Про реалізацію у Надвірнянському районі завдань і доручень Президента України з модернізації медичної галузі щодо забезпечення громадян України якісними медичними послугами
Реформування галузі на сьогодні є нагальною потреба. Нераціональна організація первинної допомоги та її недостатнє фінансування призвели до втрати комплексності та поступовості у наданні медичної допомоги, формальному підході до профілактичної роботи та диспансеризації. Як наслідок – пізнє виявлення тяжких хвороб та ускладнень хронічних захворювань, зокрема серцево – судинних та онкологічних захворювань, що призводить до високих рівнів первинної інвалідності та смертності населення, а також зумовлює надмірну потребу у дороговартісному спеціалізованому лікуванні.
За станом здоров’я громадян Україна посідає одне з найнижчих рейтингових місць у Європейському регіоні. Українці мають значно коротшу, ніж громадяни розвинених європейських країн, середню тривалість життя. Україна переживає глибоку демографічну кризу, відбувається скорочення чисельності населення держави. За цілою низкою позицій для України характерні значно вищі, ніж у розвинених європейських країнах, показники захворюваності та смертності. Зокрема, це стосується таких соціально значущих хвороб, як хвороби серця та судин, онкологічні хвороби, туберкульоз, ВІЛ-інфекція / СНІД тощо.
Від 12 до 14 млн. жителів країни хворіють на серцево-судинні хвороби, понад 1 млн. українців страждають від онкологічних захворювань, більше 1,1 млн. осіб хворіють на цукровий діабет, при цьому майже 200 тис. з них є інсулінозалежними. Сучасний рівень смертності українських чоловіків від ішемічної хвороби серця майже утричі перевищує відповідний показник смертності чоловіків у розвинутих країнах. Рівень смертності українських чоловіків працездатного віку від злоякісних новоутворень на 40%, а в жінок – на 20% вище, ніж у розвинених країнах. При цьому більш як 80% у структурі причин смертності населення держави належить саме серцево-судинним та онкологічних захворюванням. Такий стан справ визначається складною економічною ситуацією у державі, низьким порівняно з країнами Європи рівнем добробуту населення, складною екологічною ситуацією, значним поширенням серед українців шкідливих звичок,відсутністю у суспільстві культу здорового способу життя, низькою якістю медичного обслуговування та нерівністю громадян у доступі до послуг охорони здоров’я.
При цьому одними з визначальних причин низької якості медичного обслуговування та нерівності громадян у доступі до послуг охорони здоров’я є застаріла, неефективна модель фінансування системи охорони здоров’я та хронічний фінансовий дефіцит у галузі, значна диспропорція у розподілі фінансів між первинною та спеціалізованою медичною допомогою.
Якщо у розвинутих європейських країнах на потреби сектору первинної медичної допомоги (на рівні якого починається й закінчується до 75-80% усіх контактів пацієнтів з системою медичного обслуговування) виділяється 25-30% від загального обсягу фінансових ресурсів охорони здоров’я, то в Україні ця частка становить менше 10-15% від загального обсягу фінансових ресурсів охорони здоров’я.
У той же час, в Україні до 60% випадків госпіталізації особливо на рівні районних та міських лікарень, є необґрунтованими, — тобто адекватна допомога пацієнтам, які необґрунтовано госпіталізуються до лікарень може й повинна надаватися на рівні первинної допомоги або в закладах соціального забезпечення та догляду.
Враховуючи вищевикладене, держава має забезпечити проведення всеосяжної комплексної реформи системи охорони здоров’я в цілому та системи медичного обслуговування населення як її найважливішої невід’ємної складової зокрема.
Запровадження такої реформи передбачено в ініційованій Президентом України Програмі економічних реформ на 2010–2014 рр. «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» .
Основні напрями реформування системи охорони здоров’я визначені Законом України «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо удосконалення надання медичної допомоги» від 07.07.2011 р., № 3611-VI, та Указом Президента України від 12.03.2013 № 128/2013 «Про Національний план дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава».
