Skip to content Skip to left sidebar Skip to footer

Day: Травень 8, 2025

«Залиш ці гроші для себе»: стартувала всеукраїнська кампанія з енергоефективності


72% українців вже намагаються впроваджувати енергоефективні звички у повсякденному житті — і заощаджують завдяки цьому тисячі гривень. Чи є ВИ серед них?

Ми звикли думати, що енергоефективність — це складно і дорого. Насправді ж –  це прості кроки, які підвищують якість життя, допомагаючи зберігати енергію та гроші.

Разом із Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України, Міністерства розвитку громад і територій та Данським енергетичним агентством ми запускаємо інформаційну кампанію «Залиш ці гроші для себе», щоб показати: навіть невеликі зміни можуть давати відчутний ефект.

Більше простих порад та інформації про державні програми — на сайті: www.eeua.org.ua

Енергоефективність житла, використання приладів та обладнання з високим класом енергоефективності та впровадження мінімальних енергоефективних заходів – це інвестиція. Зроблена раз, вона буде приносити вигоду і комфорт багато років.

Станьте частинкою країни, яка рухається в напрямку зеленого європейського співтовариства!

Прості поради допоможуть українцям «залишити гроші собі»: стартувала інформаційна кампанія щодо енергоефективності

«Залиш ці гроші для себе» – всеукраїнська кампанія, яку 1 травня 2025 року спільно запустили Міністерство розвитку громад та територій України, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України та Данське енергетичне агентство. Головна ідея кампанії: енергоефективність – не складна дороговартісна «розкіш», а доступні вигідні рішення, які дозволяють заощаджувати гроші та підвищувати якість життя.

Мета ініціативи – продемонструвати реальні приклади та переваги розумного енергоспоживання. Від очевидних дій, які можна зробити прямо зараз без зайвих зусиль, до «просунутих» програм, що реалізуються за державної підтримки.

Нещодавні дослідження показали, що 72% українців намагаються впроваджувати принципи енергозбереження у щоденному житті.

Водночас, 58% респондентів відзначили брак доступної інформації про енергоефективні заходи та приклади їх впровадження.

«За 3 роки випробування війною українці усвідомили критичну важливість енергоефективності. Здебільшого, енергоефективність – це не завжди про складні технічні рішення, а про наше з вами звичайне буденне життя. Навіть невеликі зміни нашої поведінки з акцентом на енергоефективність можуть дати відчутні результати. Використання енергоефективних ламп, терморегуляторів чи побутової техніки класу «А», або навіть просто правильні налаштування бойлера чи морозильної камери вже дозволяють заощаджувати гроші та залишати їх в сімейному бюджеті. Тож, наше завдання – говорити про це простими переконливими словами, щоб принцип «енергоефективність передусім» став нашим Life Style у всіх напрямках, починаючи від маленької української родини до громад та країни в цілому», – коментує голова Держенергоефективності Ганна Замазєєва.

Одним із партнерів ініціативи виступило Данське енергетичне агентство.

«Данія є одним із європейських лідерів у сфері енергоефективності і державою, яка непохитно підтримує Україну. Данське енергетичне агентство накопичило чималий досвід у заощадженні енергії, яким ми прагнемо поділитися. Сподіваємося, що завдяки цій кампанії українці відкриють для себе реальні фінансові переваги енергоефективності. Більше того, розумне споживання енергії допомагає забезпечити сталу роботу енергосистеми та підвищити стійкість українського суспільства», – підсумувала Ібен Мьоллєр Сондергард, заступниця генерального директора Данського енергетичного агентства.

Більше про енергоефективність тут: www.eeua.org.ua

Цьогоріч у день вишиванки по всій Україні відбудеться національний ярмарок вакансій

 

 

15 травня 2025 року у містах обласного та районного значення у всіх регіонах країни одночасно пройдуть ярмарки вакансій. На прифронтових територіях такі заходи проходитимуть у форматі онлайн.

Оскільки українське законодавство забороняє дискримінацію за статтю під час прийому на роботу, то не існує жіночих або чоловічих професій, але є професії, де традиційно переважають чоловіки. Тому цього разу ми приділяємо особливу увагу залученню жінок на ринок праці, зокрема й у ті професії, де досі традиційно були представлені лише чоловіки.

Часи змінюються і сьогодні жінки все частіше обирають умовно «чоловічі» професії, а служба зайнятості започаткувала спеціальну програму навчання для жінок за 31 професією, де переважно представлені чоловіки.

