Skip to content Skip to left sidebar Skip to footer

Виступ Президента України Петра Порошенка перед повним складом Сенату та Палати Громад Парламенту Канади

Пане Прем’єр-Міністр, Спікер Кінселла, Спікер Шір, Шановні Члени Сенату та Палати Громад, Шановні Члени Дипломатичного Співтовариства, Вельмишановні Гості, Пані та Панове, Шановні друзі, дорогі українці!

Пане Прем’єр-Міністр, Спікер Кінселла, Спікер Шір, Шановні Члени Сенату та Палати Громад, Шановні Члени Дипломатичного Співтовариства, Вельмишановні Гості, Пані та Панове, Шановні друзі, дорогі українці!

Це велика честь виступити перед Вельмишановним законодавчим органом.

Я повинен подякувати Вам, Прем’єр-Міністр, за запрошення приїхати в Канаду, Спікеру Кінселлі та Спікеру Шіру – за надання мені можливості виступити перед канадським парламентом. Я вбачаю в цьому данину моїй країні, моєму народові, вираження унікального та особливого партнерства між нашими націями.

Дозвольте мені також один раз використати третю «офіційну мову» Канади – українську:

Дякую вам за цю честь, дорогі друзі!

Буду відвертим з вами – я із вами сьогодні відчуваю себе як вдома тут, в країні, яка є дуже близькою для України. Не за віддаленістю, а за нашими серцями і спільними ідеями.

Дійсно, Канада стала домом для дуже багатьох українців. Нащадків тих перших українських поселенців, які приїхали сюди понад століття тому. У 1892 році, за сто років до того як Канада стала першою, хто визнав незалежність України, перші українські емігранти Іван Пилипів та Василь Єлиняк прибули до Канади. Вони розпочали велику українську еміграцію на Тихоокеанське узбережжя, оселяючись в лісах і преріях Канади. Українська громада легко інтегрувалась в канадському суспільстві. Українці будували залізниці і міста, школи і церкви, героїчно билися проти нацистів під час Другої світової війни, зробили внесок в розвиток канадської економіки та культури. Пізніше вони стали видними членами канадського суспільства – бізнесменами, вченими, художниками, артистами, спортсменами та політиками. Один з них, Рамон Гнатишин, став генерал-губернатором Канади. Ми назавжди запам’таємо його ім’я

Список є довгим та вражаючим – Прем’єри провінцій Саскачеван та Манітоба Рой Романов та Гарі Філмон, сенатори Рейнел Андрейчук та Давід Ткачук (які сьогодні тут з нами), артист Вільям Курилик та суперзірки хокею Террі Савчук та Вейн Гретцки, а також жінка-астронавт Доктор Роберта Бондар.

Ми дуже цінуємо великого українсько-канадського скульптора Лео Мола, який створив один з найкращих пам’ятників Тараса Шевченка у світі, у Вашингтоні. Ми всі будемо це пам’ятати

Якщо я буду продовжувати із списком, то в нас не вистачить часу.

Сьогодні, українсько-канадська спільнота налічує більше мільйона осіб. Вона сильна, консолідована, зберігає українську мову, віру та традиції. Україна завжди відчувала гордість за українських канадців та вдячна за їх постійну підтримку, яка триває вже багато років.

Від імені українського народу хочу подякувати вам, дорогі брати та сестри, за вашу допомогу Україні!

Тим не менш, нас об’єднує не тільки історія, а й спільні цінності, які роблять Україну та Канаду невід’ємними частинами світової сім’ї демократій.

Сьогодні Україна платить дуже високу ціну за захист того, у що ми віримо – демократію і свободу вибору нашого власного майбутнього. Протягом більше двох десятиліть ми з гордістю заявляли, що Україна отримала незалежність не проливши жодної краплі крові.

Сьогодні Україна проливає кров за свою незалежність і територіальну цілісність.

Генерал-губернатор Канади Рамон Гнатишин у своєму виступі в Парламенті України в 1992 році, за рік після здобуття Україною незалежності, заявив: "Ми не повинні забувати людські страждання, які ми спостерігаємо". Того дня він говорив про хоробрих українських та канадських солдатів, які підтримували мир у всьому світі в зонах конфліктів та заворушень. Ці слова залишаються такими правильними, як ніколи раніше.

