Президент: «Денацифікація» та демілітаризація України на перемовинах із Росією не обговорюється взагалі

На переговорах із Росією найголовнішими та найважливішими питаннями є гарантії безпеки, нейтралітет і без’ядерний статус України; «денацифікація» та демілітаризація не обговорюється взагалі, заявив Президент Володимир Зеленський під час спілкування з представниками російських ЗМІ з YouTube-каналу «Зыгарь», телеканалу «Дождь», порталу «Медуза» та видань «Коммерсантъ» і «Новая Газета».

Глава держави зазначив, що на початку переговорів Російська Федерація висунула публічний ультиматум. Він містив приблизно ті ж пункти, які обговорювалися у ЗМІ, зокрема щодо так званої денацифікації та демілітаризації.

На переконання Володимира Зеленського, це було інформаційне вкидання, до якого Росія зазвичай вдається, коли затягує перемовини, але хоче вдати, що процес триває і щось робиться.

«Денацифікацію» та демілітаризацію ми не обговорюємо взагалі. Я сказав, що ми взагалі не сядемо за стіл перемовин, якщо ми говоритимемо про якусь демілітаризацію, якусь «денацифікацію». Для мене це абсолютно незрозумілі речі», – заявив Президент.

Водночас він зауважив, що питання гарантій безпеки, нейтралітету, без’ядерного статусу нашої країни залишаються найголовнішими й найважливішими, адже розширення НАТО Росія називає серед приводів для вторгнення в Україну.

Глава держави зазначив, що це питання глибоко пропрацьоване, і Україна готова на нього йти, лише якщо матиме закріплені на папері гарантії.

«Мене там цікавить, щоб це не був ще один папірець на кшталт Будапештського меморандуму. Нас цікавить, щоб цей папір перетворився на серйозний договір, який буде підписаний всіма гарантами», – сказав Володимир Зеленський.

Також обов’язково має бути верифікація цього документа у парламентах країн-гарантів, а в Україні повинен відбутися референдум із цього питання.

«Російській стороні потрібні гарантії, що це відбудеться. Тому референдум. Тому що тільки народ може ухвалити рішення, що може бути такий статус і такі гаранти. Референдум відбудеться впродовж кількох місяців, а зміни до Конституції відбуватимуться мінімум рік. Згідно з нашим чинним законодавством», – констатував Президент.

Водночас Глава держави наголосив, що проведення такого референдуму буде можливим лише після повного виведення російських військ із території України. Адже коли в країні тривають активні бойові дії та присутні війська іншої держави, «ніхто й ніколи не визнає результатів цього референдуму».

«Домовленості мають бути в нас із Президентом Путіним. Гаранти нічого не підписуватимуть, якщо у нас стоятимуть війська», – сказав він.

«Ми зустрілися, домовилися. Наша з ним домовленість. Із підписами, печатками, хоч кров’ю. І цього достатньо, щоб розпочати процес виведення військ. Війська мають бути виведені, гаранти все підпишуть, і далі все це працюватиме. Ратифікації в парламентах, референдум кілька місяців, а вже потім – зміни до Конституції», – наголосив Володимир Зеленський і додав, що для цього має відбутися його особиста зустріч з Президентом Володимиром Путіним.

Щодо питання російської мови в Україні, то Президент вважає, що його можна розв’язати через взаємну повагу до мов усіх сусідніх країн, що також має бути закріплено документально.

«Я взагалі хотів би зрізати цю постійну аргументацію щодо того, яка мова. У нас усі говорять так, як хочуть і якою хочуть мовою. У нас живе понад 100 національностей. Тому я сказав: лише дзеркальна повага до історії, мов, культурних цінностей всіма сусідами. Це я приймаю. Я впевнений, що і наш народ це прийме, якщо захоче. Тому що все це так чи інакше голосуватиметься народом, виборцями», – зауважив він.

Президент наголосив, що кожен наступний день війни ставить під питання використання російської мови в Україні взагалі.

«Люди самі не захочуть сприймати й розмовляти нею, дивитися фільми тощо. Тим паче, коли любов до мови намагаються прищепити через кров, як це сталося у випадку з Україною. Люди самі цього не захочуть», – сказав він.

Як пояснив Глава держави, якщо будь-яка національна меншина має бажання відкрити навчальний чи інший заклад, зробити видання своєю мовою, дзеркальні кроки мають бути й щодо української мови.

«Повага до мов народів-сусідів. Мене цікавить такий договір, я хочу його підписати. Я хочу його підписати з усіма країнами-сусідками. Мене цікавить Росія, Угорщина, Польща – у нас багато історичних питань, Румунія тощо. У нас багато національних меншин. І цього договору буде достатньо для поваги тих чи інших мов як усередині країни, так і ззовні. Тому питання мови, я впевнений, піде з порядку денного, тому що буде вирішене», – резюмував Володимир Зеленський.