Люди правди
![](http://nadrda.wp/wp-content/uploads/2015/11/4-226112015.jpg)
![](http://nadrda.wp/wp-content/uploads/2015/11/4-226112015.jpg)
В четверту суботу листопада в Україні на підставі Указів Президента Л. Кучми № 1310/98 та Президента В. Ющенка № 431/2007 відзначається День пам’яті жертв Голодомору. Щороку Український інститут національної пам’яті пропонує спеціальну тему Дня для підкреслення певного аспекту трагедії Голодомору 1932–1933 рр. Цього року такою темою є «Люди Правди» – особливе вшанування пам’яті людей, які ризикуючи кар’єрою, свободою або навіть життям зробили все, щоб зберегти та поширити правдиві відомості про Голодомор. Гасло заходів 2015 р. – «Щоб світ знав».
![](http://nadrda.wp/wp-content/uploads/2015/11/sitylight_1200x1800_1_inp_01.jpg)
Американський журналіст, московський кореспондент бостонської газети “ChristianScienseMonitor”, історик. У жовтні 1933-го подорожував Україною. Повідомлення з цієї мандрівки до Бостона він надсилав із осені 1934-го, коли назавжди залишив СРСР. Тоді ж вийшла його книжка “Залізна доба Росії”. В окремому розділі про Україну він розповідав, що голод охопив територію з населенням 60 млн, а кількість жертв становила 3–4 млн осіб. У 1944 р. у Нью-Йорку вийшла ще одна книга Вільяма Чемберлина “Україна: пригнічена нація”.
![](http://nadrda.wp/wp-content/uploads/2015/11/sitylight_1200x1800_2_inp.jpg)
Британський журналіст, автор низки статей із описом голоду в Україні та роману “Зима у Москві”, виданого у 1934 р. У 1933 р. дістався до охопленої голодом України. Завдяки його репортажам Великобританія дізналась про голод.
![](http://nadrda.wp/wp-content/uploads/2015/11/sitylight_1200x1800_3_inp.jpg)
У 1934 р. Самчук завершує роботу над романом “Марія” – першим художнім твором на тему Голодомору, який має посвяту “Матерям, що загинули голодною смертю на Україні в роках 1932–1933”.
![](http://nadrda.wp/wp-content/uploads/2015/11/sitylight_1200x1800_4_inp.jpg)
Британський журналіст, автор понад 20 статей на тему голоду. Він тричі побував у Радянському Союзі, востаннє – у березні 1933 р. Порушивши заборону на в’їзд іноземним журналістам до України, нелегально здійснив поїздку Харківською областю. 29 березня 1933 р. Ґарет скликав прес-конференцію в Берліні, на якій уперше публічно заявив про Голодомор. Прес-реліз був опублікований багатьма газетами, зокрема “NewYorkEveningPost” та “ManchesterGuardian”. Всього Джоунз до 1935 р. видав декілька десятків статей на тему голоду та побаченого в голодній Україні.
![](http://nadrda.wp/wp-content/uploads/2015/11/sitylight_1200x1800_5_inp.jpg)
Американський історик, голова Комісії Конгресу США зі збору свідчень очевидців голоду, автор безлічі публікацій про Голодомор. У результаті роботи Комісії зі збору свідчень опубліковано тритомник майже двох сотень усних свідчень про голод в Україні.
![](http://nadrda.wp/wp-content/uploads/2015/11/sitylight_1200x1800_6_inp.jpg)
Прем’єр-міністр Норвегії, Президент Ради Ліги Націй у 1933 р., який виніс питання Голодомору на розгляд Ради Ліги Націй.
![](http://nadrda.wp/wp-content/uploads/2015/11/sitylight_1200x1800_7_inp.jpg)
Вчителька з Харкова, свідок Голодомору, автор щоденника, в якому описала перебіг тих страшних подій.
![](http://nadrda.wp/wp-content/uploads/2015/11/sitylight_1200x1800_9_inp3.jpg)
Селянин-фотоаматор із села Удачне на Донеччині. Камера Желізняка зафіксувала розкуркулення та відбирання хліба. Зберігши знімки, він лише після смерті Сталіна написав коментарі до них.
![](http://nadrda.wp/wp-content/uploads/2015/11/sitylight_1200x1800_10_inp1.jpg)
Колгоспний сторож із Харківщини (с. Леб’яже), свідок Голодомору, автор щоденника.
![](http://nadrda.wp/wp-content/uploads/2015/11/sitylight_1200x1800_11_inp1.jpg)
Громадська активістка, депутат польського Сейму, автор статей на тему Голодомору. Мілена стала неофіційним послом, яка за допомогою офіційних і приватних зустрічей із представниками різних країн світу та керівників неурядових установ намагалася змінити суспільну думку та вплинути на Радянський Союз.