Дату 15 травня для проведення ярмарку ми обрали не випадково, оскільки це День вишиванки, а вишиванка – це символ українського народу. Тому запрошуємо всіх приходити на ярмарок у вишиванках.

Отож, чекаємо вас на наших заходах, які відбудуться на Прикарпатті 15 травня 2025 року:

  • у селищі Верховина об 11.00 год.
  • у місті Івано-Франківську о 10.00 год.
  • у місті Калуш о 12.00 год.
  • у місті Коломия о 12.00 год.
  • у місті Косів о 14.00 год.
  • у місті Надвірна об 11.00 год.

«Війна і міф» до Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

До Дня памʼяті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні пропонується серія відеороликів «Війна і міф»
Ця програма розвінчує поширені радянські та сучасні російські міфи про події Другої світової війни, акцентуючи на фактах і історичній правді

 

Український інститут національної пам’яті. Інформаційні матеріали до Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війни.

Понад 10 років тому Україна долучилася до традиції відзначення перемоги над нацизмом в європейському дусі – не святкуємо, а вшановуємо.
Саме так у суспільстві усталилося сприйняття 8 травня та Другої світової війни крізь людський вимір, з акцентом на ролі людей, котрі боролися проти нацизму.
У День пам’яті та перемоги Україна традиційно вшановує їх, висловлює повагу та вдячність усім борцям із нацизмом, увічнює пам’ять про загиблих воїнів іжертв найкривавішої і найжорстокішої в історії людства війни.
Друга світова розпочалася для України нападом нацистської Німеччини на Польщу 1 вересня 1939 року і бомбардуванням німецькою військовоюавіацією Львова та інших наших міст. А з 22 червня 1941-го після вторгнення військ Німеччини та її союзників на територію СРСР уся Україна стала ареною запеклих бойових дій. Близько 7 мільйонів осіб було мобілізовано за роки війни з України до Червоної армії. Кожний другий із них загинув, а кожний другий із тих, хто залишився живим, отримав інвалідність.
День пам’яті та перемоги – це нагадування, що Друга світова розпочалася внаслідок домовленостей двох тоталітарних режимів: націонал-соціалістичного
(нацистського) у Німеччині й комуністичного в СРСР, а також мовчазного небажання найпотужніших держав світу чинити спротив агресорам. У 1939–1945 роках обидва тоталітарні режими вчинили на українській землі численні злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини геноциду, внаслідок чого український, єврейський,кримськотатарський та інші народи, що жили в межах території сучасної України, зазнали величезних втрат.
На початку війни український народ, не маючи незалежної держави, був розділений між кількома країнами. Нацисти і комуністи, що однаково нерахувалися з ціною людського життя, у власних цілях та геополітичних іграх використовували невирішене «українське питання» та прагнення українців до незалежності й суверенітету. Наші землі вони розглядали виключно як ресурс.
Під час Другої світової війни українці зробили значний внесок у перемогу над нацизмом, відзначилися героїзмом, хоробрістю та самопожертвою на всіх фронтах та в багатьох арміях Антигітлерівської коаліції. Мільйони українців чинили спротив зі зброєю в руках у різних регулярних арміях світу, сотні тисяч боролися в підпільних і повстанських структурах. Майже всі українські підприємства були переорієнтовані на потреби оборони. Українська земля була одним із основних театрів воєнних дій, місцем масштабних битв і найзапеклішого спротиву.
Вигнання нацистських окупантів не принесло Україні свободи, а обернулося поверненням комуністичного терору. Його проявом стали м’ясні
штурми «чорносвитників», депортація кримських татар та інших народів із Криму, масовий штучний голод 1946–1947 років, депортації етнічних українців
Польщі, повернення репресій, повторна радянізація західної України, спроби знищення Української автокефальної православної та Української греко-католицької церков тощо.
У цій боротьбі ми втратили понад вісім мільйонів українців та представників інших народів, які проживали на нашій землі. В цілому Друга світова забрала життя від 50 до 85 мільйонів людей по всьому світу.
Війна тривала шість років. Перемога над нацизмом була здобута внаслідок неймовірної концентрації всіх сил, взаємодопомоги, консолідації і
мобілізації суспільства, солідарності народів та повного переоблаштування економічного, політичного і соціального життя в інтересах боротьби зі злом. Для дотримання правил гри на міжнародній арені і запобігання війнам, геноцидам та порушенням прав і свобод людини держави-переможниці створили Організацію
об’єднаних націй. Україна стала її співзасновницею.
Жодна країна не може претендувати на виняткову роль у перемозі над нацизмом. Перемога – результат титанічних зусиль десятків держав і сотень
народів.
Так само неприпустимими є спроби прикриватися моральним авторитетом переможця в Другій світовій для реваншизму. Пам’ять про війну має вести не до культу перемоги, розвивати вміння цінувати мир, категорично і безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами, а також виховувати сміливість та принциповість у боротьбі з ворогом.
Після нацизму і комунізму світ зіштовхнувся з новою злочинною агресивною ідеологією – нині ми боремося проти російської версії нацизму – рашизму. Він несе загрозу не лише незалежності та суверенітету нашої держави, а й міжнародному правопорядку та безпеці всього людства, сучасного світу та демократії. Ідейним підґрунтям рашизму стало привласнення статусу “головного переможця”Російською Федерацією і перетворення перемоги над нацизмом на культ, пропаганду війни.
Сьогодні українці зі зброєю в руках захищають не тільки себе, а всі країни Європи від російської експансії і дають шанс на побудову більш тривкого миру і створення нової, більш справедливої, світової системи безпеки. Умовою для цього є перемога над Росією, відновлення територіальної цілісності України та унеможливлення майбутньої агресії російського імперіалізму проти будь-кого на нашій планеті. Сьогодні в умовах агресії єдиний шлях відновлення миру – перемогти загарбника.
Важливо пам’ятати, що слабкість, страх і нерішучість міжнародної спільноти завжди заохочували агресорів до все більшого розмаху злочинів.
Сьогодні світове співтовариство має змогу спертися на той гіркий досвід та історичні уроки для прийняття адекватних безпекових рішень, зокрема щодо російської агресії проти України.

