ДПІ в Надвірнянському районі інформує
На Надвірняншинівласники автівок еліт-класувже сплатили 212,7 тисячігривень транспортного податку
На Надвірняншинівласники автівок еліт-класувже сплатили 212,7 тисячігривень транспортного податку
За дев’ять місяців 2015 року власники авто на сплатили 212,67тисячігривень транспортного податку,- повідомляє заступник начальника ДПІ у Надвірнянському районі Оксана Пліщук.
Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі, нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об’єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 тисяч гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування.
Транспортний податок запроваджено в складі податку на майно відповідно до норм Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» з 1 січня 2015 року.
Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету.
Від сьогодні на відкриття власного бізнесу потрібно всього 24 години!
У травні цього року Мін'юст та ДФС удосконалили обмін інформацією, що дало змогу забезпечити взяття на облік підприємств і підприємців протягом одного робочого дня. А з 16-го жовтня набрали чинності накази, які фактично регулюють процедури започаткування бізнесу протягом 24 годин.
Так, наказом Міністерства фінансів України №747 встановлено, що контролюючі органи у день отримання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців здійснюють взяття на облік платників податків та передачу до ЄДР даних про взяття їх на облік у контролюючих органах.
У той же час спільним наказом Міністерства фінансів і Міністерства юстиції №1918/5/869 запроваджується обмін інформацією між ЄДР та інформаційними системами ДФС в он-лайн режимі, а до запровадження такої взаємодії – з інтервалом не більше ніж 2 години.
Тобто, на кожне повідомлення в електронному вигляді формується відповідь про взяття на облік та дані про взяття на облік платника податків та платника єдиного внеску, які включаються до Єдиного державного реєстру. Для забезпечення взяття на облік платника єдиного внеску Державною фіскальною службою України повністю автоматизовано обмін інформацією з Фондом соціального страхування.
Починаючи з травня 2015 року обмін інформацією між ДФС та Фондом соціального страхування триває від півгодини до години.
Лісокористувачі Надвірнянськогорайону сплатили до бюджету 4,2 млн. грн. рентної плати.
У Надвірнянському, юридичні особи – лісокористувачі, які перебувають на обліку в за дев’ять місяців цього року сплатили до зведеного бюджету 4194,5тис.грн. рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, що більше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 1649,6тис.гривень. До місцевих бюджетів надійшло 3057,2тис.грн. даного платежу, що на 1253,4тис.грн. більше ніж за аналогічний період минулого року.
ДПІ у Надвірнянському районі нагадує, що згідно зі п.п. 256.2.1.- 256.2.4. ст. 256 Податкового кодексу України, об’єктом оподаткування рентною платою є не тільки деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування, але й деревина, заготовлена під час проведення заходів щодо поліпшення якісного складу лісів, з розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю у зв’язку з будівництвом шляхів, трубопроводів тощо. До цього переліку відносяться і другорядні лісові матеріали, зокрема, заготівля живиці, кори, пнів та інших лісових матеріалів та побічні лісові користування, як заготівля дикорослих плодів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету. Порядок обчислення та ставки рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів регулюються статтею 256 розділу ІХ «Рентна плата» Податкового кодексу України.
Про окремі питання заповнення додатка 4 (Д4) до податкової декларації з ПДВ
Державна фіскальна служба України повідомляє, що в доповнення до листа від 26.08.2015 №31730/7/99-99-19-03-02-17 про особливості перерахування зайво зарахованих коштів з електронного рахунку платника податку на додану вартість поінформовано додатковим листом щодо окремих питань заповнення додатка 4 (Д4) до податкової декларації з ПДВ.
Роз’яснення з цих питань викладені у листі Державної фіскальної служби України від 09.10.2015 №37545/7/99-99-19-03-02-17, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС.
Підприємці – фізичні особи на загальній системі оподаткування подають звіт з ЄСВ раз в рік
Фізичні особи – підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування, формують і подають до фіскальних органів звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом.
Це передбачено пунктом 2 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Мінфіну України від 14.04.2015 № 435.
