В с. Пнів створюється музей історії Надвірнянського нафтопромислового району
НАФТІ ПРИКАРПАТТЯ ПОНАД ДВА СТОЛІТТЯ
НАФТІ ПРИКАРПАТТЯ ПОНАД ДВА СТОЛІТТЯ
Про наявність нафти і газу в надрах Карпат відомо здавна. Першу письмову згадку про «чорне золото» на Прикарпатті знайдено у хроніках Яна Длугоша (1445-1480) – історика, дипломата, архієпископа Львова. Нафта, або як її тоді називали – «скельна олія», проявилась у вигляді значних виходів уздовж північного борту Карпат в ущелинах скель, на берегах потоків та річок, плаваючи та накопичуючись на їх поверхні.
1771 р. — ПОЧАТОК ПРОМИСЛОВОГО ВИДОБУТКУ НАФТИ НА ПРИКАРПАТТІ
Початком промислового видобутку нафти у Карпатах визнають 1771 р. Саме тоді у с. Слобода-Рунгурська, що на Коломийщині, з колодязя, який копали на сіль, на глибині 24 м отримали нафту. В подальшому з цього колодязя нафту одержували протягом понад 100 років в об'ємі 100 кг/добу. В 1775 р. на промислі в Слободі-Рунгурській уже діяло сім шурфів глибиною від 25 до 70 м.
ТЕХНОЛОГІЯ ВИДОБУТКУ НАФТИ НА ПРИКАРПАТТІ У XVIII – сер. ХІХ ст.
Із найдавніших часів нафту видобували дуже примітивними способами. На початках її збирали за допомогою в'язанок із довгої трави, конопляних волокон, кінського волосу чи інших матеріалів, придатних до насичення.
FOTO 1
Перші нафтові промисли Прикарпаття
Із другої половини XIX ст. різко збільшився попит на нафту. Для збільшення видобутку сирої нафти в місцях її виходів на поверхню копали колодязі.Змінились і методи збирання.Нафту черпали з колодязів кублами ємністю близько 20 л. Кубли опускали в колодязі коловоротом, що закріплювався над колодязем.Також для цих операцій використовували дерев'яні триноги.
1810 р. — ПЕРШИЙ УРЯДОВИЙ ДОКУМЕНТ ПРО НАФТУ
Видано перший урядовий документ про нафту – «Декрет Придворної Палати», в якому Австрійський уряд визнав нафту й озокерит сировиною (мінералом), що підлягає гірничій монополії, та встановив обов'язок одержувати дозвіл на видобуток нафти й озокериту у Департаменті гірництва, котрий розміщувався у м. Дрогобич.
1852 р. — ОДЕРЖАННЯ ГАСУ
Іґнацій Лукасєвич у співпраці з Яном Зегом в аптеці у м. Львів здійснили фракційну перегонку нафти при температурах 250-350 С. При цьому отримали нафтовий дистилят, який можна безпечно спалювати в удосконаленій олійній лампі, котру на початку ХХ ст. називали «нова камфина». Саме ця лампа, котра горіла без кіптяви і давала яскраве світло, й стала головним споживачем продуктів переробки нафти наприкінці ХІХ ст.
FOTO 2
Збір нафти либаками
1860-ті рр. — ВПРОВАДЖЕННЯ УДАРНОГО СПОСОБУ БУРІННЯ
На Прикарпатті перші свердловини почали бурити саморобними станками, що застосовувалися ще на соляному промислі. Кінь обертав велике дерев'яне колесо, за допомогою якого піднімали вгору і відпускали вниз штанги з прикріпленим до їх низу долотом. Сама методика ударного буріння з часом удосконалювалася, за найбільш загальною класифікацією використовували такі способи буріння: ручне ударне; механічне ударне; за канадською системою; ударно-канатне; за пенсільванською системою.
1867 р. — ЗАПРОВАДЖЕННЯ ГЛИБИННИХ НАСОСІВ
Для видобутку нафти з колодязів і свердловин почали застосовувати помпування. Перші насоси приводили у рух вручну, пізніше використовували парові машини, газові двигуни, двигуни внутрішнього згоряння та електричні двигуни. Базова конструкція і принцип дії насосів (помп), що були тоді у використанні, мало чим відрізняються від сучасних.Перші найпростіші глибинні помпи складалися з циліндра, поршня, всмоктувального і нагнітального клапанів.
