Бонді або повернення Богдана Весоловського

  

  
7 червня у районному будинку культури за сприяння культурно-мистецького Фонду ім. Володимира Луціва відбувся вечір-святкування з нагоди 100-річчя від дня народження знаменитого у світі українського композитора ретро-музики Богдана Весоловського.

У заході взяли участь заступник голови райдержадміністрації Богдан Зеленчук, заступник голови районної ради Іван Степник, міський голова м. Долина Володимир Гаразд, міський голова м. Чортків Василь Градовий, поет, пісняр м. Чортків Ростислав Красовський та  професори Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Віолетта Дутчак і Ганна Карась.

У програмі відкриття були показ документального фільму “Бонді або повернення Богдана Весоловського” (автор сценарію Ігор Осташ, режисер Станіслав Литвинов) та  концертна програма  у виконанні львівських та івано-франківських митців.

Свято відбулося за участю визначного громадського діяча, співака і бандуриста, координатора багатьох культурно-мистецьких, суспільно-політичних і церковно-релігійних імпрез, засновника Фонду, Почесного жителя м. Надвірна Володимира Луціва.

Богдан Зелечук та Іван Степник вручили маестро спільну грамотурайонної державної адміністрації та районної радиза багатолітню наполегливу і щедру працю на ниві пропаганди Української культури, мистецтва, християнської науки, пісні і музики в материковій та діаспорній Україні.

       Організатор свята– відомий український дипломат Ігор Осташ.        

Довідково:

Богдан Весоловський народився у Відні 31 травня 1915. Після  Першої світової війни родина переїхала до Стрия. Навчався на юридичному факультеті Львівського університету та у Вищому музичному інституті імені Миколи Лисенка. Також закінчив Консульську академію у Відні. Знав кілька іноземних мов.
Почав писати музику з 16 років, у 22-річному віці написав одну зі своїх найпопулярніших пісень — «Прийде ще час». Уже перші музичні твори принесли Богданові Весоловському славу. У 1930-х роках разом зі скрипалем Леонідом Яблонським (Ябцьом) і акордеоністом Анатолем Кос-Анатольським входив до складу популярної на той час молодіжної «Джаз-капели Яблонського» ("Ябцьо-Джаз"; солісткою була Ірина Яросевич).
Здобувши освіту, у грудні 1938 року виїхав до Закарпаття для участі в розбудові Карпатської України. Після поразки карпатських січовиків емігрував до Відня, де згодом побрався з Оленою Залізняк.
У роки війни у подружжя Весоловських народилися двоє синів. 1949 року за допомогою української громади Канади сім'я переселилася до цієї країни. Решту життя працював в українській редакції Міжнародного канадського радіо в Монреалі.
Наприкінці 1960-х років йому дозволили за канадсько-радянським обміном відвідати Україну. Тоді він побував у Львові, зустрівся зі своїм родичем Остапом Охримовичем, у Каневі побував на могилу Тараса Шевченка. Повернувшись до Канади, невдовзі помер (17 грудня 1971). Через 20 років дружина виконала його заповіт — урну з прахом Богдана Весоловського поховали у Стрию, в родинному гробівці.

Його творчий доробок складає понад 130 пісень та близько 30 записаних грамплатівок. Цю мистецьку епоху часто називають також «українським чи львівським ретро».