Загалом всебічність, деталізація та ефективність національної гендерної політики демонструє певні досягнення, починаючи з 2021 року.
У серпні 2022 року Кабінет Міністрів України (КМУ) ухвалив Державну стратегію забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року.
Враховуючи виклики повномасштабної війни на території України, стратегія передбачає впровадження гендерних аспектів при наданні гуманітарної допомоги та в постконфліктному відновленні, участь жінок у процесах відновлення, у тому числі – прийнятті рішень на всіх рівнях – від національного до рівня громади, а також посилення спроможності державних службовців щодо інтеграції гендерних підходів у процеси відновлення.
У вересні 2023 року було затверджено Національну стратегію подолання гендерного розриву в оплаті праці на період до 2030 року та План дій з її реалізації, підготовлені Міністерством економіки спільно з ООН Жінки та МОП. Стратегію було розроблено в результаті серії багатосторонніх консультацій між урядом, роботодавцями, профспілками, громадянським суспільством та гендерними експертами/ками з метою усунення основних причин гендерного розриву в оплаті праці, зокрема горизонтальної та вертикальної гендерної сегрегації, нерівномірного розподілу домашньої праці між чоловіками та жінками, а також прогалин у законодавстві щодо рівної оплати за працю рівної цінності.
Урядом України також впроваджується Національний план дій з виконання Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на 2021-2025 роки. У грудні 2022 року було оновлено Національний план дій з метою врахування нових реалій, спричинених повномасштабною війною. Зокрема, розширено перелік заходів для надання ефективної та своєчасної допомоги постраждалим від сексуального насильства в умовах збройного конфлікту. Національним планом дій також передбачено усунення культурних бар’єрів для забезпечення повноцінної участі жінок у вирішенні питань миру та безпеки, запобігання домашньому насильству та торгівлі людьми, а також підвищення рівня обізнаності постраждалих від гендерно-зумовленого насильства.
До інших важливих національних гендерних політик належать такі:
- Державна соціальна програма запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі на період до 2025 року (постанова Кабінету Міністрів України №145, 24 лютого 2021 р. );
- Національна стратегія створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року (Розпорядження Кабінету Міністрів України №366-р, 14 квітня 2021 р.).
Існують також і певні галузеві/відомчі інструменти, зокрема, План дій з гендерної політики Міністерства внутрішніх справ та План дій з гендерної політики Національної гвардії України.
Національна політика спрямована на вирішення широкого кола питань, що впливають на жінок і чоловіків, зокрема: підвищення рівня їхньої обізнаності щодо своїх законних прав, боротьба з гендерними стереотипами, покращення доступу до освітніх можливостей, медичних послуг та базової інфраструктури, а також боротьба з бідністю. Ці інструменти є дорожною картою для реалізації конкретних заходів, спрямованих на розширення прав і можливостей жінок, і допомагають підвищити пріоритетність гендерних питань у порядку денному уряду.
Детальніше 
Ставай до лав бригади НГУ «Азов»! Звільняй українську землю від окупантів!