Звітним періодом є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з табл. 1 додатка 5 (п.10 розділу ІV Порядку №435).
Базою нарахування єдиного внеску для платників податків на загальній системі оподаткування (крім фізичних осіб-підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування) є сума доходу (прибутку), отриманого від діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, в якому отримано дохід (прибуток).
Відповідно до частини 11 ст.8 Закону України від 08.07.2010 №2464- VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок для фізичних осіб – підприємців, що застосовують загальну систему оподаткування, встановлюється у розмірі 34,7 % бази нарахування єдиного внеску.
Пунктом 12 розділу ІІ Порядку №435 передбачено, що фізичні особи – підприємці зобов’язані подавати звіт незалежно від ведення підприємницької діяльності оскільки додаток 5 до Порядку містить відомості, що накопичуються в базах даних персоніфікованого обліку та за якими обчислюється страховий стаж.
За неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску, подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених Законом про ЄСВ, платники єдиного внеску, зокрема фізичні особи – підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування, несуть фінансову та адміністративну відповідальність згідно зі ст.25 Закону про ЄСВ та ст.165 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-Х.
Розмір мінімального страхового внеску для підприємців становить 478,17 гривень
Єдиний внесок для зазначених осіб встановлюється у розмірі 34,7 % суми доходу, отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального єдиного внеску за місяць, у якому отримано дохід.
У разі якщо таким платником не отримано дохід у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску ( ст.7 Закону № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).
Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З 01.01.2015р. по 31.08.2015р. максимальна величина бази нарахування єдиного внеску становить 20706,00 грн (1218,00 грн х 17), з 01.09.2015р. – 23426,00 грн (1378,00 грн х 17).
Мінімальний страховий внесок визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом. З 01.01.2015р. по 31.08.2015р. розмір мінімального страхового внеску для фізичних осіб підприємців становить 422,65 грн (1218,00 грн х 34,7% .), з 01.09.2015р. – 478,17 грн (1378,00 грн х 34,7 %).
Зміна мінімальної заробітної плати не вплинула на добові при відряджені
Податковим кодексом України визначено, що податком на доходи фізичних осіб не оподатковуються добові витрати на відрядження у межах території України, але не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон – не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження.
Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, визначаються окремо Кабінетом Міністрів України.
Тобто, граничні норми добових витрат (з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб), крім витрат на відрядження державних службовців та інших зазначених осіб, розраховуються з показника мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року та становлять у 2015 році:
– у межах України – 243,6 грн.;
– за кордон – 913,5 грн.
Зміна мінімальної заробітної плати протягом року не впливає на граничні норми добових витрат, які були встановлені на 1 січня звітного року.
Податкова соціальна пільга при виплаті авансу не застосовується
Фахівці Державної фіскальної служби України зазначають, що аванс є виплатою заробітної плати за першу половину місяця. Утримання ПДФО із застосуванням відрахувань ЄСВ та податкової соціальної пільги на частину виплаченої протягом місяця заробітної плати (авансу) ПКУ не передбачено.
Проте при виплаті авансу податковий агент зобов'язаний здійснити утримання та перерахування до бюджету ПДФО і військового збору за першу половину місяця.
Щодо ЄСВ, то платники – роботодавці під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати ЄСВ у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).
Дане роз'яснення викладено в листі ДФСУ від 28.09.2015 р. № 20527/6/99-99-17-02-01-15
Нюанси утримання військового збору при продажу нерухомого майна
ДПІ у Надвірнянському районі інформує, що порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомого майна визначено ст. 172 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 172.1 ст. 172 Кодексу дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.
З 1 січня 2015 внесено зміни до Податкового кодексу в частині оподаткування військовим збором. Так, відповідно до п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу оподаткування військовим збором подовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України.
Платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу, а саме фізична особа – резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, податковий агент. Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Для резидента – це загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 – 173 Податкового кодексу (пп. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
При цьому ставка збору становить 1,5% від об'єкта оподаткування.
Згідно з пп. 1.7 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.
