Щороку навесні починається сезон паління листя, сухої трави та інших рослинних решток. Люди, які палять суху траву, завжди переконані, що цим вони покращують врожайність. Це твердження – міф.
Коли спалюється сухостій, то гине вся мікрофлора, що зазвичай бере участь у важливих біологічних процесах. Земляний родючий покрив, на якому спалюють траву, відновлюється лише через 5-6 років. Окрім того, в середовище викидаються речовини, що виділяються в процесі горіння та є шкідливими для органів дихання. Як бачимо на практиці дані діяння призводять до великої біди та завдають великої шкоди довкіллю, здоров’ю людини.
Спалювання рослинних залишків суворо заборонене
Не допускається спалювання промислових та побутових відходів, які є джерелами забруднення атмосферного повітря забруднюючими речовинами та речовинами з неприємним запахом або іншого шкідливого впливу, на території підприємств, установ, організацій і населених пунктів. Але є виняток – коли це здійснюється з використанням спеціальних установок при додержанні вимог, встановлених законодавством про охорону атмосферного повітря (стаття 20 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»).
Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, прибудинкова територія повинна постійно утримуватися в чистоті, систематично очищатися від сміття, тари, опалого листя. Спалювання всіх видів відходів на даній території домоволодінь і в сміттєзбірниках забороняється.
Відповідно до Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 10.04.2006 № 105, на об’єктах благоустрою зеленого господарства, зокрема забороняється:
вивозити і звалювати в не відведених для цього місцях відходи, сміття, траву, гілки, деревину, сніг, листя тощо;
спалювати суху рослинність, розпалювати багаття та порушувати інші правила протипожежної безпеки.
Спалювати листя категорично забороняється.
Листя, подрібнені гілки деревини рослин і трав’янисті рештки квітково-декоративних рослин та скошених газонних трав необхідно вивозити на спеціальні полігони або на відведені майданчики на підприємствах зеленого господарства для приготування компостів, садових земель та інших органічних добрив.
Протягом пожежонебезпечного періоду забороняється заборонено також випалювати траву та інші рослинні рештки на землях лісового фонду, а також на інших земельних ділянках, що безпосередньо примикають до лісу (у тому числі проводити сільськогосподарські пали) (Правила пожежної безпеки в лісах України, затверджені наказом Державного комітету лісового господарства України від 27.12.2004 № 278).
Адміністративна відповідальність: штраф до 30,6 тис. грн
13 квітня 2020 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу», яким зокрема внесено зміни до статті 77 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).
Відтепер штраф за порушення вимог пожежної безпеки в лісах складає:
– для громадян: від 90 до 270 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (1530 – 4590 грн.);
– для посадових осіб: від 270 до 900 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (4590 – 15300 грн.).
Штраф за знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі складає:
– для громадян: від 270 до 900 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (4590 – 15300 грн.);
– для посадових осіб: від 630 до 1800 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (10710 – 30600 грн.).
Відповідно до статті 77-1 КУпАП штраф за випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, складає:
– для громадян: 180 – 360 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (3060 – 6120 грн.);
– для посадових осіб: 900 – 1260 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (15300 – 21420 грн.).
Штраф за вищевказані дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, складає:
– для громадян: 360-720 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (6120 – 12240 грн.);
– для посадових осіб: 1260 – 1800 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (21420 – 30600 грн.).
Кримінальна відповідальність: можна потратити за грати до 10 років
Згідно зі статтею 245 Кримінального кодексу України знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом караються:
- – штрафом від 5400 до 9000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (91800 до 153000 грн.);
– або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років;
– або позбавленням волі на той самий строк.
Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки караються:
– позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
Тому, завжди перебуваючи у лісі чи в полі, дотримуйтесь елементарних правил пожежної безпеки. Адже одна іскра може спричинити масштабні пожежі.
