ДПІ в Надвірнянському районі інформує
Покращення якості обслуговування платників – пріоритет роботи Надвірнянських податківців
Покращення якості обслуговування платників – пріоритет роботи Надвірнянських податківців
Одним із важливих етапів реформування податкової системи було створення Центрів обслуговування платників для забезпечення ефективної організації роботи з надання адміністративних послуг, здійснення інноваційних кроків у напрямі підвищення якості обслуговування громадян та бізнесу, удосконалення існуючих послуг та впровадження нових, переважно електронних сервісів.
Сучасна державна служба має бути відкрита для своїх платників та громадян, забезпечуючи якісний податковий сервіс,
електронні сервіси, які наразі успішно впроваджені відомством і кожен платник, що ними користується може оцінити їх зручність та надійність.
технологічні продукти від ДФС, які дозволять значно полегшити документообіг та звітність бізнесу. В той же час пріоритетним залишається надання високоякісних послуг громадянам та бізнесу, розширення переліку послуг з урахуванням сьогоднішніх потреб та спрощення процедур їх надання. Таким чином, зокрема, ДПІ у Надвірнянському районі забезпечує виконання своєї основної місії: наповнення державної скарбниці, а податківці є партнерами бізнесу і перше, що вони виконують – це надають високоякісні послуги, що спрощують процедуру сплати податків.
До речі, за з початку року в ЦОП Надвірнянського району надано 6376 адміністративних послуг
Надвірнянський районний суд припинив господарську діяльність 46 суб’єктів господарювання за неподання звітності
Протягом року фахівцями ДПІ у Надвірнянському районі направлено до суду 88 позовних заяв про припинення господарської діяльності, із них-10 юридичних осіб та 78 фізичних осіб-підприємців. Надвірнянський районний суд вже виніс рішення: 10-про припинення юридичної особи та 36-припинення фізичних осіб-підприємців.
«Дії фахівців контролюючого органу були обумовлені тим, що суб’єкти господарювання вчасно не подають декларацій та іншу фінансову звітність. А це, в свою чергу, перешкоджає здійсненню контролю з боку держави за господарською діяльністю. Як результат – за рішенням суду господарська діяльність таких господарників була припинена»,- наголосив очільник ДПІ у Надвірнянському районі Василь Гнатюк.
На такий крок податківці йдуть, керуючись виключно вимогами чинного законодавства. Адже, підставами для винесення судом рішення про припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, зокрема, є неподання протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій і документів фінансової звітності. Така норма зазначена статтями 38 та 49 Закону України від 15.05.2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» із змінами та доповненнями.
Понад 4,6 тисяч громадян завітали до ЦОП Надвірнянщини
З початку року понад 4607 громадян завітали до Центру обслуговування платників ДПІ у Надвірнянському районі. Про це повідомила начальник відділу обслуговування платників податків Ореста Дем’янчук.
Найчастіше громадяни звертаються до центру обслуговування з метою видачі їм реєстраційного номера облікової картки платника податків. Така послуга протягом ц.р. була надана 3669 фізичним особам. Також значна кількість послуг стосується реєстрації книг обліку доходів та книг обліку доходів і витрат платникам єдиного податку – 160, також видано 123 довідки про відсутність заборгованості із сплати податків.
«Нагадуємо, що платники податків можуть звертатись в Центр обслуговування платників для отримання додаткової інформації, консультацій, а також надання пропозицій щодо покращення роботи Центру»,- зазначила Ореста Дем’янчук.
В допомогу платникам податків активно діють сервіси ДФС України
Для якісного обслуговування платників податків та забезпечення умов для того, щоб процес адміністрування податків був швидким і комфортним, на офіційному веб-порталі ДФС України запроваджено 14 сервісів, якими сьогодні користуються більшість платників податків, зокрема: "Реєстр платників ПДВ", "Митна статистика", "Дізнайся більше про свого бізнес-партнера", "Перевірка свідоцтва платника єдиного податку", "Електронна митниця", "Акредитований центр сертифікації ключів", "Пульс", "Електронний кабінет платника податків", "Анулювана реєстрація платників ПДВ", "Адреси масової реєстрації", "Електронна звітність", "Перевірка свідоцтва платника єдиного податку", "Інформаційно-довідковий ресурс", "Декларування он-лайн", "Реєстр страхувальників".