Отже, сума доходу, отримана фізичною особою – резидентом від операцій з продажу нерухомого майна, при дотриманні вимог п. 172.1 ст. 172 Кодексу не є об'єктом оподаткування військовим збором
За дев’ять місяців 2015 року власники авто на сплатили 212,67тисячігривень транспортного податку,- повідомляє заступник начальника ДПІ у Надвірнянському районі Оксана Пліщук.
Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі, нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об’єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 тисяч гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування.
Транспортний податок запроваджено в складі податку на майно відповідно до норм Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» з 1 січня 2015 року.
Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету.
Від сьогодні на відкриття власного бізнесу потрібно всього 24 години!
У травні цього року Мін'юст та ДФС удосконалили обмін інформацією, що дало змогу забезпечити взяття на облік підприємств і підприємців протягом одного робочого дня. А з 16-го жовтня набрали чинності накази, які фактично регулюють процедури започаткування бізнесу протягом 24 годин.
Так, наказом Міністерства фінансів України №747 встановлено, що контролюючі органи у день отримання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців здійснюють взяття на облік платників податків та передачу до ЄДР даних про взяття їх на облік у контролюючих органах.
У той же час спільним наказом Міністерства фінансів і Міністерства юстиції №1918/5/869 запроваджується обмін інформацією між ЄДР та інформаційними системами ДФС в он-лайн режимі, а до запровадження такої взаємодії – з інтервалом не більше ніж 2 години.
Тобто, на кожне повідомлення в електронному вигляді формується відповідь про взяття на облік та дані про взяття на облік платника податків та платника єдиного внеску, які включаються до Єдиного державного реєстру. Для забезпечення взяття на облік платника єдиного внеску Державною фіскальною службою України повністю автоматизовано обмін інформацією з Фондом соціального страхування.
Починаючи з травня 2015 року обмін інформацією між ДФС та Фондом соціального страхування триває від півгодини до години.
Лісокористувачі Надвірнянськогорайону сплатили до бюджету 4,2 млн. грн. рентної плати.
У Надвірнянському, юридичні особи – лісокористувачі, які перебувають на обліку в за дев’ять місяців цього року сплатили до зведеного бюджету 4194,5тис.грн. рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, що більше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 1649,6тис.гривень. До місцевих бюджетів надійшло 3057,2тис.грн. даного платежу, що на 1253,4тис.грн. більше ніж за аналогічний період минулого року.
ДПІ у Надвірнянському районі нагадує, що згідно зі п.п. 256.2.1.- 256.2.4. ст. 256 Податкового кодексу України, об’єктом оподаткування рентною платою є не тільки деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування, але й деревина, заготовлена під час проведення заходів щодо поліпшення якісного складу лісів, з розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю у зв’язку з будівництвом шляхів, трубопроводів тощо. До цього переліку відносяться і другорядні лісові матеріали, зокрема, заготівля живиці, кори, пнів та інших лісових матеріалів та побічні лісові користування, як заготівля дикорослих плодів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету. Порядок обчислення та ставки рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів регулюються статтею 256 розділу ІХ «Рентна плата» Податкового кодексу України.
Про окремі питання заповнення додатка 4 (Д4) до податкової декларації з ПДВ
Державна фіскальна служба України повідомляє, що в доповнення до листа від 26.08.2015 №31730/7/99-99-19-03-02-17 про особливості перерахування зайво зарахованих коштів з електронного рахунку платника податку на додану вартість поінформовано додатковим листом щодо окремих питань заповнення додатка 4 (Д4) до податкової декларації з ПДВ.
Роз’яснення з цих питань викладені у листі Державної фіскальної служби України від 09.10.2015 №37545/7/99-99-19-03-02-17, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС.
Підприємці – фізичні особи на загальній системі оподаткування подають звіт з ЄСВ раз в рік
Фізичні особи – підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування, формують і подають до фіскальних органів звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом.
Це передбачено пунктом 2 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Мінфіну України від 14.04.2015 № 435.
Звітним періодом є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з табл. 1 додатка 5 (п.10 розділу ІV Порядку №435).