Головна мета реформування – покращання здоров’я населення, забезпечення рівного доступу до медичних послуг відповідної якості.
Реформа передбачає насамперед організаційно – структурну перебудову галузі в цілому і має бути спрямована на поліпшення якості та доступності медичного обслуговування населення, підвищення ефективності державного фінансування охорони здоров’я, створення стимулів для здорового способу життя населення. Не повинна погіршити умови реалізації гарантованих Конституцією України прав громадян на охорону здоров’я та медичну допомогу. У процесі реформування системи медичного обслуговування мова йде не про закриття державних та комунальних закладів охорони здоров’я з метою економії бюджетних ресурсів, а про перепрофілювання їх діяльності відповідно до реальних потреб населення.
Загальнодержавною стратегією реформування галузі з метою підвищення доступності медичної допомоги населенню, передбачено проведення чіткого структурного розмежування первинного, вторинного і третинного рівнів медичної допомоги, створення центрів первинної медичної (медико-санітарної) допомоги, високо спеціалізованих центрів, та їхнього ресурсного забезпечення; подальший розвиток інституту сімейної медицини на основі зміцнення ролі первинної ланки охорони здоров’я.
Заходи з удосконалення галузі невід’ємно пов’язані з фінансово-економічною перебудовою системи охорони здоров’я, що включає перерозподіл ресурсів між закладами первинного, вторинного та третинного рівнів надання медичної допомоги; концентрацію бюджетних коштів для надання первинної медико-санітарної допомоги, включаючи невідкладну — на місцевому рівні, на надання вторинної (стаціонарної), третинної та екстреної медичної допомоги – на обласному рівні.
Реформування розпочали з базисних елементів: первинної та екстреної меддопомоги. Протягом 2011-2012 років в пілотних регіонах майже повністю створена мережа закладів первинної медицини. В 2012 році сформовано 167 центрів медико-санітарної допомоги. Там, де запрацювали нові, належним чином оснащені та забезпечені кадрами амбулаторії, спостерігається збільшення кількості звернень з профілактичною метою на 17 відсотків і зменшення викликів екстреної медичної допомоги на 15 відсотків. Зменшується кількість госпіталізованих хворих саме за рахунок профілактичної спрямованості роботи.
Досвід створення центрів первинної медико-санітарної допомоги в 2013 році поширюється на всі регіони, зокрема заплановано створити такий центр і в Надвірнянському районі з розгалуженою мережею лікувально-профілактичних підрозділів – сімейних амбулаторій. В цих закладах медичну допомогу будуть надавати лікарі- терапевти, педіатри, сімейні лікарі, які мають змогу комплексно оцінювати стан здоров’я пацієнтів (всієї родини) та ефективно призначати лікування, враховуючи індивідуальні особливості кожного, надавати первинну багатопрофільну медичну допомогу, контролювати виконання призначених процедур, у разі потреби, організовувати консультування вузькими спеціалістами та призначати лабораторні обстеження, організовувати профілактичні щеплення, займатися профілактикою сезонних, спадкових захворювань. Сімейна медицина забезпечить якісною та кваліфікованою медичною допомогою усе населення за територіальним принципом, стане більш доступною та ближчою для кожного пацієнта.
Чисельний склад існуючої мережі закладів охорони здоров’я району залишається незмінним, територіально всі медичні працівники залишаються на своїх місцях, змінюється тільки підпорядкування, доступність до медичної допомоги для мешканців міста не змінюється, в деяких випадках навіть покращуються (зменшується відстань до медичного закладу).
Важливим завданням є поступова перепідготовка лікарів за спеціальністю «загальна практика сімейна медицина», що розпочато і в Надвірнянському районі. Первинну спеціалізацію завершує 5 лікарів, навчаються молоді спеціалісти , розпочнуть свою діяльність в лікувальних закладах району.