8 травня Україна відзначає День пам’яті та перемоги, вшановуючи загиблих у Другій світовій війні 1939–1945 років


8 травня Україна відзначає День пам’яті та перемоги, вшановуючи загиблих у Другій світовій війні 1939–1945 років.

Цей день встановлено Законом України у 2023 році на знак солідарності  з Європою в пам’ятанні про ту страшну трагедію в історії людства. Спільним також є символ памʼяті про Другу світову війну – мак памʼяті. Заохочуємо використовувати його під час публічних заходів і в тематичних матеріалах. Як самостійно виготовити мак, дивіться у відеоінструкції та схемі.

 Гасло кампанії “Пам’ятаємо! Перемагаємо!”

Ми пам’ятаємо, що війна – це катастрофа, трагедія, мільйони загиблих і скалічених тіл і душ. І також ми розуміємо, що героїзація і романтизація війни призводить до ескалації нових конфліктів.

 Тематичні матеріали Українського інституту національної пам’яті:

●  Набір електронних інтерактивних листівок «Україна в роки Другої світової війни (1939–1945)»

●  Відеопроєкт “Друга світова: 75 років потому”

●  Виставка “Тріумф людини. Мешканці України, які пройшли нацистські концтабори

●  Брошура «Україна у Другій світовій війні»

●  Книга «Війна і міф» (англомовний варіант)

●  Настільна гра «УПА – відповідь нескореного народу»

●  Відеоісторія «За що боролася УПА?»

●  Виставка «Українська Друга світова»

●  Виставка «УПА – відповідь нескореного народу»

●  «Бабин Яр: пам’ять на тлі історії. Путівник для вчителя» – збірник навчально-методичних розробок шкільних занять на основі віртуальної виставки та документального фільму

●  Серія плакатів «Війна не робить винятків. Жіночі історії Другої світової»

●  Видання “Рокада: чотири нариси з історії Другої світової” (авторка – Олена Стяжкіна)

●  Інформаційна карусель про Другу світову війну

●      Оцінка демографічних втрат України у період Другої світової війни // Українська Друга світова: Матеріали міжнародної наукової конференції до 70-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

 За посиланням http://ww2.uinp.gov.ua/ діє сайт Українського інституту національної пам’яті, присвячений Другій світовій війні. Він містить інформацію про ключові події, постаті, карти, інфографіку, фотогалерею, відеоролики й електронні видання про війну, підбірку фільмів «20 000 хвилин, які змінять ваше уявлення про Другу світову війну» та інші проєкти.