![](http://nadrda.wp/wp-content/uploads/2015/11/sitylight_1200x1800_12_inp.jpg)
Американський юрист, автор статті “Радянський геноцид в Україні”, книги “Правління Осьових сил в окупованій Європі”. Саме він уперше застосовував термін “геноцид” до Голодомору 1932-1933 років.
![](http://nadrda.wp/wp-content/uploads/2015/11/sitylight_1200x1800_13_inp.jpg)
Американський юрист, автор статті “Радянський геноцид в Україні”, книги “Правління Осьових сил в окупованій Європі”. Саме він уперше застосовував термін “геноцид” до Голодомору 1932-1933 років.
![](http://nadrda.wp/wp-content/uploads/2015/11/sitylight_1200x1800_15_inp.jpg)
24 липня 1933 р. разом із вищим духовенством церкви проголошує відозву “Україна в передсмертних судорогах”. У ній він закликає християн усього світу поширювати правду про Голодомор в Україні і надавати допомогу голодуючому українському народові. Пастирське послання зачитали у греко-католицьких церквах як в Галичині, так і поза її межами. Про нечуваний злочин у радянській Україні митрополит поінформував Ватикан. Наступного дня після оголошення відозви 35 українських громадських організацій та партій об’єдналися в Український громадський комітет рятунку України, який став координатором допомоги голодуючим.
![](http://nadrda.wp/wp-content/uploads/2015/11/sitylight_1200x1800_14_inp1.jpg)
Американський історик-радянолог, автор книги “Жнива скорботи” – найґрунтовнішої наукової праці про Голодомор. “Жнива скорботи” з’явилися у 1986 р. у престижному Oxford University Press й до сьогодні залишаються найвідомішою у світі працею про Україну. Висновок автора полягає в тому, що селянство підрадянської України стало жертвою страхітливого експерименту – “терору голодом”.
![](http://nadrda.wp/wp-content/uploads/2015/11/sitylight_1200x1800_16_inp.jpg)
Володимир Маняк і Лідія Коваленко-Маняк – відомі українські громадсько-політичні діячі, публіцисти, журналісти. Вони одними з перших в радянській Україні почали досліджувати Голодомор. З 1987-го збирали документи та свідчення понад 1000 очевидців геноциду й у 1991 р. видали “33-й: Голод: Народна Книга-Меморіал”.
![](http://nadrda.wp/wp-content/uploads/2015/11/4-226112015.jpg)
В четверту суботу листопада в Україні на підставі Указів Президента Л. Кучми № 1310/98 та Президента В. Ющенка № 431/2007 відзначається День пам’яті жертв Голодомору. Щороку Український інститут національної пам’яті пропонує спеціальну тему Дня для підкреслення певного аспекту трагедії Голодомору 1932–1933 рр. Цього року такою темою є «Люди Правди» – особливе вшанування пам’яті людей, які ризикуючи кар’єрою, свободою або навіть життям зробили все, щоб зберегти та поширити правдиві відомості про Голодомор. Гасло заходів 2015 р. – «Щоб світ знав».
![](http://nadrda.wp/wp-content/uploads/2015/11/sitylight_1200x1800_1_inp_01.jpg)
![](http://nadrda.wp/wp-content/uploads/2015/11/sitylight_1200x1800_2_inp.jpg)
![](http://nadrda.wp/wp-content/uploads/2015/11/sitylight_1200x1800_3_inp.jpg)
![](http://nadrda.wp/wp-content/uploads/2015/11/sitylight_1200x1800_4_inp.jpg)
![](http://nadrda.wp/wp-content/uploads/2015/11/sitylight_1200x1800_5_inp.jpg)
![](http://nadrda.wp/wp-content/uploads/2015/11/sitylight_1200x1800_6_inp.jpg)
![](http://nadrda.wp/wp-content/uploads/2015/11/sitylight_1200x1800_7_inp.jpg)
Вчителька з Харкова, свідок Голодомору, автор щоденника, в якому описала перебіг тих страшних подій.
![](http://nadrda.wp/wp-content/uploads/2015/11/sitylight_1200x1800_9_inp3.jpg)
![](http://nadrda.wp/wp-content/uploads/2015/11/sitylight_1200x1800_10_inp1.jpg)
![](http://nadrda.wp/wp-content/uploads/2015/11/sitylight_1200x1800_11_inp1.jpg)
![](http://nadrda.wp/wp-content/uploads/2015/11/sitylight_1200x1800_12_inp.jpg)
![](http://nadrda.wp/wp-content/uploads/2015/11/sitylight_1200x1800_13_inp.jpg)
![](http://nadrda.wp/wp-content/uploads/2015/11/sitylight_1200x1800_15_inp.jpg)
![](http://nadrda.wp/wp-content/uploads/2015/11/sitylight_1200x1800_14_inp1.jpg)
![](http://nadrda.wp/wp-content/uploads/2015/11/sitylight_1200x1800_16_inp.jpg)
0 Коментарі