1870 р. — ВПРОВАДЖЕННЯ КАНАТНОГО МЕТОДУ БУРІННЯ
Особливістю цього виду буріння є запровадження тросів замість штанг. Цей метод буріння не сприйняли прихильники канадського способу і, внаслідок цього, він не набув широкого поширення на Прикарпатті у XVIII ст. Перелом на користь канатної системи відбувся у 1920-х роках.
1880 р. — ПОЧАТОК НАФТОПРОМИСЛУ У БИТКОВІ
В 1860-х рр.у районі села Пасічна люди почали копати неглибокі колодязі і видобувати нафту. Через два десятиріччя нафту почали видобувати в селі Биткові.
1980-ті рр. — ЗАПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ ГРУПОВОГО ПРИВОДУ (КІРАТУ)
Запроваджена і поступово розповсюдилась по всьому Прикарпаттю технологія видобування нафти за допомогою насосних кіратів. Кірати дали змогу помпувати нафту від одного силового пристрою одночасно з кількох свердловин, які подеколи були розташовані від приводу на відстані від кількох десятків до кількох сотень метрів. Для передачі насосам руху застосовували систему незалежних коліс та трансмісій.
1884 р. — ЗАПРОВАДЖЕННЯ КАНАДСЬКОЇ СИСТЕМИ БУРІННЯ
Вчений-економіст і підприємець С. Щепановський при бурінні свердловин на промислах у с. Слободі-Рунгурській біля Коломиї застосував нову "канадську" систему машинного буріння, яка давала можливість.
1860-ті рр. — ВПРОВАДЖЕННЯ УДАРНОГО СПОСОБУ БУРІННЯ
На Прикарпатті перші свердловини почали бурити саморобними станками, що застосовувалися ще на соляному промислі. Кінь обертав велике дерев'яне колесо, за допомогою якого піднімали вгору і відпускали вниз штанги з прикріпленим до їх низу долотом. Сама методика ударного буріння з часом удосконалювалася, за найбільш загальною класифікацією використовували такі способи буріння: ручне ударне; механічне ударне; за канадською системою; ударно-канатне; за пенсільванською системою.
1867 р. — ЗАПРОВАДЖЕННЯ ГЛИБИННИХ НАСОСІВ
Для видобутку нафти з колодязів і свердловин почали застосовувати помпування. Перші насоси приводили у рух вручну, пізніше використовували парові машини, газові двигуни, двигуни внутрішнього згоряння та електричні двигуни. Базова конструкція і принцип дії насосів (помп), що були тоді у використанні, мало чим відрізняються від сучасних.Перші найпростіші глибинні помпи складалися з циліндра, поршня, всмоктувального і нагнітального клапанів.
1870 р. — ВПРОВАДЖЕННЯ КАНАТНОГО МЕТОДУ БУРІННЯ
Особливістю цього виду буріння є запровадження тросів замість штанг. Цей метод буріння не сприйняли прихильники канадського способу і, внаслідок цього, він не набув широкого поширення на Прикарпатті у XVIII ст. Перелом на користь канатної системи відбувся у 1920-х роках.
1880 р. — ПОЧАТОК НАФТОПРОМИСЛУ У БИТКОВІ
В 1860-х рр.у районі села Пасічна люди почали копати неглибокі колодязі і видобувати нафту. Через два десятиріччя нафту почали видобувати в селі Биткові.
1980-ті рр. — ЗАПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ ГРУПОВОГО ПРИВОДУ (КІРАТУ)
Запроваджена і поступово розповсюдилась по всьому Прикарпаттю технологія видобування нафти за допомогою насосних кіратів. Кірати дали змогу помпувати нафту від одного силового пристрою одночасно з кількох свердловин, які подеколи були розташовані від приводу на відстані від кількох десятків до кількох сотень метрів. Для передачі насосам руху застосовували систему незалежних коліс та трансмісій.
1884 р. — ЗАПРОВАДЖЕННЯ КАНАДСЬКОЇ СИСТЕМИ БУРІННЯ
Вчений-економіст і підприємець С. Щепановський при бурінні свердловин на промислах у с. Слободі-Рунгурській біля Коломиї застосував нову "канадську" систему машинного буріння, яка давала можливість.