Сьогодні тисячі відважних українських чоловіків і жінок жертвують своїм життям за право жити так, як вони вирішили, на своїй землі, під блакитними і золотими кольорами українського прапора, кольорами, які такі дорогі для багатьох канадських українців. У ці важкі дні ми відчуваємо вашу підтримку, і за це ми щиро дякуємо. В цей час ми бачимо, хто наш справжній друг. Безсумнівно, Канада є нашим справжнім другом.

Як Верховний Головнокомандувач, як українець і батько солдата, я дякую Канаді за кожне життя, врятоване на українському Донбасі завдяки бронежилету або шолому, що ви дали нам.

Ще раз дякую Вам, пане Прем'єр-Міністр, і Вашому Урядові, опозиції, парламентаріям Канади і сенаторам, всім канадцям і колегам українцям за тверду, чутну позицію. За фінансову допомогу, технічне сприяння і надання нелетальної військової допомоги, за підтримку на міжнародних форумах, таких як ООН, НАТО або G-7. Це має дуже велику цінність для нас.

Я хотів би подякувати всім канадським парламентаріям за їх тривалу підтримку України. Особливо хочу подякувати за їх надзвичайні дебати в Палаті громад під час критичних періодів Майдану та Революції Людської Гідності. Ми чули ваш голос, і цей голос був дуже важливим для нас. Наші досягнення і наша перемога відбулася також завдяки тому, що ви нас підтримали. Щиро дякую вам за це.

Хочу подякувати за роботу Комітету закордонних справ Палати громад по Україні, за місію по нагляду за виборами, яка допомогла забезпечити повагу до волевиявлення українців. 500 спостерігачів – це найбільша команда спостерігачів під час виборів. Це підтвердило, що вибори були чесними та прозорими. Ви нам допомогли встановити новий Уряд в Україні. Щиро дякую, і ми очікуємо вашу місію 26 жовтня під час парламентських виборів в Україні, тому що ми хочемо показати, що ці вибори теж будуть чесними та прозорими.

Дякую за численні візити парламентаріїв та міністрів, за Ваш візит, пане Прем’єр-міністр, на інаугурацію. Канада однією з перших країн визнала нашу незалежність. Також ви швидко визнали результати виборів Президента України, і це було для нас важливо. За важких часів ви завжди з нами.

Також хотів би подякувати Міністру закордонних справ Джону Берду за його підтримку України під час Майдану.

У мене великий список подяки від щирого серця. Я дійсно відчуваю вашу підтримку. Я переконаний, у нас буде мир, ми зупинимо війну за допомогою зусиль всього світу. Ми будемо робити все, щоб світ був об’єднаним. Канада нам допомагає, показує нам, що вона – з Україною.  Щиро дякуємо Канаді!

Без підтримки Уряду Канади, всіх парламентаріїв, українсько-канадської спільноти під головуванням Українсько-Канадського Конгресу Україні було б значно складніше протистояти викликам сьогодення.

Жоден інший лідер або нація, ніхто, я серйозно кажу, за винятком, можливо,  Польщі, не був таким щирим та прямим у надсиланні сигналу росіянам і решті світу, що боротьба з нацією, яка намагається прокладати свій власний шлях, є концептуально неправильною. Що озброєння повстанців з передовими системами ППО, надання їм даних операторів, даних розвідки і польотних даних є неправильним. Ті, кого обладнала, навчила та фінансувала Росія, здійснили теракт збивши цивільний рейс MH17 та вбивши 298 невинних громадян Нідерландів, Малайзії, Австралії та інших країн. Також загинув один канадієць.

Я вважаю, що війна на Сході України – це війна проти тероризму, це наша спільна війна. В цьому немає сумніву.

З вашою підтримкою, за підтримки світової спільноти ми переможемо в цій боротьбі. І ми втілимо в життя мрії багатьох українців на нашій Батьківщині та по всьому світу – Україна буде сильною, незалежною європейською країною.

Вчора був один із найважливіших днів в історії України – Верховна Рада ратифікувала Угоду про Асоціацію між Україною та ЄС. Коли вчора я був в українському Парламенті і надавав цю Угоду, яка була підписана і скоординована з Європарламентом, це було останнє «до побачення» від України Радянському Союзу. Ми сказали прощавай, Радянський Союз.

