Головний державний інспектор Управління Держпраці в Івано- Франківській області інформує:

ДОНОР НА ПІДПРИЄМСТВІ: ПРАВА, ПІЛЬГИ, ГАРАНТІЇ
 

ДОНОР НА ПІДПРИЄМСТВІ: ПРАВА, ПІЛЬГИ, ГАРАНТІЇ
 
Як свідчить світовий досвід, стан донорства в країні залежить, перш за все, від морально-етичного клімату в суспільстві. Зазвичай, донором є громадянин працездатного віку, як правило, зайнятий на певному підприємстві. Держава гарантує захист прав донора та охорону його здоров’я, а також надає певні пільги. Отож, наразі з’ясуємо, які саме права, гарантії та пільги передбачені чинним законодавством для донорів, який порядок використання ними додаткових днів відпочинку, а також як кадровикові правильно заповнити листок непрацездатності, виданий донору.
Правові підстави
Основні права та обов’язки донорів й питання їх соціального захисту на підприємствах викладено у Законі України «Про донорство крові та її компонентів» від 23 червня 1995 р. № 239/95-ВР (далі ― Закон № 239). Хто ж може бути донором та взагалі, що розуміється під терміном «донорство»? Відповідно до ст. 2 Закону № 239, донорство крові та її компонентів ― це добровільний акт волевиявлення людини, що полягає у даванні крові або її компонентів для подальшого безпосереднього використання їх для лікування, виготовлення відповідних лікарських препаратів або використання у наукових дослідженнях. Тут же вказано, що донором може бути будь-який дієздатний громадянин України віком від 18 років, який пройшов відповідне медичне обстеження і в якого немає протипоказань, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я. Особи, хворі на інфекційні хвороби, що можуть передаватися через кров, або інфіковані збудниками таких хвороб, можуть залучатися до виконання донорської функції лише у разі подальшого використання отриманих від них крові та (або) її компонентів виключно для проведення наукових досліджень, виготовлення діагностикумів та інших продуктів, що не призначаються для введення реципієнтам.
Згідно зі ст. 8 Закону № 239 передбачено захист прав донора, у т. ч. й трудових. Держава гарантує захист прав донора та охорону його здоров’я, а також надає йому пільги. Посадові особи установ та закладів охорони здоров’я зобов’язані поінформувати донора про його права і обов’язки та порядок здійснення донорської функції. На випадок зараження донора інфекційними хворобами або виникнення у нього інших хвороб чи розладу здоров’я у зв’язку з виконанням донорської функції донор підлягає обов’язковому державному страхуванню. Порядок та умови такого страхування встановлюються Кабінетом Міністрів України (далі ― КМУ).
Варто зазначити, що у разі заподіяння ушкодження здоров’я у зв’язку з виконанням донорської функції, працівникові-донору в порядку, встановленому законодавством, відшкодовується заподіяна шкода з урахуванням додаткових витрат на лікування, посилене харчування та на інші заходи, спрямовані на його соціально-трудову та професійну реабілітацію. Окрім цього,інвалідність донора, що настала у зв’язку з виконанням ним донорської функції, прирівнюється до інвалідності внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання. У разі смерті донора, що настала внаслідок виконання донорської функції, членам сім’ї померлого, які перебували на його утриманні, призначається пенсія у зв’язку з втратою годувальника. Призначення такої пенсії здійснюється у порядку та на умовах, встановлених законодавством для призначення пенсії сім’ї годувальника, який помер внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання.
Пільги для донорів
Які ж пільги надаються донорам? Так, у день давання крові та (або) її компонентів, а також в день медичного обстеження працівник, який є або виявив бажання стати донором, звільняється від роботи на підприємстві, в установі, організації незалежно від форм власності зі збереженням за ним середнього заробітку. Донори з числа студентів вищих навчальних закладів та учнів професійних навчально-виховних закладів у зазначені дні звільняються від занять.
Після кожного дня давання крові та (або) її компонентів, у тому числі в разі давання їх у вихідні, святкові та неробочі дні, донору надається додатковий день відпочинку зі збереженням за ним середнього заробітку (ч. 2 ст. 9 Закону № 239). За бажанням працівника цей день може бути приєднано до щорічної відпустки або використано в інший час протягом року після дня давання крові чи її компонентів.
У разі, коли за погодженням з керівництвом підприємства в день давання крові донор був залучений до роботи або несення служби, йому за бажанням надається інший день відпочинку зі збереженням за ним середнього заробітку.
У разі давання крові та (або) її компонентів у період щорічної відпустки ця відпустка продовжується на відповідну кількість днів з урахуванням надання працівнику додаткового дня відпочинку за кожний день давання крові. Стосовно виплати середнього заробітку слід вказати, що він здійснюється за рахунок коштів роботодавця донора. Зазначені кошти належать до таких, що спрямовані на благодійну діяльність.
У кадровиків може виникнути питання щодо підстав надання зазначених пільг. Зазначимо, що підставою для їх надання мають бути відповідні довідки, видані працівникові-донору за місцем медичного обстеження чи давання крові та (або) її компонентів. Форми цих довідок і порядок їх видачі затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я. В день давання крові та (або) її компонентів донор забезпечується безкоштовними сніданком та обідом за рахунок коштів закладу охорони здоров’я, що здійснює взяття у донора крові та (або) її компонентів. У разі неможливості забезпечення таким харчуванням відповідний заклад охорони здоров’я має відшкодувати донору готівкову вартість відповідних наборів харчування (ч. 7 ст. 9 Закону № 239).
