Заборонена реклама – контроль та відповідальність

В сучасному суспільстві реклама оточує нас у будь-який час та у будь-якому місці. Її сучасні прояви дивують та захоплюють. Мільйони людей працюють над тим, щоб робити рекламу яскравішою та сучаснішою, оскільки саме реклама є найдієвішим інструментом впливу на людей при продажі того чи іншого продукту або послуги. Саме тому суб’єкти господарської діяльності витрачають на таку складову маркетингу незрівнянно великі частки своїх бюджетів. То, що ж таке реклама? 

В сучасному суспільстві реклама оточує нас у будь-який час та у будь-якому місці. Її сучасні прояви дивують та захоплюють. Мільйони людей працюють над тим, щоб робити рекламу яскравішою та сучаснішою, оскільки саме реклама є найдієвішим інструментом впливу на людей при продажі того чи іншого продукту або послуги. Саме тому суб’єкти господарської діяльності витрачають на таку складову маркетингу незрівнянно великі частки своїх бюджетів. То, що ж таке реклама? 
Спеціалісти управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в області звертають увагу, що стаття 1 Закону України «Про рекламу» (далі – ЗУ «Про рекламу») визначає поняття «реклами» як «інформацію про особу чи товар, розповсюджену в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначену сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких осіб чи товару». 
Вищезгадана стаття встановлює визначення і «недобросовісної реклами», а саме: «недобросовісна реклама – реклама, яка вводить або може ввести в оману споживачів реклами, завдати шкоди особам, державі чи суспільству внаслідок неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, замовчування, порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження». Недобросовісна реклама заборонена законом.
Перш за все необхідно визначити, які заборони передбачає законодавство в загальних вимогах до реклами.
У рекламі забороняється:
– поширювати інформацію щодо товарів, виробництво, обіг чи ввезення на митну територію України яких заборонено законом;
– вміщувати твердження, які є дискримінаційними за ознаками походження людини, її соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, ставлення до релігії, за мовними ознаками, родом і характером занять, місцем проживання, а також такі, що дискредитують товари інших осіб;
– подавати відомості або закликати до дій, які можуть спричинити порушення законодавства, завдають чи можуть завдати шкоди здоров'ю або життю людей та/чи довкіллю, а також спонукають до нехтування засобами безпеки;
– використовувати засоби і технології, які діють на підсвідомість споживачів реклами;
– наводити твердження, дискримінаційні щодо осіб, які не користуються рекламованим товаром;
– використовувати або імітувати зображення Державного Герба України, Державного Прапора України, звучання Державного Гімну України, зображення державних символів інших держав та міжнародних організацій, а також офіційні назви державних органів, органів місцевого самоврядування, крім випадків, передбачених законами України у сфері інтелектуальної власності; 
– рекламувати товари, які підлягають обов'язковій сертифікації або виробництво чи реалізація яких вимагає наявності спеціального дозволу, ліцензії, у разі відсутності відповідного сертифіката, дозволу, ліцензії; 
– вміщувати зображення фізичної особи або використовувати її ім'я без письмової згоди цієї особи;
– імітувати або копіювати текст, зображення, музичні чи звукові ефекти, що застосовуються в рекламі інших товарів, якщо інше не передбачено законами України у сфері інтелектуальної власності;
– рекламувати послуги, пов'язані з концертною, гастрольною, гастрольно-концертною, конкурсною, фестивальною діяльністю, без інформації про використання чи невикористання фонограм виконавцями музичних творів; 
– розповсюджувати рекламу (включаючи анонси кіно- і телефільмів), яка містить елементи жорстокості, насильства, порнографії, цинізму, приниження людської честі та гідності;
– розповсюджувати рекламу про спорудження житлового будинку з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, без набуття/отримання суб'єктами господарської діяльності, що здійснюють його будівництво чи інвестування та/або фінансування, відповідно права власності або користування земельною ділянкою, ліцензії на здійснення будівельної діяльності, дозволу на виконання будівельних робіт чи дозволу/ліцензії на здійснення діяльності з надання фінансових послуг або свідоцтва про реєстрацію випуску цільових облігацій, виконання зобов'язань за якими забезпечується одиницею нерухомості, що споруджується; 
– розповсюджувати рекламу послуг з ворожіння та гадання.