Базою нарахування єдиного внеску для платників податків на загальній системі оподаткування (крім фізичних осіб-підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування) є сума доходу (прибутку), отриманого від діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, в якому отримано дохід (прибуток).
Відповідно до частини 11 ст.8 Закону України від 08.07.2010 №2464- VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок для фізичних осіб – підприємців, що застосовують загальну систему оподаткування, встановлюється у розмірі 34,7 % бази нарахування єдиного внеску.
Пунктом 12 розділу ІІ Порядку №435 передбачено, що фізичні особи – підприємці зобов’язані подавати звіт незалежно від ведення підприємницької діяльності оскільки додаток 5 до Порядку містить відомості, що накопичуються в базах даних персоніфікованого обліку та за якими обчислюється страховий стаж.
За неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску, подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених Законом про ЄСВ, платники єдиного внеску, зокрема фізичні особи – підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування, несуть фінансову та адміністративну відповідальність згідно зі ст.25 Закону про ЄСВ та ст.165 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-Х.
Розмір мінімального страхового внеску для підприємців становить 478,17 гривень
Єдиний внесок для зазначених осіб встановлюється у розмірі 34,7 % суми доходу, отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального єдиного внеску за місяць, у якому отримано дохід.
У разі якщо таким платником не отримано дохід у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску ( ст.7 Закону № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).
Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З 01.01.2015р. по 31.08.2015р. максимальна величина бази нарахування єдиного внеску становить 20706,00 грн (1218,00 грн х 17), з 01.09.2015р. – 23426,00 грн (1378,00 грн х 17).
Мінімальний страховий внесок визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом. З 01.01.2015р. по 31.08.2015р. розмір мінімального страхового внеску для фізичних осіб підприємців становить 422,65 грн (1218,00 грн х 34,7% .), з 01.09.2015р. – 478,17 грн (1378,00 грн х 34,7 %).
Зміна мінімальної заробітної плати не вплинула на добові при відряджені
Податковим кодексом України визначено, що податком на доходи фізичних осіб не оподатковуються добові витрати на відрядження у межах території України, але не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон – не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження.
Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, визначаються окремо Кабінетом Міністрів України.
Тобто, граничні норми добових витрат (з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб), крім витрат на відрядження державних службовців та інших зазначених осіб, розраховуються з показника мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року та становлять у 2015 році:
– у межах України – 243,6 грн.;
– за кордон – 913,5 грн.
Зміна мінімальної заробітної плати протягом року не впливає на граничні норми добових витрат, які були встановлені на 1 січня звітного року.
Податкова соціальна пільга при виплаті авансу не застосовується
Фахівці Державної фіскальної служби України зазначають, що аванс є виплатою заробітної плати за першу половину місяця. Утримання ПДФО із застосуванням відрахувань ЄСВ та податкової соціальної пільги на частину виплаченої протягом місяця заробітної плати (авансу) ПКУ не передбачено.
Проте при виплаті авансу податковий агент зобов'язаний здійснити утримання та перерахування до бюджету ПДФО і військового збору за першу половину місяця.
Щодо ЄСВ, то платники – роботодавці під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати ЄСВ у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).
Дане роз'яснення викладено в листі ДФСУ від 28.09.2015 р. № 20527/6/99-99-17-02-01-15
Нюанси утримання військового збору при продажу нерухомого майна
ДПІ у Надвірнянському районі інформує, що порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомого майна визначено ст. 172 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 172.1 ст. 172 Кодексу дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.
З 1 січня 2015 внесено зміни до Податкового кодексу в частині оподаткування військовим збором. Так, відповідно до п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу оподаткування військовим збором подовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України.
Платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу, а саме фізична особа – резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, податковий агент. Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Для резидента – це загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 – 173 Податкового кодексу (пп. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
При цьому ставка збору становить 1,5% від об'єкта оподаткування.
Згідно з пп. 1.7 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.
Отже, сума доходу, отримана фізичною особою – резидентом від операцій з продажу нерухомого майна, при дотриманні вимог п. 172.1 ст. 172 Кодексу не є об'єктом оподаткування військовим збором
0 Коментарі