Кого звільнять і чи помре село: 5 міфів децентралізації

На черзі – адміністративно територіальний устрій та його значення у реформі децентралізації Іван Лукеря, експерт Реанімаційного пакету реформ роз’яснював «Фактам», що таке територіальні громади і як зміна адміністративно-територіального устрою вплине на життя українців. Далі – пряма мова.

    В Україні налічуються 28 000 населених пунктів – серед них села, селища та міста. Водночас маємо всього 11 000 органів місцевого самоврядування. На 18 000 сільських населених пунктів існує 10 279 сільських рад. Цього недостатньо, щоб забезпечити самостійність регіонів від центру. Децентралізація потрібна для того, щоб:

1. Щоб жителі громад  отримували послуги: соціальні (субсидії, соцдопомогу, допомогу по безробіттю, інші), адміністративні (доступ до реєстрів прав власності, видачу та заміну паспортів, інші) та комунальні наближено до місця проживання.
2. Щоб громади змогли отримувати у своє розпорядження основний ресурс місцевого самоврядування – землю, права на встановлення місцевих податків та зборів, достатніх для виконання власних повноважень та стимулювання економічного розвитку в громадах з метою створення нових робочих місць.
3. Щоб можна було об’єднати  фінансові, майнові та інтелектуальні ресурси консолідованої громади для покращення якості освітніх, медичних так інших послуг і утримання місцевої інфраструктури (доріг, громадського транспорту, систем тепло-, водопостачання тощо). 