Це був останній рубікон, який ми мали подолати і ми ніколи вже не повернемося назад до нашого жахливого минулого, я в цьому переконаний. Переконаний, що наші цінності, наша свобода, наша демократія, наше європейське майбутнє та перспективи участі у різноманітних організаціях міжнародних – ми можемо цього досягти. Чому? Тому, що українці пройшли один з найважливіших тестів, за останні 5 місяців склали цей екзамен – ми сплатили найбільшу ціну за те, що ми бажаємо бути європейською країною. Ось чому ми будемо боронити свободу і незалежність, ми бажаємо бути членами, в решті-решт, повноправними членами ЄС.  

Імплементація угоди не тільки гармонізує торгівельні та митні правила України зі стандартами ЄС, вона також допоможе моїй країні наблизитися до демократичних норм та ринкових вимог.

На Саміті НАТО у Уельсі, я проголосив бажання своєї країни зблизитись із НАТО та отримати статус найближчого союзника, який не є членом НАТО. Я також бажаю, щоб ви це підтримали.

Всі засудили агресію Росії та анексію Криму, а також бажають підтримати територіальну цілісність, суверенітет України у кордонах, які визнані всім світом. Власне, Канада і канадський Уряд також нас підтримують у цьому.

Я вдячний Канаді; Ваша країна була одним із найгучніших прихильників України на цьому саміті і зобов'язалася надати $ 1 млн в Цільовий фонд НАТО. Це допоможе Україні побудувати спеціальні можливості для захисту.

Дорогі друзі, давайте поглянемо за межі кризи та війни. Давайте подумаємо як посилити наше Особливе Партнерство між Україною та Канадою.

Я переконаний, що ми повинні приділяти більше уваги двосторонньому співробітництву в таких сферах, як енергетика, торгівля, інвестиції, інформаційні та аерокосмічні технології та інші галузі.

У співпраці з Канадою ми сподіваємося завершити амбітний проект консолідації інформаційного простору України. Розпочнемо запустивши телекомунікаційний супутник, побудований канадською компанією MDA, ми будемо, нарешті, в змозі забезпечити всі наші регіони надійною та достовірною інформацією, а також експортувати телекомунікаційні послуги. Таких проектів повинно бути більше.

Я сподіваюся, що обидві групи, які ведуть переговори, перекладуть наш міцний сигнал і наступного разу, коли ми побачимо один одного, у нас буде Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою

Сказавши це я не можу не згадати про одну конкретну програму, яка відігравала значну роль у підвищенні наших міжлюдьских контактів – я говорю про Канадсько-Українську Парламентську Програму (CUPP).

За роки незалежності CUPP прийняла більше тисячі студентів з України, які були в змозі працювати в якості стажерів прямо тут, в канадському парламенті та допомогли нам збудувати українську демократію.

Я хотів би подякувати канадському парламенту та українській діаспорі, тому що таким чином ми зробили нових українців, нових демократичних лідерів для України.

Пане Прем’єр-Міністр,

Я пам'ятаю, Ви зазначили, що канадці є, ймовірно, найбільш українською нацією за межами самої України. Це правда. Дозвольте мені відповісти взаємністю. Є великі європейські країни, які стояли біля витоків заснування сучасної Канади. Канада має друзів по всьому світу, і один найближчий друг поруч з нею. Однак, я сумніваюся, що ви знайдете іншу націю, яка могла б сказати щиро те, що я збираюся Вам сказати. Українці, ймовірно, найбільш канадська нація після самої Канади.

Це відчуття  в мене було сьогодні під час зустрічей з великою кількістю канадців, щиро дякую за це.

Дозвольте нагадати слова Вінстона Черчилля, який дуже любив Вашу країну та 7 разів відвідував її з 1900 по 1954 роки. Ми згадуємо його як сміливого лідера, що відважно протистояв нацистській агресії. Влітку 1929 року він написав з Канади дружині: «Люба, мене дуже приваблює ця країна… Я глибоко зворушений, і я маю намір присвятити свої сили для інтерпретації Канади нашому народові».

Ці слова нагадують мої почуття сьогодні. Шкода, що я не можу написати ці слова до моєї дружини, так як вона тут зі мною сьогодні в цій залі. Я просто перекажу їй ці слова.

Будь ласка, дайте мені процитувати Черчілля знову: «Мені дуже подобається повертатися до Канади. Нехай Бог благословить вашу країну».

Thank you! Merci! Дякую Вам і слава Україні!

 

0 Коментарі

Ще немає коментарів

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована. Обов*язкові поля позначені *