Чи потрібно робити додаткові щеплення?

Календар щеплень складається державою з огляду на можливості кожної країни. В Україні це щеплення проти 10 захворювань. Є країни, де календар складений проти 12, 15 або 17-18 захворювань. Крім того є так звані додаткові щеплення, які поки що не входять у національний календар, але лікарі рекомендують їх зробити, щоб захиститися від небезпечних хвороб. Слово «додаткові» багатьох наводить на думку, що ці щеплення не обов′язково  робити. Але вони також важливі. Наразі українцям доводиться купувати вакцини за власний кошт. Якщо маєте таку можливість, то обов’язково зробіть ці щеплення також.

До додаткових щеплень відносяться:

• щеплення проти   ВІРУСУ ПАПІЛОМИ ЛЮДИНИ: (ВПЛ) — збудники найбільш поширеної інфекції слизових та шкіри. Наразі відомо понад 100 типів ВПЛ, з яких принаймні 14 спричиняють онкологічні захворювання. ВПЛ переважно передається статевим шляхом і більшість людей інфікуються ВПЛ з початку статевого життя. Рак шийки матки викликаний ВПЛ. Вакцини можуть попередити понад 70% випадків раку. Вакцина проти цього вірусу рекомендується насамперед до початку статевого життя. ВООЗ рекомендує вакцинувати дівчат у віці 9-14 років. Однак, захист також важливий і для хлопців, адже є факти про зв’язок ВПЛ з раком анусу, статевого члена та ротоглотки. У 9-14 років від ВПЛ вакцинують двома дозами, з інтервалом 6-12 місяців. З 15 років роблять 3 дози вакцини. Після першої дози перерва 1 місяць, після другої і третьої 4-5 місяців, це залежить від вакцини. Вакцинуватися рекомендують  навіть дорослим — до 26 років усім, хто не мав щеплення. Однак, деякі дорослі у віці від 27 до 45 років, які ще не щеплені, також можуть зробити вакцинацію. У цьому віковому діапазоні вакцина буде менш ефективною, адже більшість дорослих сексуально активних людей так чи інакше інфікуються ВПЛ. Хоча не обов’язково тими типами вірусу, від яких захищає вакцина;
•  щеплення проти ГЕПАТИТУ А: (іншими словами “жовтуха”) — це захворювання печінки вірусного характеру, яка може мати легкий, або складний перебіг.

Майже всі інфіковані повністю одужують від гепатиту А, а після перенесеного захворювання формується довічний імунітет. Але у дорослому віці, а часом і у дитячому, перехворіти на гепатит А — не найкращий досвід: хвороба триває понад місяць і супроводжується симптомами: підвищена температура, блювання, діарея, слабкість, пожовтіння шкіри і очей. Щеплення роблять з 1 року, двома дозами з інтервалом мінімум 6 місяців;

• щеплення проти  ГРИПУ: з усіх ГРВІ грип — найбільш небезпечне захворювання, яке можуть супроводжувати серйозні ускладнення та навіть закінчитися смертю. Вірус грипу є дуже заразним, адже небезпечні патогени, які його викликають, люблять подорожувати та легко передаються іншим людям. Якщо ви часто контактуєте з людьми старшого віку або живете разом із немовлям, якому ще зарано робити щеплення проти грипу — обов’язково захистіть всіх навколо. Вакцинувати  дітей можна з 6 місяців. Якщо дитина до 9 років вакцинується вперше в житті, то необхідно ввести 2 дози з інтервалом в місяць. Всім іншим вистачить однієї дози. Однак, вакцинуватися необхідно перед кожним епідсезоном, оскільки вірус грипу мутує, що потребує зміни  вакцини;
• щеплення проти МЕНІНГОКОКОВОЇ ІНФЕКЦІЇ: захищає від потенційно смертельного захворювання менінгококового  менінгіту , який вражає головний і спинний мозок. Рекомендована всім, а не лише особам з групи ризику. Залежно від віку вирішується питання про кількість введених доз та інтервал між ними;
• щеплення проти ПНЕВМОКОКОВОЇ ІНФЕКЦІЇ: найпоширеніші наслідки інфікування пневмококом — це інфекції вуха, синусити й бронхіти. Рідше зустрічаються — пневмонія та менінгіт. Але таке поєднання має більш тяжкий перебіг.  В Україні зареєстровані дві вакцини від пневмококової інфекції і вони обидві ефективні. Варто робити вакцинацію людям із груп ризику (65+, діти, які часто хворіють отитами, пневмонією, люди з імунодефіцитом. Дозволено з 2 років, залежно від ситуації та виробника призначають 1 або 2 дози вакцини;
• щеплення проти СКАЗУ: варто щепитися за епідпоказами або представникам певних професій, наприклад, ветеринари, лісники. Щеплення також робиться після контакту; після укусу тварин, підозрілих на сказ;
• щеплення проти ВІТРЯНОЇ ВІСПИ:   поширена  думка,  що  вітрянка – легка “дитяча”  хвороба  і  нею бажано якнайшвидше перехворіти, щоб набути імунітет.   У сучасному  світі,  коли  є  вакцини   від   вітряної   віспи,  така практика  вважається   небезпечним   рішенням.    “Легка   дитяча   хвороба” може ускладнитись бактеріальними   інфекціями    шкіри,  а  буває  й  інфекцією  легень  чи ураженням нервової системи
• щеплення проти вітрянки роблять з 9 місяців, двома дозами, з мінімальним інтервалом 4 тижні.

   ТАКОЖ ПІД ЧАС ПОДОРОЖЕЙ ДО ЕНДЕМІЧНИХ ЗОН варто зробити щеплення проти: черевного тифу, жовтої лихоманки, холери, японського енцефаліту, туляремії, бруцельозу, гарячки, чуми.

Вакцинація — найефективніший метод запобігання розвитку інфекційних захворювань. На сьогодні шляхом вакцинації можна запобігти розвитку більше ніж 25 потенційно тяжких захворювань, включаючи кір, правець, дифтерію, поліомієліт, грип, менінгіт, черевний тиф та рак шийки матки. Водночас, згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), у світі понад 20 млн людей не отримали необхідних вакцин.