Надвірнянська ОДПІ інформує:

Алкогольні напої зростуть у ціні
Починаючи з 9 вересня, алкогольні напої подорожчають. Так ціна на горілку та лікеро-горілчані вироби зросте від 14 до 19,41%, віскі, ром та джин – від 6,5 до 6,6%, коньяку (бренді) –  від 12,3 до 29,1%, вина – від 7,1 до 13,3%.

Алкогольні напої зростуть у ціні
Починаючи з 9 вересня, алкогольні напої подорожчають. Так ціна на горілку та лікеро-горілчані вироби зросте від 14 до 19,41%, віскі, ром та джин – від 6,5 до 6,6%, коньяку (бренді) –  від 12,3 до 29,1%, вина – від 7,1 до 13,3%.
Зазначене подорожчання пов’язане з набранням чинності з 9 вересня 2017 року постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 №634 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», якою підвищено мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв.
Таким чином, наприклад, півлітрова пляшка горілки міцністю 40%, яка наразі становить 69,78 грн., а буде коштувати 79,55 грн. Пляшка коньяку VOSP (п’ять зірочок) такого ж об’єму з нинішніх 119,90 грн. зросте до 138,52 грн., а пляшка шампанського – з 69,90 грн. до 79,19 грн.
 
Телефон для довідки з питань податкового законодавства 0-800-501-007
Для отримання інформаційно – довідкових послуг з питань оподаткування, митної справи, єдиного соціального внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено  на органи ДФС, слід телефонувати 0-800-501-007 (безкоштовно з стаціонарних телефонів, з мобільних телефонів – за тарифами операторів мобільного зв’язку). За цим же телефоном можна залишити інформацію щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників органів ДФС (обравши напрямок 4 у меню інтерактивного голосового автовідповідача).
 
Порядок перерахування до бюджету сум недоплати та штрафних санкцій при поданні уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ
Відповідно до ст. 200 прим. 1.2 ст. 200 прим. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування ПДВ здійснюються з рахунків, відкритих платникам податків в системі електронного адміністрування, крім випадку, передбаченого абзацом другим п. 87.1 ст. 87 ПКУ.
Механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням електронних рахунків визначено Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 569).
Зокрема п. 20 Порядку № 569 передбачено, що у разі подання платником податку уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з ПДВ за попередні звітні (податкові) періоди, які передбачають збільшення податкових зобов’язань з податку, що підлягають перерахуванню до бюджету, для перерахування таких зобов’язань до бюджету ДФС не пізніше наступного робочого дня подання таких уточнюючих розрахунків надсилає Державній казначейській службі (далі – Казначейство) реєстр платників податку, в якому зазначаються, зокрема суми податку, що підлягають перерахуванню до бюджету.
На підставі такого реєстру Казначейство перераховує суми податку до бюджету.
При цьому, п. 25 Порядку № 569 передбачено, що сплата податкових зобов’язань, визначених контролюючим органом відповідно до підпунктів 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, та сплата передбачених ПКУ штрафних санкцій і пені здійснюються платником податку з поточного рахунка до відповідного бюджету.
Отже, у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової звітності з ПДВ, які передбачають збільшення податкових зобов’язань з податку, платники податку повинні необхідну суму, що підлягає перерахуванню до бюджету, сплатити на електронний рахунок.
При цьому, сума штрафних санкцій та пені у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ, податкові зобов’язання, визначені контролюючим органом відповідно до підпунктів 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, а також нарахована контролюючим органом штрафна санкція та пеня сплачуються до бюджету з поточного рахунка.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 101.17).
 
15 вересня 2017 року – останній день подання заяви про перехід на спрощену систему з четвертого
Відповідно до норм Податкового кодексу України суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше, ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.
Таким чином, останнім днем подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з 1 жовтня 2017 року та розрахунку доходу за попередній календарний рік є  15 вересня.
Податківці також звертають увагу, що перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання може здійснити один раз протягом календарного року.
 
Затверджено порядок функціонування Електронного кабінету
З 1 вересня 2017 року набрав чинності Порядок функціонування Електронного кабінету,  затверджений наказом Мінфіну України від 14.07.2017 р. № 637 (далі – Порядок). Порядок розроблено з метою реалізації платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами своїх прав та обов'язків, визначених ПКУ, іншими законодавчими та нормативно-правовими актами.
Електронний кабінет буде забезпечувати електронну форму взаємодії платників податків та державних органів з контролюючими органами, надання/отримання користувачам/користувачами документів, інформації та послуг, передбачених ПКУ.         Електронний кабінет складатиметься з:
– апаратно-програмного комплексу;
– портального рішення для користувачів – платників податків, робота в якому здійснюється он-лайн (через Інтернет у режимі реального часу) та не передбачає обов'язкового використання спеціалізованого клієнтського застосування;
– портального рішення для користувачів – державних, у тому числі контролюючих, органів;
– програмного інтерфейсу (API), що дає змогу реалізувати повноту функціонала Електронного кабінету;
– інших засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем.
 
В Електронному кабінеті платника запроваджено новий сервіс для платників та фінансових установ
ДФС створено програмний інтерфейс (API) та клієнтське програмне забезпечення для використання у зовнішніх програмних продуктах банків та інших фінансових установ з метою відправки та приймання електронних повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків через Електронний кабінет (Програмний модуль).
Починаючи з 1 вересня 2017 року через взаємодію API «Електронного кабінету» та Програмного модуля забезпечується:
– завантаження файлів повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у національній та іноземній валютах, про відкриття/закриття рахунків платників податків у цінних паперах, про відкриття/закриття кореспондентських рахунків в установах банків, які формуються програмним забезпеченням фінансових установ;
– накладення на файл повідомлення електронних цифрових підписів (ЕЦП) відповідальних посадових осіб фінансових установ у встановленому порядку. Використовується ЕПЦ будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів .
– відправлення та приймання файлів повідомлень контролюючими органами;
– отримання квитанції про результати обробки переданого файлу (квитанції про одержання файла повідомлень (перша квитанція), про прийняття до оброблення файла повідомлень (друга квитанція)).
Програмний модуль та Інструкція з його використання розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність»/Програмний модуль для формування та направлення повідомлень про відкриття/закриття рахунків.
 
У разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, кожного разу необхідно заповнювати додаток до Критеріїв оцінки ступеня ризиків
Відповідно до п. 3 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567, платник податку у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, має право подати згідно з Додатком до Критеріїв на розгляд комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, інформацію щодо: – видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);
– кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;
– кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.Інформація подається окремо по кожній податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН.
Тобто, у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, платнику податків необхідно кожного разу заповнювати додаток до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
 
Зупинення реєстрації податкової накладної у ЄРПН не спростовує здійснення господарських операцій
Відповідно до ст. 187 Податкового кодексу України  на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, або на попередню оплату. Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відсутність факту реєстрації платником податку – продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Отже, факт зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує здійснення платником господарських операцій і відповідно дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна / розрахунок коригування.
Крім того, виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
Якщо рішенням комісії ДФС України платнику відмовлено в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, таке рішення ним може бути оскаржене в адміністративному порядку, визначеному п. 56.23 ст. 56 ПКУ, або в судовому порядку з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ у відповідності до п. 56.18 ст. 56 ПКУ.
При цьому коригування податкової та бухгалтерської звітності не проводиться так як факт зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує здійснення платником господарських операцій і дати виникнення першої події, що підтверджується первинними документами, ведення яких передбачено законодавством.