Крім цього, з метою захисту інтересів дітей на законодавчому рівні забороняється реклама: 
– з використанням зображень дітей, які споживають або використовують продукцію, призначену тільки для дорослих чи заборонену законом для придбання або споживання неповнолітніми; 
– з інформацією, яка може підірвати авторитет батьків, опікунів, піклувальників, педагогів та довіру до них дітей;
– з вміщенням закликів до дітей придбати продукцію або звернутися до третіх осіб з проханням зробити покупку; 
– з використанням зображень справжньої або іграшкової зброї, вибухових пристроїв. 
Також, особлива увага приділена рекламуванню лікарських засобів. 
У рекламі лікарських засобів, медичної техніки забороняється участь лікарів та інших професійних медичних працівників, а також осіб, зовнішній вигляд яких імітує зовнішній вигляд лікарів. Також заборонено розміщувати в рекламі наступні відомості:
– які можуть справляти враження, що за умови вживання лікарського засобу чи застосування медичної техніки консультація з фахівцем не є необхідною;
– відомостей про те, що лікувальний ефект є гарантованим;
– зображень зміни людського тіла або його частин внаслідок хвороби, поранень;
– тверджень, що сприяють виникненню або розвитку страху захворіти або погіршити стан свого здоров’я через невикористання
Щодо реклами алкогольних напоїв та тютюнових виробів слід відмітити наступне.
У рекламі цих товарів заборонено використовувати як фотомоделей осіб віком до 18 років, лікарів і акторів, зовнішній вигляд яких імітує зовнішній вигляд лікарів, відомих людей, які прямо чи опосередковано схвалюють паління і вживання алкоголю, пива та напоїв, що виготовляються на його основі. 
Сама реклама не повинна містити зображення процесу паління або споживання алкоголю. 
Крім того, закон забороняє експлуатувати в ній основні стереотипи населення щодо паління і вживання алкоголю, зокрема: реклама не має формувати думку, що паління або вживання алкоголю є важливим фактором досягнення успіху, сприяє розв'язанню особистих проблем, заспокоює або стимулює. 
Більш того, в рекламі не може негативно розцінюватися факт утримування від паління або вживання алкогольних напоїв або створюватися враження, що більшість людей палить чи вживає алкогольні напої. Порушення будь-якого з описаних вище принципів карається законом.
Реклама тютюнових виробів забороняється:
– на радіо та телебаченні;
– в усіх друкованих засобах масової інформації (крім спеціалізованих видань);
– засобами внутрішньої реклами;
– на транспорті;
– за допомогою заходів рекламного характеру (крім спеціальних виставкових заходів тютюнових виробів);
– засобами зовнішньої реклами.
Реклама алкогольних напоїв забороняється:
– на радіо та телебаченні з 6 до 23 години;
– в усіх друкованих засобах масової інформації (крім спеціалізованих видань);
– засобами внутрішньої реклами;
– за допомогою заходів рекламного характеру (крім спеціальних виставкових заходів алкогольних напоїв);
– на зовнішніх та внутрішніх поверхнях транспортних засобів загального користування та метрополітену;
– засобами зовнішньої реклами.
Вищевказаний перелік заборон не є вичерпний і визначається Законом України «Про рекламу», контроль за дотриманням якого покладається на:
– центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів – щодо захисту прав споживачів реклами; 
–        Антимонопольний комітет України – щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції;
–        Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення – щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності;
–        центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику – щодо реклами державних цінних паперів; 
–        Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку – щодо реклами на фондовому ринку; 
–        центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах будівництва, архітектури – щодо спорудження житлового будинку; 
–        центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення, – щодо реклами про вакансії (прийом на роботу). 
Відповідальність за порушення законодавства про рекламу передбачена ст.27 Закону України «Про рекламу» та Порядком накладення штрафів за порушення законодавства прорекламу, затвердженого постановою КМУ від 26.05.2004р. № 693