Крім того, в поточному році запроваджуються нові сервіси "Перевірка декларацій" та "Електронна перевірка" для платників єдиного податку.
Вищезгаданими сервісами можна скористатися також через сайт ГУ ДФС у Миколаївській області.
Крім того, безпосередньо, Головним управлінням для платників податків запроваджено, і на сьогодні активно діють, наступні сервіси: "Швидка податкова допомога" (виїзди керівництва в найвіддаленіші райони області для надання консультацій, інформування щодо змін у податковому та митному законодавстві, вирішення питань взаємодії платників податків з органами ДФС) та "Гостьовий комп'ютер" (розташований в кожному ЦОПі, що дозволяє платникові при відвідуванні територіального органу ДФС скористатися базою податкових знань, безкоштовною мережею Інтернет, а також заповнити та подати звітність в електронному вигляді).
Військовий збір: про відповідальність податкового агента
З початку запровадження військового збору платники Надвірнянського району сплатили 1706,8 тис. грн. збору.
Військовий збір встановлений з 3 серпня 2014 року до 1 січня 2015 року. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування.
За ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) військового збору до податкових агентів застосовується фінансова відповідальність (у вигляді штрафів та/або пені) та адміністративна відповідальність.
Пунктом 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI передбачено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі:
– 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету;
– ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету;
– дії, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Штрафи не застосовуються, коли ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого п. 169.4 ст. 169 Кодексу, та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року.
Крім того, нагадала Вікторія Дєдусь, у день настання строку погашення податкового зобов’язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків – фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента нараховується пеня.
Зокрема, пеня нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків – фізичних осіб.
Неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, – тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян – суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 до 51 грн.).
Детальну інформацію щодо справляння військового збору та з інших питань можна отримати, звернувшись до Центру обслуговування платників та у загальнодоступному інформаційно – довідковому ресурсі (дані роз’яснення у категорії 132) на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України (вкладинка «Інформаційно – довідковий ресурс»).
ДФС пропонує Уряду підтримати застосування касових апаратів у роздрібній торгівлі
Державна фіскальна служба має намір переконати Уряд у необхідності застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) у роздрібній торгівлі, повідомив Голова ДФС Ігор Білоус під час зустрічі з членами Співтовариства бізнес-лідерів (CEO Club Ukraine).
«Ми пропонуємо включити до урядового пакету законопроектів з питань податкової реформи позицію щодо обов’язкового застосування РРО усіма суб’єктами господарювання в системі роздрібного продажу, за винятком торгівлі на ринках та виїзної торгівлі. Розширення сфери застосування контрольно-касових апаратів – принципова позиція ДФС. І Уряд, як мені здається, схильний підтримати наші аргументи», – поінформував Ігор Білоус учасників бізнес-клубу, що об’єднує більш як 80 керівників українських компаній.
На його думку, ініціатива Державної фіскальної служби знімає застереження опонентів урядової програми підтримки малого бізнесу. Вони ставили під сумнів доцільність преференцій платникам єдиного податку та пророкували втечу в «тінь» частини рітейлу внаслідок запропонованого урядом дворічного мораторію на перевірки контролюючими органами невеликих підприємств.
Разом з тим, Голова ДФС підкреслив надзвичайну важливість програми сприяння малому й середньому бізнесу за нинішнього стану економіки.
«Не зважаючи на загальне економічне падіння, нестабільність на валютному ринку, руйнування інфраструктури цілих регіонів та масову міграцію людей ми фіксуємо стрімке зростання надходжень єдиного податку, – пояснив Ігор Білоус мотиви підтримки цієї категорії платників податку. – Це означає, що навіть за складних економічних умов є безліч людей, готових працювати, відкривати новий або розширювати існуючий бізнес та створювати нові робочі місця».
