Вечір-портрет

27 січня в читальній залі пройшов вечір-портрет «Сонячні акорди поезії Павла Тичини», присвячений 125-річниці від дня народження видатного українського кларнетиста, який своїми сонячними енергіями вніс нове слово в українську поезію 20-століття.

27 січня в читальній залі пройшов вечір-портрет «Сонячні акорди поезії Павла Тичини», присвячений 125-річниці від дня народження видатного українського кларнетиста, який своїми сонячними енергіями вніс нове слово в українську поезію 20-століття.

П.Тичина – дивовижний митець, бо прекрасно малював, мав абсолютний слух, з дитинства співав у церковному хорі, чудово грав на кількох музичних інструментах, знав 15 іноземних мов, був номінантом на Нобелівську премію (хоча особисто відмовився).

Сучасники порівнювали його з еоловою арфою та зі скрипкою страдиварі.

Перша поетична збірка «Сонячні кларнети» піднесла його на вершину Парнасу, збірка «Партія веде» – підрізала творчі крила: геній був змушений стати пігмеєм, блазнем при дворі кривавого правителя Сталіна.

Тому сьогодні в стінах Надвірнянської ЦРБ життєствердно звучали такі рядки П.Тичини:
«Я єсть народ, якого правди сила
Ніким звойована ще не була.
Яка біда мене, яка чума косила! –
а сила знову розцвіла.
Щоб жить – ні в кого права не питаюсь.
Щоб жить – я всі кайдани розірву.
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я живу».

Присутні також насолоджувалися поезією П.Тичини у виконанні зав. ВОК Н.Мартинюк, переглянули фільм про дитинство і юність поета «Дай мені, земле, мудрості» і «Земне останнє цілування».

Зацікавили відвідувачів і матеріали, що висвітлюють основні віхи життя і творчості П.Тичини, які представлені на книжковій виставці «Павло Тичина – загадковий феномен в українській літературі».