досягнути глибини у 600 м і більше. У 1893 році такий спосіб буріння запровадили й у Бориславі.
FOTO 3
Буріння свердловини ручним ударним способом
1897 р. —ПЕРШІ СВЕРДЛОВИНИ У БИТКОВІ ТА РІПНОМУ
Пробурена перша свердловина у Биткові, але позитивного результату не було.У 1899 році друга свердловина дала першу нафту. Так виник один із найстаріших у Прикарпатті Битківський нафтопромисел.
FOTO 4
Панорама нафтопромислу.Битків, 1920-ті р.
1900 р. — ВПРОВАДЖЕННЯ ГАЗЛІФТНОГО СПОСОБУ ЕКСПЛУАТАЦІЇ
Для видобутку нафти розпочали використовувати газліфтний спосіб. На Прикарпатті перші спроби видобування цим способом здійснив В. Вольский у Східниці. За допомогою цього методу видобували нафту і в Биткові, де Владислав Лозинський розробив власну технологію для використання газу із газового пласта.
1904 р. — ЗАПРОВАДЖЕННЯ СВАБУВАННЯ
Желонковий спосіб видобування нафти був практично витіснений методом поршнювання (свабування) нафти, котрий набув особливого поширення в Бориславському районі. Свабування відбувалось за допомогою бурового обладнання чи спеціальних підйомників. Для видобутку нафти цей метод на Прикарпатті застосовували до 1930-х років.
1909 р. — ТРЕТЄ МІСЦЕ У СВІТІ ІЗ ВИДОБУТКУ НАФТИ
На Прикарпатті у 1909 р. річний видобуток нафти становив 2 млн.т., що дозволило вийти на 3 місце у світі (після США і Росії) з видобутком 4 % світової нафти.
1920 р. — ЗАПРОВАДЖЕНО РОТОРНЕ БУРІННЯ
Фірма «Газоліна» вперше на території Прикарпаття запровадила роторне буріння свердловин на глинистому розчині. Але на той час цей спосіб буріння не здобув популярності і до 1940-х років нафтовики переважно використовували ударне буріння.
1921 р. — ВІДКРИТО ПЕРШЕ ГАЗОВЕ РОДОВИЩЕ
Відкрили перше родовище сухого природного газу в районі Дашави недалеко від Стрия. З відкриттям Дашавського родовища практично розпочалось становлення газової промисловості України.
1947 р. — ТУРБІННЕ БУРІННЯ
Вперше на свердловині у Бориславі застосували турбінне буріння. Високі техніко-економічні показники буріння турбобуром сприяли тому, що вже у 1952 р. роторний спосіб буріння поступився турбінному і 72 % свердловин пробурили саме цим способом.
1951 р. — ВІДРОДЖЕННЯ БИТКІВСЬКОГО НАФТОПРОМИСЛУ
Почалась промислова розробка нововідкритого нафтового горизонту в Биткові. Пробурена у 1951 р.свердловина № 256 на глибині 1745 метрів розкрила менілітові шари нової нафтової структури — так званої Глибинної складки, з великими запасами нафти. Вона і стала початком другого відродження Битківського нафтового промислу.
1954 р. — ГІДРАВЛІЧНИЙ РОЗРИВ ПЛАСТА (ГРП)
На Прикарпатті запроваджено нову технологію інтенсифікації припливу нафти – гідравлічний розрив пласта. Технологія ГРП полягає в закачуванні у свердловину з допомогою потужних насосних станцій рідини розриву (гель, вода або кислота при кислотних ГРП) при тисках вищих тиску розриву нафтоносного пласта, що призводить до утворення тріщин. Для підтримання тріщини у відкритому стані, як правило, використовують розклинюючий агент – пропант або пісок.
1950 -1960 рр. – ВІДКРИТТЯ НОВИХ РОДОВИЩ
Відкрили нові потужні родовища: Долинське, Північно-Долинське, Старосамбірське, Гвіздецьке, Пнівське, Пасічнянське, Спаське, Струтинське, Орів-Уличнянське, Стинавське. Що дозволило довести видобуток нафти у 1963-1967 рр. до 2670-2680 тис. т. і газу – до 1465-1850 млн. м3/рік.
FOTO 5
Верстат-гойдалка 50-ті роки.
0 Коментарі