Тому, вважає керівник ДФС, зараз було б неправильно відмовлятися від спрощеного оподаткування, як пропонують деякі експерти.
«Сьогодні малий і середній бізнес має всі шанси стати драйвером стабілізації виробництва й відновлення зростання економіки. Було б неприпустимо нехтувати таким потенціалом», – упевнений Ігор Білоус.
На його переконання, Державна фіскальна служба ініціювала реформу спрощеної системи оподаткування, цілком адекватну поточній ринковій ситуації. Модернізована система легко адмініструється, є зрозумілою та привабливою для бізнесу.
ДФС, нагадав Ігор Білоус, запропонувала скоротити удвічі ставки податку для підприємств із річним доходом до 20 млн. грн., спростити розподіл платників єдиного податку на групи, а також скасувати на 2 роки перевірки малого бізнесу. Доповненням до пакету ініціатив стане запровадження касових апаратів у роздрібній торгівлі.
«Розширення сфери застосування контрольно-касових апаратів – не тільки запобігне тінізації малого бізнесу у зв’язку із забороною перевірок, а й легалізує операції на мільярди гривень, що уникали «світла» усі попередні роки. Втратять виробники й продавці необлікованого товару, контрабанди та контрафакту. Натомість, виграє легальний бізнес і держава в цілому», – наголосив Голова Державної фіскальної служби.
Що таке «електронний кабінет платника»?
Електронний кабінет платника – це персональне автоматизоване робоче місце платника податків, доступ до роботи в якому здійснюється з будь-якого комп'ютера, підключеного до Інтернету, шляхом автентифікації з використанням електронного цифрового підпису та авторизації такого платника.
Електронний кабінет платника надає платникам податків можливість працювати з органами фіскальної служби дистанційно у режимі реального часу, а саме:
– подавати декларації з використанням електронного цифрового підпису і переглядати подану та/або сформовану податкову звітність;
– отримувати нагадування щодо строків подання звітності та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів);
– отримувати інформацію щодо особистих реєстраційних даних (податковий номер платника податків, назва платника податків, основний вид діяльності; П. І. Б. бухгалтера та директора тощо);
– подавати заяви та отримувати в електронному вигляді довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами фіскальної служби;
– вести в електронному вигляді Книги обліку доходів та витрат;
– переглядати інформацію щодо стану своїх розрахунків з бюджетом, зокрема про заборгованість зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Користувачами Електронного кабінету платника є платники податків – юридичні особи та самозайняті особи – фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
Для роботи в Електронному кабінеті платника необхідно здійснити наступні кроки:
перший крок – отримати електронні цифрові підписи, які видаються Акредитованими центрами сертифікації ключів Міндоходів або "Masterkey" або "IBK";
другий крок – підключитись до мережі Інтернет та зайти до Електронного кабінету платника за адресою kpp.minrd.gov.ua або по гіперпосиланню "Електронний кабінет платника податків" на веб-сайті Державної фіскальної служби України;
третій крок – авторизуватись в Електронному кабінеті за допомогою особистого електронного ключа та розпочати роботу.
Платники податків, працюючи в електронному кабінеті платника отримують такі переваги у роботі:
– унеможливлення помилок в обов'язкових реквізитах поданої декларації, оскільки при створенні податкової звітності ці реквізити заповнюються автоматично даними платника податків, які наявні у базі даних органів фіскальної служби;
-унеможливлення випадків подання звітності не в повному обсязі, оскільки звітність приймається пакетом (декларація з усіма додатками);
– можливість здійснення перевірки складеного звіту на наявність арифметичних помилок;
– можливість збереження заповненої форми звіту у режимі "Чернетки" та використання її при створенні наступних звітів;
– можливість імпорту з бухгалтерських програм (наприклад, 1-С) сформованої електронної звітності, перетворення її у пакет документів з послідуючим направленням до органів фіскальної служби;
– отримання квитанції про прийняття органами фіскальної служби надісланого звіту протягом декількох хвилин;
– можливість перегляду всієї інформації щодо своїх розрахунків з бюджетом, у тому числі з урахуванням філій, відокремлених підрозділів, які знаходяться на території України, а також зобов'язань по сплаті певних податків, зборів, які, відповідно до чинного законодавства України, мають сплачуватися за місцем розташування об'єкта оподаткування (наприклад, плата за землю);
– ведення Книги обліку доходів та витрат в електронному вигляді;
– наявність податкового календаря, який забезпечує нагадування строків подання звітності та сплати податків, зборів;
– отримання оперативної інформації щодо особистих реєстраційних даних, які наявні в базі даних органів фіскальної служби на час сеансу;
– можливість подавати заяви та отримувати в електронному вигляді довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами фіскальної служби.
