Якщо ви підозрюєте, що домашнє насильство відбувається в сусідів:
- Прислухайтеся, оцініть обстановку. Це крик, тому що пробігла миша у квартирі, чи це крик як психологічне насильство? Постукайте до квартири, подивіться, що відбувається.
Ви можете просто по-сусідськи зайти запитати, чи можуть вони позичити сіль, чи приносили платіжки за комуналку. Тоді побачите, хто відчиняє двері, у якому стані. Краєм ока можна оцінити, що відбувається.
Фіксувати побачене на фото, відео, аудіо можна лише в разі, якщо ви попередите про це людей. Тому умовно запис на диктофон із кишені може не трактуватися як доказова база в суді.
- Якщо ви боїтеся за власну безпеку або після візиту підтвердили свої здогадки, можете викликати поліцію за номером 102 та сказати, що в сусідній квартирі ви чуєте специфічні звуки й трактуєте це як домашнє насильство. І тому просите, щоб приїхав патруль чи спеціальна мобільна група з протидії домашнього насильства.
Поліція приїде на виклик, але далі все залежить від постраждалої особи: чи буде вона говорити, що їй потрібна допомога. Максимально, що може зробити свідок – викликати поліцію.
Якщо у квартирі є дитина й сусіди знають, що вона систематично є свідком домашнього насильства між батьками чи теж страждає від домашнього насильства, тоді, крім правоохоронних органів, потрібно повідомити ще й службу в справах дітей того населеного пункту, де проживає дитина.
- Допомогти можна й після ситуації насильства. Дочекайтеся, поки агресор піде з квартири й навідайтеся до постраждалої особи. Скажіть, що хвилюєтеся, і запропонуйте допомогу, наприклад пройти до вашої квартири як у більш безпечне місце.
Обговоріть необхідність викликати поліцію та сконтактувати з центром соціальний послуг. Розкажіть про притулки для постраждалих від домашнього насильства та ресурси, які можуть допомогти.
Якщо ви підозрюєте, що домашнє насильство відбувається зі знайомою людиною:
- Серед ознак, за якими можна зрозуміти, що знайома людина страждає від домашнього насильства вдома, ця особа сильно змінилася. Наприклад, якщо була душею компанії, а потім все абсолютно перемінилося й вона перестала зустрічатися зі знайомими, поза роботою завжди вдома, часто відзвонюється щодо того, з ким, де та що робить.
Також постраждала людина буде прикривати за допомогою одягу різні частини тіла, які потенційно могли страждати від фізичного та сексуального насильства, удушення. Особливо, якщо цей одяг не відповідає сезону.
Це може бути помітно також за емоційним станом. Наприклад, людина дуже заплакана, стомлена чи залякана. Такі ознаки можна помітити, якщо ви добре знаєте особу.
- Для початку просто поговоріть з людиною, розкажіть про власні переживання, запитайте, чи щось трапилося. Запевніть, що людина може вам довіритися й ви підтримаєте її.
Як мінімум, треба зрозуміти ситуацію. Адже людина може бути заплакана й сумна через те, що в неї помер хтось з близьких і ця ситуація зовсім не пов’язана з домашнім насильством.
- Поспілкуйтеся з іншими знайомими, друзями, колегами людини. Запитайте, чи вони спостерігають подібну ситуацію. Якщо це подруга, можете поспілкуватися з її батьками, якщо вона підтримує з ними зв’язок.
Якщо це колега, можете звернутися до керівників. У великих і сучасних організаціях уже є спеціальні люди, які займаються протидією домашнього насильства. Цей спеціаліст може далі надати допомогу людині, яка стикнулася з цією проблемою.
- Запропонуйте допомогу: викликати поліцію, звернутися по допомогу у відповідні центри. Або ж придумайте кодове слово й домовтеся, що, якщо ситуація буде критична, ця людина скаже вам його по телефону чи надішле повідомленням. Так ви будете знати, що треба викликати правоохоронні органи.
Що не варто робити, якщо ви стали свідком домашнього насильства
- ІГНОРУВАТИ. Це те, до чого всі ми схильні, але цього точно не варто робити.
- ЗВИНУВАЧУВАТИ ПОСТРАЖДАЛУ ОСОБУ. Не шукайте в ній причини, чому з нею це трапилося. Навіть якщо вам десь всередині здається, що можна було б ситуацію зрозуміти по-іншому.
У ситуації домашнього насильства, кривдник – це особа, яка вчиняє неправомірні дії. Виправдовувати неправомірні дії не нормально. Тому ніяка дія не може спровокувати чи призвести до того, що людина опиняється в ситуації насильства.
- НЕХТУВАТИ ВЛАСНОЮ БЕЗПЕКОЮ. Якщо ви відчуваєте, що й самі можете потрапити в небезпечну ситуацію через допомогу постраждалій, враховуйте це.
Наприклад, у ситуації з насильством у сусідів ідіть до квартири компанією в кілька осіб або просто вбезпечте себе й викликайте правоохоронні органи. Не варто ризикувати власною безпекою й життям, для цього є спеціально навчені спеціалісти, які знають, як діяти.
Куди звертатися в ситуації домашнього насильства:
- Національна поліція України: 102
- Гаряча лінія для постраждалих від торгівлі людьми, домашнього насильства, насильства за ознакою статі, дитячого насильства: 1547
- Національна «гаряча лінія» із запобігання домашньому насильству, торгівлі людьми та гендерної дискримінації: 0 (800) 500 335 або 116 123 (з мобільного)
- «Кризові кімнати» для постраждалих від домашнього насильства (адреси не розголошуються, можна дізнатися на гарячих лініях)
- Денні центри соціально-психологічної допомоги (доступні не у всіх областях)
- Мобільні бригади соціально-психологічної допомоги (доступні не у всіх областях)
- Гаряча лінія безоплатної правової допомоги: 0 (800) 213 103
- Національна дитяча гаряча лінія: 0 (800) 500 225, 116 111 (з мобільного)
- Чат-бот #ДійПротиНасильства в Telegram: @police_helpbot