Варто зауважити, що законодавством передбачені також додаткові пільги працівникам-донорам, що надаються у зв’язку з систематичним безоплатним здаванням крові та її компонентів. Зокрема, донорам, які протягом року безоплатно здали кров та (або) її компоненти у сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам, допомога по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з захворюванням виплачується у розмірі 100% середньої заробітної плати донора незалежно від стажу роботи. Така пільга цим донорам надається протягом року після здачі крові та (або) її компонентів у зазначеній кількості.
Окрім цього, учням професійних навчально-виховних закладів, студентам вищих навчальних закладів, які протягом року безоплатно здали кров та (або) її компоненти у сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам, надається право на одержання грошової допомоги у розмірі 25% встановленої у навчальному закладі стипендії протягом шести місяців після здачі крові та (або) її компонентів у зазначеній кількості. Виплата такої грошової допомоги здійснюється за місцем навчання донора. Кошти для надання цієї грошової допомоги передбачаються відповідними місцевими програмами розвитку донорства крові та її компонентів.
Слід зважати також на те, що протягом року після здачі крові та (або) її компонентів у кількості, зазначеній вище, донори мають право першочергового придбання путівок для санаторно-курортного лікування за місцем роботи або навчання та першочергового лікування в закладах охорони здоров’я, що перебувають у державній власності.
Крім вказаних пільг, роботодавцями можуть бути встановлені для  таких донорів-працівників й інші додаткові пільги, про що йдеться у ч. 4 ст. 10 Закону № 239.
Донори, які безоплатно здали кров у кількості 40 разових максимально допустимих доз або плазму крові в кількості 60 разових максимально допустимих доз, незалежно від часу їх здачі, набувають статусу Почесного донора України. Таким особам видається відповідне посвідчення і вручається нагрудний знак «Почесний донор України» в порядку, встановленому КМУ. Зразки нагрудного знака «Почесний донор України» і посвідчення до нього також затверджуються КМУ. Донори, які безоплатно здали кров та (або) її компоненти в кількості 100 і більше разових максимально допустимих доз, можуть бути нагороджені державними нагородами України.
Почесні донори України мають право на:
― безоплатне позачергове зубопротезування (за винятком зубопротезування з використанням дорогоцінних металів) у закладах охорони здоров’я, заснованих на загальнодержавній та комунальній власності;
― пільгове придбання ліків (зі знижкою 50% їх вартості) за рецептами, виданими закладами охорони здоров’я, заснованими на загальнодержавній та комунальній власності;
― безоплатне забезпечення донорською кров’ю та її препаратами, необхідними для їх особистого лікування, за рецептами, виданими закладами охорони здоров’я, заснованими на загальнодержавній та комунальній власності;
― першочергове придбання за місцем роботи або навчання путівок для санаторно-курортного лікування та першочергове лікування у закладах охорони здоров’я, заснованих на загальнодержавній та комунальній власності;
― позачергове забезпечення у порядку, встановленому КМУ, протезами та іншими протезно-ортопедичними виробами;
― використання чергової щорічної оплачуваної відпустки у зручний для них час;
― отримання надбавки до пенсії у розмірі 10% від затвердженого прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць;
― отримання пільгових позик для будівництва індивідуального житла відповідно до законодавства.
Окрім цього, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, місцевими радами, роботодавцями для таких донорів можуть бути встановлені й інші додаткові пільги.
Обов’язки працівника-донора
Відповідно до чинного законодавства, особа, яка виявила бажання здати кров та (або) її компоненти, зобов’язана не пізніше ніж за три дні до дня медичного обстеження, що проводиться перед даванням крові та (або) її компонентів, повідомити письмовою заявою роботодавця, адміністрацію за місцем навчання або командування військової частини, де вона проходить службу, про свій намір пройти таке обстеження і здати кров та (або) її компоненти.
У такій заяві працівник має вказати день, коли буде проводитися медичне обстеження та давання крові, а також визначити додатковий день відпочинку, передбачений ч. 2 та ч. 3 ст. 9 або ч. 3 та ч. 4 ст. 11 Закону № 239 (Зразок 1). Зауважимо, що зазначена заява не подається у випадках, коли особа, яка виявила бажання здати кров або її компоненти, перебуває у відпустці, відрядженні, або у разі, коли її кров терміново необхідна для надання невідкладної медичної допомоги хворому, та у випадках стихійного лиха, аварій та катастроф, епідемій, епізоотій та інших надзвичайних ситуацій на всій території України або в окремих її місцевостях.
 
                                                                
 
Головний державний інспектор Управління Держпраці                                               Р.Сабадаш
в Івано- Франківській області                                                                        
 

0 Коментарі

Ще немає коментарів

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована. Обов*язкові поля позначені *