Інна Совсун: Система фінансування вищої освіти повинна забезпечувати оперативне реагування на потреби суспільства і бути прозорою

Для того щоб побудувати дієву систему фінансування вищої освіти, університети мають відповідально ставитися до підготовки студентів і намагатися якомога більше залучити до себе на навчання найкращих студентів. Водночас вступники повинні приймати рішення про вступ не на основі популярності університету, а на конкретних показниках його діяльності. «Завдяки створеному новому механізму фінансування ми зможемо підкреслити сильні сторони системи і покращити вищу освіту загалом», – підкреслила перший заступник Міністра.

Інна Совсун представила рішення щодо фінансування університетів в Україні, яке було розроблено Міністерством освіти і науки та відкрите для публічного обговорення. «Ми міняємо механізм державного замовлення на інший тип фінансування, яке буде базуватися на результатах», – повідомила перший заступник Міністра.

Як розповіла Інна Совсун, запропонована нова модель фінансування містить кілька компонентів. Один з них – це фінансування університетів на основі минулорічних показників. «Ті, хто працює в університетах, повинні мати стабільність, знати про те, що вони отримують 70% фінансування минулого року та зможуть планувати свою роботу на майбутнє», – зазначила Інна Совсун. При цьому перший заступник Міністра зауважила, що необхідно розробити індикатори – показники, що базуються на результатах навчання вищими навчальними закладами найкращих студентів та можливості студентів вирішувати, до якого університету їм піти навчатися.

Інший компонент – це якість дослідницької роботи в університетах. «Ми повинні розробити прозорі показники для оцінки якості досліджень та створити систему, де університети стануть не лише центрами навчання, а й  центрами проведення досліджень», – наголосила перший заступник Міністра.

Інна Совсун зазначила, що найкращі студенти повинні отримувати фінансування від держави. Пропонується створити соціальні фонди для найкращих студентів, які будуть орієнтовані на потреби студентів. «Стипендію отримуватимуть соціально вразливі категорії студентів, а також найкращі студенти. Однак не може бути 75% найкращих студентів, бо це профанує саму ідею – найкращий студент», – пояснила перший заступник Міністра. Також один із варіантів підтримки осіб, що навчаються – це надання кредитів на покриття видатків, пов’язаних з навчанням. Є студенти, які не претендують на соціальну стипендію, але їм потрібна матеріальна підтримка, зокрема, на проживання під час навчання. В такому випадку пропонується частину коштів перевести в кредитне фінансування, в тому числі, щоб стимулювати та створити передумови для відповідальної поведінки студентів.

В новій моделі фінансування також пропонується створити фонди капітального інвестування, виходячи з потреб кожного університету. Деякі програми теж потребують підтримки державного фінансування тому, що вони не можуть залучити велику кількість студентів, але є дуже важливими для суспільства, наприклад інженерні спеціальності. «Якщо ми розподіляємо державні кошти вищому навчальному закладу, ми повинні дивитись на якість науково-дослідницької роботи. Основна ідея – створити таку систему, яка буде дозволяти надавати кошти високоякісній освіті», – додала Інна Совсун.

Що стосується фінансування приватних установ, то новий Закон України «Про вищу освіту» дає можливість надавати державне фінансувати приватним університетам. В змінах до законодавства, які зараз напрацьовані в Міністерстві і будуть представлені на розгляд громадськості для обговорення, приватні навчальні заклади отримуватимуть фінансування за одним показником – кількістю студентів із числа найкращих, які захотіли навчатися у приватному закладі.

Щодо того, як сьогодні університети вмотивовані витрачати гроші на доступ до міжнароднихнаукометричних баз, Інна Совсун зазначила, що Міністерство освіти і науки зараз веде перемовини про надання комплексної знижки українським інституціям на доступ до баз даних. Разом з тим сьогодні система фінансування вищої освіти покриває оплату комунальних послуг університетів та оплату праці викладачів. Відомо, що кількість викладацьких ставок чітко прив’язана до кількості студентів. Замість того щоб навчати меншу кількість студентів та мати гроші на інші видатки, в першу чергу, на дослідження, це автоматично стимулює витрачання всіх грошей тільки на навчання.