Земельний податок громадянам необхідно сплатити протягом 60 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення

Об’єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або постійному користуванні. Базою обкладення земельним податком є:

– нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації – для земель, нормативна грошова оцінка яких проведена;

– площа земельних ділянок, нормативна грошова оцінка яких не проведена.

При цьому слід зазначити, що згідно із п. 8 підрозд. 6 розд. ХХ Податкового кодексу споживчих цін за 2016 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативно грошової оцінки земель, застосовується із значенням: для сільгоспугідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) – 100 %; для земель несільгосппризначення – 106 %. Тобто для розрахунку земельного податку на 2017 рік до нормативно грошової оцінки слід застосовувати такі коефіцієнти: для сільгоспугідь – 1,0; для земель несільгосппризначення – 1,06.

Загальні положення щодо найму (оренди) визначено гл. 58 Цивільного кодексу. Так, пунктом 1 статті 796 цього Кодексу передбачено, що одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.

Відповідно до ст. 797 Цивільного кодексу плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування земельною ділянкою.

Таким чином, орендодавці приміщень, які є власниками земельних ділянок чи постійними землекористувачами, є платниками земельного податку до бюджету. Орендарі приміщень можуть сплачувати орендодавцям цих приміщень додатково до плати за користування приміщенням плату за користування земельною ділянкою згідно з умовами договору оренди.

Відповідно до п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу від сплати земельного податку звільняються:

інваліди І і ІІ групи;

• фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
• пенсіонери (за віком);
• ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України № 3551-ХІІ;
• фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно з п. 281.2 ст. 281 Податкового кодексу звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 цієї статті, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

• для ведення особистого селянського господарства — у розмірі не більш ніж 2 га;
• для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах — не більш ніж 0,25 га, в селищах — не більш ніж 0,15 га, в містах — не більш ніж 0,10 га;
• для індивідуального дачного будівництва — не більш ніж 0,10 га;
• для будівництва індивідуальних гаражів — не більш ніж 0,01 га;
• для ведення садівництва — не більш ніж 0,12 га.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів за запитом відповідного органу ДФС за місцезнаходженням земельної ділянки надають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами ДФС, які надсилають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 Кодексу України.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня поточного року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником — починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року орган ДФС надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Згідно з пп. 287.5 ст. 287 Податкового кодексу податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними платника податків, такому платнику необхідно звернутись до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки з оригіналами відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою для проведення звірки даних щодо:

розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку. 

Об’єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або постійному користуванні. Базою обкладення земельним податком є:

– нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації – для земель, нормативна грошова оцінка яких проведена;

– площа земельних ділянок, нормативна грошова оцінка яких не проведена.

При цьому слід зазначити, що згідно із п. 8 підрозд. 6 розд. ХХ Податкового кодексу споживчих цін за 2016 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативно грошової оцінки земель, застосовується із значенням: для сільгоспугідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) – 100 %; для земель несільгосппризначення – 106 %. Тобто для розрахунку земельного податку на 2017 рік до нормативно грошової оцінки слід застосовувати такі коефіцієнти: для сільгоспугідь – 1,0; для земель несільгосппризначення – 1,06.

Загальні положення щодо найму (оренди) визначено гл. 58 Цивільного кодексу. Так, пунктом 1 статті 796 цього Кодексу передбачено, що одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.

Відповідно до ст. 797 Цивільного кодексу плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування земельною ділянкою.

Таким чином, орендодавці приміщень, які є власниками земельних ділянок чи постійними землекористувачами, є платниками земельного податку до бюджету. Орендарі приміщень можуть сплачувати орендодавцям цих приміщень додатково до плати за користування приміщенням плату за користування земельною ділянкою згідно з умовами договору оренди.

Відповідно до п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу від сплати земельного податку звільняються:

інваліди І і ІІ групи;

• фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
• пенсіонери (за віком);
• ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України № 3551-ХІІ;
• фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно з п. 281.2 ст. 281 Податкового кодексу звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 цієї статті, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

• для ведення особистого селянського господарства — у розмірі не більш ніж 2 га;
• для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах — не більш ніж 0,25 га, в селищах — не більш ніж 0,15 га, в містах — не більш ніж 0,10 га;
• для індивідуального дачного будівництва — не більш ніж 0,10 га;
• для будівництва індивідуальних гаражів — не більш ніж 0,01 га;
• для ведення садівництва — не більш ніж 0,12 га.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів за запитом відповідного органу ДФС за місцезнаходженням земельної ділянки надають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами ДФС, які надсилають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 Кодексу України.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня поточного року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником — починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року орган ДФС надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Згідно з пп. 287.5 ст. 287 Податкового кодексу податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними платника податків, такому платнику необхідно звернутись до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки з оригіналами відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою для проведення звірки даних щодо:

розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку. 

Контролюючий орган за місцем знаходження земельної ділянки проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).