З 1 квітня 2014 року для впровадження децентралізації було:  1. Схвалено концепцію реформування місцевого самоврядування, з визначеними рамками, до чого ми маємо дійти План заходів з її реалізації провалився – 2014 рік ми втратили. Згідно неї, до кінця 2014 року мали ухвалити закон про добровільне об’єднання територіальних громад і почати його виконувати. Та ухвалений він був тільки 5 лютого 2015 року. 2. Ухвалено закон про співробітництво територіальних громад – він визначає організаційно-правові засади співробітництва територіальних громад, принципи, форми, механізми такого співробітництва, його стимулювання, фінансування та контролю. Він каже про те, що якщо 3-4 населені пункти можуть на основі договору контракту, наприклад, мати одного юриста, одного економіста, чи створити одне комунальне підприємство по вивозусміття. Це закон муніципальної роботи.   3. Схвалена Державна стратегія регіонального розвитку – 2020, та закон «Про засади державної регіональної політики» для її виконання. На 2015 рік в Державному фонді регіонального розвитку закладено 3 мільярда гривень. 80% цих коштів будуть розподілятись пропорційно до населення областей: не буде такого, що хтось отримає більше, а хтось менше. 20% піде тим населеним пунктам, хто найбільш сильний економічно,хто зможе самостійно дофінансувати певний проект. Цей закон вже діє. На його виконання був затверджений порядок використання коштів з цього фонду з чіткими дедлайнами. У червні якраз завершився дедлайн на подачу проектів до Кабміну. Та ми відстали в затвердженні методики і порядку розподілу коштів, всі проекти мали бути відібрані до кінця квітня. Значна частина органів місцевого самоврядування подала проекти на добудовування якихось незавершених будівництв. Це може бути школа, дитячий садочок, спортивні майданчики чи стадіони. Уряд наголосив на важливій деталі: кошти отримують ті громади, які вже почали процес добровільного об’єднання. 4. Ухвалений закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Це один з інструментів децентралізації. Він дає можливість невеликим населеним пунктам, з населенням меншим, ніж 2,5 тисяч, об’єднатись та створити велику спроможну громаду. В цьому законі є важлива стаття 11 –  «Перспективний план формування територій громад» Перспективний план – орієнтир, як громадам об’єднуватись, щоб вийти на певні економічні показники. Без цієї умови не розпочнеться процес створення спроможних громад в Україні. В теорії це називається «індекс податку спроможності» – тобто громади мають акумулювати таку суму податків на своїй території, щоб вона не була дотаційною. Перспективні плани формування територій громад областей затвердили 11 областей.  4 області відхилили цей план – на своїх засіданнях в обласних радах вони провалили голосування про затвердження перспективних планів. Це Одеська, Кіровоградська, Сумська та Черкаська області. Інші ще не визначились. Зараз триває процес конституційних змін, яким передбачено, що всі облради замість ОДА отримають можливості створювати власні виконавчі органи, які економічно і політично стануть самоврядними. Об’єднання громад  Існує ряд міфів, які є у суспільства щодо об’єднання територій. Ми попросили Івана Лукерю підтвердити або спростувати найбільш поширені з них. Село вимирає зараз, тому що не була проведена реформа місцевого самоврядування і адміністративно-територіального устрою. Зараз ми є свідками, що у більшості сіл немає закладів охорони здоров’я, а в третині відсутні дитячі садочки. Школи абсолютно дотаційні, тому що отримуються не з місцевого бюджету, а з державного. В процесі об’єднання, села не зникають і не об’єднуються між собою. Об’єднуються лише органи управління цими селами. Тобто один орган управління на 7, 8 або 10 сіл. Середня відстань від населеного пункту до центру району, де отримують всі довідки та знаходяться всі економічні центри, – 35-40 кілометрів. В процесі об’єднання максимальна відстань від найвіддаленішого населеного пункту до центру об’єднаної громади буде 25-27 кілометрів. В центрі об’єднаної громади будуть знаходитися всі державні органи: пенсійний фонд, органи реєстрації,фонд соціального захисту населення та ін. Рішення про проведення оптимізації буде вирішувати сам орган місцевого самоврядування (рада громади) без будь-якого втручання держави. Та оптимізація буде. Наприклад, в нас є сім сіл. В кожному з них обов’язково має бути один дитячий садок, навіть якщо він буде дуже компактний. А от шкіл має бути 3-4. Школи ліквідовуватись не будуть, вони просто будуть змінювати статус. Діти не ходитимуть до школи, а їздитимуть. Оскільки через звільнення коштів, які зараз йдуть на дотування малокомплектних шкіл, держава зможе комплексно фінансувати програму Шкільний автобус Кількість ставок вчителів будуть приблизно однаковими з теперішніми показниками. Це пов'язано з тим, що повнокомплектні школи потребуватимуть більшого викладацького складу. Як обиратимуть центр територіальних громад? Після об’єднання всі органи мають перейти в центри цих об’єднаних громад, а це додаткова інфраструктура. Тому центрами визначаються в першу чергу ті населені пукти, в яких: хороші економічні показники; хороші демографічні показники; хороша інфраструктура (є можливість розмістити 5-7 державних органів + органи місцевого самоврядування). Таких в Україні небагато. Тому є рішення закласти в бюджет на наступний рік, за різними розрахунками, 3,5-4 мільярди гривень, на розвиток  цих об’єднаних громад: на будівництво інфраструктури, доріг, шкіл, закупки шкільних автобусів. В перспективі ми маємо вийти на 1,500 – 2,000 територіальних громад в Україні.   Зараз існує складна система, коли одні населені пункти підпорядковуються району, інші – державі, це, наприклад міста районного чи обласного значення. Та у всіх об’єднаних територіальних громад буде статус міста обласного значення. До їхніх бюджетів надходитимуть багато податків і місцевих зборів: податок з доходу фізичних осіб, акцизний податок, земельний податок, податок з нерухомості, екологічний податок. І вони отримають прямі субвенції з державного бюджету на медицину і освіту. Тобто спілкуватимуться з державою напряму, а не через район. Вони отримають в свої розпорядження землі, які знаходяться поза зонами населених пунктів. У держави залишиться стратегічні землі під військові бази, тепло-, електро-, гідростанції, землі лісогосподарського призначення. Центр Центрами громад стають чинні міста обласного значення, в другу чергу стають чинні або колишні районні центри. Третя черга – великі села, селища, міста районного значення, які мають інфраструктуру не менше 250 учнів шкільного віку, не менше 100 дітей дошкільного віку + податкоспроможність (показник рівня податку з доходу фізичних осіб) Якщо від міста обласного значення провести умовну лінію в межах 25-ти кілометрів, то отримаємо об’єднану громаду, в яку входять прилеглі населені пункти. Так само з районним центром. У випадку, коли населені пункти не підпадають під зону впливу міста обласного значення або районного центру, тоді ми дивимось, хто з цих населених пунктів найбільш сильний. Впровадження перспективного плану в життя Облрада на сесії затверджує перспективний план, потім центри об’єднаних громад мають звернутися до всіх населених пунктів, які увійшли в зону їхнього впливу з ініціативою про об’єднання. Міський голова видає розпорядження про ініціювання процесу об’єднання. Воно надсилається всім органам місцевого самоврядування всіх населених пунктів. Там розглядають це розпорядження, збираються на сесію з депутатами, і вирішують, погоджуватись на це чи ні. Якщо вони підтримають, надсилають це рішення міському голові. Після того, як всі дали згоду на об’єднання, створюється робоча група, куди входять по одному представнику від всіх рад. Ця робоча група опрацьовує договір про об’єднання, після чого проводиться широке громадське обговорення – щоб почути голос громади, чи не є хтось проти. Гранична норма такого обговорення – 60 днів. Після того, як всі затвердили, це передається до ОДА, там дивляться чи все пройшло відповідно до плану. Тоді вже це затверджується.

 Джерело: fakty.ictv.ua