Очікуваним результатом реалізації Плану заходів з реформування є покращення стану здоров’я та продовження життя населення шляхом приведення у відповідність до потреб населення якості медичного обслуговування та забезпечення рівного й справедливого доступу усіх громадян до медичних послуг, гідної оплати праці медичних працівників.
За станом здоров’я громадян Україна посідає одне з найнижчих рейтингових місць у Європейському регіоні. Українці мають значно коротшу, ніж громадяни розвинених європейських країн, середню тривалість життя. Україна переживає глибоку демографічну кризу, відбувається скорочення чисельності населення держави. За цілою низкою позицій для України характерні значно вищі, ніж у розвинених європейських країнах, показники захворюваності та смертності. Зокрема, це стосується таких соціально значущих хвороб, як хвороби серця та судин, онкологічні хвороби, туберкульоз, ВІЛ-інфекція / СНІД тощо.
Від 12 до 14 млн. жителів країни хворіють на серцево-судинні хвороби, понад 1 млн. українців страждають від онкологічних захворювань, більше 1,1 млн. осіб хворіють на цукровий діабет, при цьому майже 200 тис. з них є інсулінозалежними. Сучасний рівень смертності українських чоловіків від ішемічної хвороби серця майже утричі перевищує відповідний показник смертності чоловіків у розвинутих країнах. Рівень смертності українських чоловіків працездатного віку від злоякісних новоутворень на 40%, а в жінок – на 20% вище, ніж у розвинених країнах. При цьому більш як 80% у структурі причин смертності населення держави належить саме серцево-судинним та онкологічних захворюванням. Такий стан справ визначається складною економічною ситуацією у державі, низьким порівняно з країнами Європи рівнем добробуту населення, складною екологічною ситуацією, значним поширенням серед українців шкідливих звичок,відсутністю у суспільстві культу здорового способу життя, низькою якістю медичного обслуговування та нерівністю громадян у доступі до послуг охорони здоров’я.
При цьому одними з визначальних причин низької якості медичного обслуговування та нерівності громадян у доступі до послуг охорони здоров’я є застаріла, неефективна модель фінансування системи охорони здоров’я та хронічний фінансовий дефіцит у галузі, значна диспропорція у розподілі фінансів між первинною та спеціалізованою медичною допомогою.
Якщо у розвинутих європейських країнах на потреби сектору первинної медичної допомоги (на рівні якого починається й закінчується до 75-80% усіх контактів пацієнтів з системою медичного обслуговування) виділяється 25-30% від загального обсягу фінансових ресурсів охорони здоров’я, то в Україні ця частка становить менше 10-15% від загального обсягу фінансових ресурсів охорони здоров’я.
У той же час, в Україні до 60% випадків госпіталізації особливо на рівні районних та міських лікарень, є необґрунтованими, — тобто адекватна допомога пацієнтам, які необґрунтовано госпіталізуються до лікарень може й повинна надаватися на рівні первинної допомоги або в закладах соціального забезпечення та догляду.
Враховуючи вищевикладене, держава має забезпечити проведення всеосяжної комплексної реформи системи охорони здоров’я в цілому та системи медичного обслуговування населення як її найважливішої невід’ємної складової зокрема.
Запровадження такої реформи передбачено в ініційованій Президентом України Програмі економічних реформ на 2010–2014 рр. «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» .
Основні напрями реформування системи охорони здоров’я визначені Законом України «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо удосконалення надання медичної допомоги» від 07.07.2011 р., № 3611-VI, та Указом Президента України від 12.03.2013 № 128/2013 «Про Національний план дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава».
Головна мета реформування – покращання здоров’я населення, забезпечення рівного доступу до медичних послуг відповідної якості.
