«Сказ – особливо небезпечна та невиліковна хвороба»

Сказ – це особливо небезпечна, невиліковна хвороба, яка тяжко вражає нервову систему людини і завжди закінчується її смертю. На жаль, кожного року в світі від цієї хвороби гине понад 50 тисяч людей переважно в Азії та Африці. Не минає ця статистика і Україну. Випадки сказу серед тварин реєструвалися і в нашому районі, останній випадок у смт. Делятин – сказ собаки. Сказ серед тварин реєструється кожного року у сусідніх з Надвірнянським районом населених пунктах. В 2015 році за антирабічною допомогою звернулось 135 осіб, показник на 100 тис. населення 119,1, в т.ч. 18 особи з покусами від невідомих тварин. Джерелом збудника сказу у природі є дикі м’ясоїдні: лисиці, єнотовидні собаки, вовки, кажани та інші. Основним резервуаром збудника сказу у дикій природі, як і раніше залишається руда лисиця (90% від усіх диких тварин). Продовжує залишатися значною кількість випадків сказу серед собак і котів, які найбільш наближені до людей та являють для них головну небезпеку щодо інфікування збудником сказу. До речі, останнім часом збільшується роль котів, як потенційних джерел інфекції, тому що вони незадовільно охоплюються щепленням. Напружена епізоотична ситуація зі сказу створює постійну загрозу його виникнення у людей. Як розпізнати хвору на сказ тварину? Головною ознакою захворювання диких або бродячих тварин є зміна поведінки та втрата відчуття страху. Вони втрачають обережність і, нерідко, вдень з’являються у населених пунктах, місцях випасу і утримання худоби, нападають на людей та тварин. Домашні тварини не приймають звичайної їжі, стають неспокійними, агресивними, кусають людей. Слина хворої тварини містить в собі вірус сказу ще за 10 днів до появи перших ознак захворювання, тобто інфікуватись людина може і від тварин, які зовні виглядають здоровими. Багато людей помилково вважають, що хвора на сказ тварина обов’язково боїться вживати воду (страждає на гідрофобію). Це може мати місце, але не так часто. Зараження людини вірусом сказу відбувається при нанесенні укусів, подряпин чи ослинення шкіри, слизових оболонок хворими на сказ тваринами. Щорічно близько шести — семи тисяч осіб отримують пошкодження від тварин. Слід пам’ятати, якщо Вас покусала, подряпала домашня тварина її не можна вбивати. Для встановлення за нею ветеринарного спостереження необхідно з’ясувати прізвище та адресу власника тварини та надати цю інформацію лікарю. При укусі чи ослиненні дикою чи невідомою твариною – якомога швидше звернутися до лікувального закладу і пройти повний курс щеплень. Рану необхідно промити мильним розчином у проточній воді, краї обробити 70% спиртом чи 5% розчином йоду. Пам’ятайте, якщо людина захворіла на сказ, врятувати її вже неможливо. Єдиний спосіб порятунку – своєчасна вакцинація, яка захистить Вас від захворювання та врятує Вам життя.

Завідувач відділу                                                                             Р.П.Іваніщак