Упродовж цього року МОН планує затвердити якісно нові стандарти вищої освіти: 120 для бакалаврів, 80 – магістрів і 50 – докторів філософії

За його словами, робота над створенням стандартів розпочалася ще в листопаді 2015-го. Наразі кількість розроблених стандартів вищої освіти – тобто, які принаймні були підготовані науково-методичними комісіями і винесені на громадські обговорення – становить 86 для бакалаврів і 15 – магістрів. Зараз 40 «бакалаврських» вже пройшли громадське обговорення, доопрацьовані та схвалені сектором вищої освіти науково-методичної ради МОН.

«Після низки експертиз та погоджень плануємо вийти на затвердження перших стандартів в лютому-березні цього року, після чого цей процес має набрати стабільного темпу. Сподіваємося, що більшість стандартів рівня «бакалавр» буде затверджена вже до кінця цього навчального року», – зазначив Олег Шаров.

Робота над створенням стандартів для докторів філософії тільки починається. Однак, як запевняє очільник департаменту, за обсягами вона не буде великою, оскільки охоплює лише освітню складову таких програм (12-25% від загального обсягу), а весь обсяг наукової складової є компетенцією вишів. Тож до кінця року в Україні має з’явитися 120 затверджених стандартів освітнього рівня «бакалавр», 80 – «магістр» та 50 – «доктор філософії».

Нові стандарти вищої освіти – це стандарти нового покоління, які прийшли на зміну Галузевих стандартів вищої освіти і базуються на компетентісному підході та поділяють філософію визначення вимог до фахівця, закладену в основу міжнародного Проекту Європейської Комісії «Гармонізація освітніх структур в Європі» (TUNING).

«Ми відмовилися від старої парадигми, коли проекти готували робочі групи, створені в базових ВНЗ, а розглядали їх науково-методичні комісії. Тепер проекти розробляють самі комісії та підкомісії, в яких від одного вишу може бути лише один представник. Сьогодні діє 15 комісій та понад 120 підкомісій, в яких працює близько 1050 осіб. Для порівняння: у затверджених 2011 року комісіях працювало 5 тис. осіб, ще стільки ж було в робочих групах, але за роки незалежності в Україні було створено лише половину стандартів, причому в деяких галузях не було зроблено нічого», – наголосив Олег Шаров.

Затвердження стандартів стане кроком до виконання одразу кількох завдань вищої освіти, передбачених в Програмі діяльності Уряду. Зокрема, однією з цілей є реальна академічна автономія ВНЗ, яка, серед іншого, надає вишам можливість самим розроблювати освітні та освітньо-наукові програми. І саме стандарти вищої освіти стануть для університетів орієнтиром того, що конкретно вимагає держава від їхньої діяльності.

Після затвердження 2017-го більшості стандартів надалі планується повністю завершити роботу над ними, а в 2020-2025 рр. передбачено перегляд їхнього концепту аж до повного скасування чи надання статусу рекомендаційних. Паралельно триватиме робота над створенням національної системи кваліфікацій, галузевих рамок кваліфікацій та професійних стандартів.

Нагадаємо, що стандарти вищої освіти розробляються відповідно до Національної рамки кваліфікацій (НРК), яка була затверджена Кабміном ще 2011 р., однак план заходів із її впровадження та наповнення так і не було реалізовано повністю. Нині розроблено План впровадження Національної рамки кваліфікацій на 2016-2020 роки, який затверджений Кабміном 23 грудня і невдовзі має бути оприлюднений.