Реформа передбачає насамперед організаційно – структурну перебудову галузі в цілому і має бути спрямована на поліпшення якості та доступності медичного обслуговування населення, підвищення ефективності державного фінансування охорони здоров’я, створення стимулів для здорового способу життя населення. Не повинна погіршити умови реалізації гарантованих Конституцією України прав громадян на охорону здоров’я та медичну допомогу. У процесі реформування системи медичного обслуговування мова йде не про закриття державних та комунальних закладів охорони здоров’я з метою економії бюджетних ресурсів, а про перепрофілювання їх діяльності відповідно до реальних потреб населення.
Загальнодержавною стратегією реформування галузі з метою підвищення доступності медичної допомоги населенню, передбачено проведення чіткого структурного розмежування первинного, вторинного і третинного рівнів медичної допомоги, створення центрів первинної медичної (медико-санітарної) допомоги, високо спеціалізованих центрів, та їхнього ресурсного забезпечення; подальший розвиток інституту сімейної медицини на основі зміцнення ролі первинної ланки охорони здоров’я.
Заходи з удосконалення галузі невід’ємно пов’язані з фінансово-економічною перебудовою системи охорони здоров’я, що включає перерозподіл ресурсів між закладами первинного, вторинного та третинного рівнів надання медичної допомоги; концентрацію бюджетних коштів для надання первинної медико-санітарної допомоги, включаючи невідкладну — на місцевому рівні, на надання вторинної (стаціонарної), третинної та екстреної медичної допомоги – на обласному рівні.
Реформування розпочали з базисних елементів: первинної та екстреної меддопомоги. Протягом 2011-2012 років в пілотних регіонах майже повністю створена мережа закладів первинної медицини. В 2012 році сформовано 167 центрів медико-санітарної допомоги. Там, де запрацювали нові, належним чином оснащені та забезпечені кадрами амбулаторії, спостерігається збільшення кількості звернень з профілактичною метою на 17 відсотків і зменшення викликів екстреної медичної допомоги на 15 відсотків. Зменшується кількість госпіталізованих хворих саме за рахунок профілактичної спрямованості роботи.
Досвід створення центрів первинної медико-санітарної допомоги в 2013 році поширюється на всі регіони, зокрема заплановано створити такий центр і в Надвірнянському районі з розгалуженою мережею лікувально-профілактичних підрозділів – сімейних амбулаторій. В цих закладах медичну допомогу будуть надавати лікарі- терапевти, педіатри, сімейні лікарі, які мають змогу комплексно оцінювати стан здоров’я пацієнтів (всієї родини) та ефективно призначати лікування, враховуючи індивідуальні особливості кожного, надавати первинну багатопрофільну медичну допомогу, контролювати виконання призначених процедур, у разі потреби, організовувати консультування вузькими спеціалістами та призначати лабораторні обстеження, організовувати профілактичні щеплення, займатися профілактикою сезонних, спадкових захворювань. Сімейна медицина забезпечить якісною та кваліфікованою медичною допомогою усе населення за територіальним принципом, стане більш доступною та ближчою для кожного пацієнта.
Чисельний склад існуючої мережі закладів охорони здоров’я району залишається незмінним, територіально всі медичні працівники залишаються на своїх місцях, змінюється тільки підпорядкування, доступність до медичної допомоги для мешканців міста не змінюється, в деяких випадках навіть покращуються (зменшується відстань до медичного закладу).
Важливим завданням є поступова перепідготовка лікарів за спеціальністю «загальна практика сімейна медицина», що розпочато і в Надвірнянському районі. Первинну спеціалізацію завершує 5 лікарів, навчаються молоді спеціалісти , розпочнуть свою діяльність в лікувальних закладах району.
Очікуваним результатом реалізації Плану заходів з реформування є покращення стану здоров’я та продовження життя населення шляхом приведення у відповідність до потреб населення якості медичного обслуговування та забезпечення рівного й справедливого доступу усіх громадян до медичних послуг, гідної оплати праці медичних працівників.
0 Коментарі