Пунктом 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI передбачено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі:
Неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, – тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян – суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 до 51 грн.).
Обсяг оподатковуваних та неоподатковуваних операцій з ПДВ коригується за результатами року
У декларації з податку на додану вартість (рядок 16.4) відображається коригування податкового кредиту у зв’язку з перерахунком частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.
Такий перерахунок здійснюється платником податку за підсумками календарного року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.
Перерахунок частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, здійснюється у порядку та за формою згідно з таблицею 2 ”Перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях” (додаток 7 до деларації).
Перерахунок частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, в якому вони почали використовуватись (введені в експлуатацію), у порядку і за формою відповідно до таблиці 3 ”Перерахунок частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях” (додаток 7 до деларації).
Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній звітний (податковий) період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.
У колонці А рядка 16.4 декларації з податку на додану вартість відображається обсяг оподатковуваної операції, який коригується (без урахування ПДВ).
Вищевказані операції відображаються відповідно до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 року № 678.
Лікарняні оподатковуються військовим збором на загальних підставах
Об'єктом оподаткування військовим збором є, зокрема доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами.
Також слід зазначити, що право на матеріальне забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають, зокрема застраховані особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законодавством.
Тобто, працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою та відповідно мають право, зокрема, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності.
Враховуючи наведене, виплати по листках непрацездатності (оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та допомога по тимчасовій непрацездатності) з метою оподаткування військовим збором прирівнюються до заробітної плати та оподатковуються військовим збором на загальних підставах.
Крім того звертаємо увагу платників! З інформаційними та роз’яснювальними матеріалами щодо військового збору можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (дані роз’яснення у категорії 132) або в банері «Єдина Україна. Сплата військового збору – допомога армії» (роз’яснювальні матеріали) .
Благодійну допомогу для військових звільнено від оподаткування
З 26 вересня 2014 року набрав чинності Закон України № 1668-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування благодійної допомоги».
Законом визначено: суми коштів, отриманих благодійниками – фізособами (внесених до Реєстру волонтерів) на банківські рахунки для надання благодійної допомоги на користь АТО, не включатимуться до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника.
Крім того, тимчасово, без обмежень включатимуться до інших витрат звичайної діяльності платника податку на прибуток суми коштів або вартість спеціальних засобів індивідуального захисту, технічних засобів спостереження та лікарських засобів.
Також, включається до витрат вартість медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів, які добровільно перераховані (передані) для потреб забезпечення проведення АТО.
Відповідно положень Закону, на час проведення антитерористичної операції, не оподатковується податком на доходи фізичних осіб благодійна допомога фізичних осіб.
На компенсацію за невикористану відпустку нараховується військовий збір
Компенсація, нарахована роботодавцем працівнику за невикористані щорічні відпустки (під час та після звільнення), підлягає оподаткуванню військовим збором.
Відповідно до пп. 1.2 п. 161підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором є, зокрема, доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами.
Нарахування збору здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 розд. IV ПКУ для податку на доходи фізичних осіб. Так, заробітна плата – основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Згідно зі ст. 2 Закону України від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці» до інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Статтею 116 Кодексу законів про працю України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.
0 Коментарі