзвичайно важливих екосистем, що відіграють ключову роль у підтриманні біорізноманіття та стабільності клімату. Однією з обов’язкових умов участі в Конвенції є створення щонайменше одного Рамсарського угіддя на території держави відповідно до науково обґрунтованих критеріїв. Сьогодні світова мережа Рамсарських угідь охоплює понад 1400 об’єктів.

Україна активно долучена до цього міжнародного природоохоронного процесу. На Івано-Франківщині статус водно-болотних угідь міжнародного значення мають Бурштинське водосховище, витоки річок Прут і Погорілець, а також нижня течія річки Дністер. Загалом в області збережено близько 2,6 тис. гектарів водно-болотних угідь, з яких 1160 гектарів (87 боліт) перебувають під охороною у складі природно-заповідного фонду.

Основні масиви водно-болотних угідь зосереджені у старицях Дністра на території Рогатинської, Галицької, Тлумацької та Городенківської громад. Унікальні сфагнові болота розташовані в Долинській та Рожнятівській громадах. Серед них — пам’ятки природи «Болото Ширковець», «Болото Мшана», «Висяче», а також заказники «Турова дача» та «Саджавський».

Пріоритетним завданням для регіону залишається виявлення нових цінних природних територій та впровадження екологічно безпечного використання ресурсів водно-болотних угідь з метою збереження природного балансу Прикарпаття.

Водно-болотні угіддя — це природний захист від паводків і запорука чистої води. Зберегти їх сьогодні — означає гарантувати екологічну безпеку краю в майбутньому.

(більше…)

Безбар’єрність – це про індивідуальні потреби кожної людини та про спільну відповідальність. Адже ми всі хочемо жити у зручних містах, де поїздка на громадському транспорті є звичною справою, а не викликом. Кожна людина заслуговує почуватися зручно на робочому місці, мати можливість працювати і забезпечувати себе. А послуги, які ми отримуємо в ЦНАПі, у банку чи у магазині, мають бути доступними для всіх за замовчуванням. Це лише частина сенсів та завдань, які закладені в одне слово “безбар’єрність”. (більше…)

«Вітаємо! Вам доступна послуга Скринінг здоров’я. Подбайте про здоров’я завчасно» – найперші сповіщення надійдуть у застосунку Дія вже цієї суботи — 31 січня. Важливо: у цей день їх отримають люди віком від 40 років, які народилися саме 1 січня. (більше…)

Повне найменування суб’єкта господарювання: Фізична особа-підприємець Максим’юк Роман Васильович

Скорочене найменування суб’єкта господарювання: ФОП Максим’юк Роман Васильович (більше…)

(більше…)

(більше…)

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “УКРНАФТА” 00135390 інформує про намір провадити плановану діяльність та оцінку її впливу на довкілля.
1. Інформація про суб’єкта господарювання.
Україна, 04053, місто Київ, ПРОВУЛОК НЕСТОРІВСЬКИЙ, будинок 3-5 Тел: (більше…)

У сучасному суспільстві дедалі більшого значення набуває коректне та безбар’єрне мовлення, зокрема у сфері охорони здоров’я та публічних комунікацій. Неправильне або знеособлене позначення людини через її діагноз може сприяти стигматизації та формувати викривлене уявлення про перебіг і сприйняття захворювання.

У публічному та професійному спілкуванні рекомендовано використовувати формулювання, що ставлять у центр уваги людину, а не її хворобу. Коректними є такі визначення:

• «людина, яка хворіє на рак» або «людина, яка має рак»;
• «людина з онкологічним захворюванням»;
• «людина, у якої [зазначається конкретний діагноз]»;
• «онкопацієнт» (у разі, якщо йдеться про людину, яка перебуває на лікуванні);
• «людина з історією раку» (у тому числі як відповідник англомовного терміна cancer survivor).

Водночас використання формулювань «людина, що хворіє на онкологію», «онкохворий», «раковохворий», «метастазник», «онкоодужуючий» є некоректним та не відповідає принципам безбар’єрної комунікації.

Зокрема, словосполучення «хворіє на онкологію» є помилковим, оскільки онкологія — це галузь медицини, а не назва захворювання. Узагальнені визначення «онкохворий» та «раковохворий» зводять людину до її діагнозу та можуть мати негативне емоційне забарвлення.

Термін «онкоодужуючий», хоча іноді сприймається як приклад позитивного мислення, не є універсальним і може бути психологічно травматичним для людей, які перебувають на паліативному лікуванні. У таких випадках терапія спрямована на контроль перебігу хвороби та покращення якості життя, а не на повне одужання.

Використання людиноорієнтованої та безбар’єрної мови у сфері охорони здоров’я сприяє формуванню поважного ставлення до кожної людини, зменшенню стигматизації та створенню гуманного інформаційного середовища, орієнтованого на підтримку, гідність і права пацієнтів.

Підготовлено за матеріалами Довідника безбар’єрності.

29 січня ми вшановуємо пам’ять Героїв Крут – символ мужності, самопожертви та любові до України.

У 1918 році українська молодь стала на захист Києва й незалежності Української Народної Республіки, стримавши наступ значно численнішого ворога. Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року поблизу залізничної станції Крути на Чернігівщині. Цей бій дав Україні шанс утвердитися на міжнародній арені та довів: свобода має ціну, але за неї варто боротися.

Подвиг крутянців став прикладом для нинішніх захисників України. Сьогодні, як і понад сто років тому, українці боронять свою землю від того самого агресора, продовжуючи справу тих, хто першим став до бою за майбутнє держави.

Пам’ятаємо Героїв Крут.

Дякуємо всім, хто захищає Україну сьогодні.