Надвірнянська об’єднана ДПІ інформує
До уваги платників податку на додану вартість!
До уваги платників податку на додану вартість!
Згідно з п.3 наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. № 1307 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 26.01.2016 р. за №137/28267, всі податкові накладні підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) за формою, чинною на день такої реєстрації. Згідно з нормами наказу № 1307 нова форма податкової накладної почне застосовуватись з 01.04.2016 р.
Таким чином, з 01.04.2016 р. податкові накладні та/або розрахунки коригування підлягають реєстрації в ЄРПН за новою формою (затвердженою наказом N 1307) не залежно від дати їх складання: до 01.04.2016 р. чи після 01.04.2016 р. (за умови дотримання інших вимог щодо реєстрації в ЄРПН).
Нові формати податкової накладної (J/F1201008) та розрахунку коригування (J/F1201208) розміщено на веб-порталі ДФС за адресою: http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/reestr-elektronnih-form-po/.
«Акцизний податок» – обов’язковий реквізит фіскального касового чека
Роздрібні торговці, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, зазначають у касовому чеку окремим рядком розмір ставки акцизного податку, загальну суму такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами, на початку рядка друкується назва такого податку.
Суб’єкти господарювання повинні врахувати, що представники підприємництва, які ще в минулому році відображали в чеках «роздрібний» акциз» , пробиватимуть такі чеки й надалі. Їм досить лише звірити їх форму за новими вимогами і за необхідності внести корективи. Виробники касових апаратів повинні випустити версії програмного забезпечення РРО, які б дозволяли виділяти в чеку «роздрібний» акциз для тих суб’єктів господарювання, які не відображали цей вид податку.
Cамі ж суб’єкти господарювання повинні стежити за оновленням Держреєстру РРО, перевіряючи чи внесено до нього нову версію програмного забезпечення для свого касового апарату. Якщо таке програмне забезпечення з’явилося в Реєстрі – негайно уточнити у своєму ЦСО, чи реалізовано в ній можливість виділяти акциз. Якщо так, то негайно надавати свої касові апарати до ЦСО для оновлення їх внутрішнього програмного забезпечення. Якщо це своєчасно не зробити, то через відсутність у чеку хоча б одного з обов’язкових реквізитів такий документ не прийматиметься як розрахунковий (п.3 розд І Положення №13.
Як відомо, з 11 березня 2016 року набрав чинності наказ Мінфіну України від 21.01.2016 року №13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми №ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» . Положенням затвердили, що Реквізит «Акцизний податок» віднині обов’язковий реквізит фіскального касового чека на товари (послуги) за формою №ФКЧ -1 – Додаток 1 до Положення №13.
Терміни подання громадянами податкової декларації про майновий стан і доходи за минулий рік
Відповідно до підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI податкова декларація про майновий стан і доходи подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених р.IV Кодексу.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (підпункт 166.1.2 пункту 166.1 статті 166 р.IV Кодексу).
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 103).
Сплата податку за землю фізичноюособою-пенсіонером
Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України від 25.10.2001 № 2768-III (далі – Земельний кодекс), а справляння плати за землю – Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі – ПКУ)).
Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб наведено в статті 281 ПКУ.
Так, від сплати податку звільняються:
– інваліди першої і другої групи (п.п. 281.1.1 п. 281.1 ст. 281 ПКУ);
– фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років
(п.п. 281.1.2 п. 281.1 ст. 281 ПКУ);
– пенсіонери (за віком) (п.п. 281.1.3 п. 281.1 ст. 281 ПКУ);
– ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (п.п. 281.1.4 п. 281.1 ст. 281 ПКУ);
– фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (п.п. 281.1.5 п. 281.1 ст. 281 ПКУ).
Згідно з пунктом 281.2 статті 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 281.1 статті 281 ПКУ, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:
– для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари (п.п. 281.2.1 п. 281.2 ст. 281 ПКУ);
– для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара (п.п. 281.2.2 п. 281.2 ст. 281 ПКУ);
– для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара (п.п. 281.2.3 п. 281.2 ст. 281 ПКУ);
– для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара (п.п. 281.2.4 п. 281.2 ст. 281 ПКУ);
– для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара (п.п. 281.2.5 п. 281.2 ст. 281 ПКУ).
Отже, пільговими категоріями громадян не справляється плата за земельну ділянку в межах граничних норм, при цьому податок нараховується зазначеним громадянам тільки за площу земельної ділянки, яка перевищує встановлені межі граничних норм.
В яких випадках суб’єкти господарювання повідомляють контролюючі органи про відсутність у них у звітному році об’єктів обчислення екологічного податку?
Відповідно до п. 250.9 ст. 250 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 –VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо платник податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 ПКУ.
Тобто, суб’єкти господарювання, у тому числі новостворені, які не мають об’єктів обчислення екологічного податку не повинні подавати до відповідних контролюючих органів заяву про відсутність у них у звітному році таких об’єктів.
Суб’єкти господарювання, які є платниками екологічного податку, але з початку звітного року не планують здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, повинні скласти заяву довільної форми про відсутність у них у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку та повідомити про це відповідні контролюючі органи за місцем розташування джерел забруднення не пізніше граничного терміну подання податкової декларації за І квартал звітного року.
В іншому разі такі суб’єкти господарювання зобов’язані подавати податкові декларації екологічного податку.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 120).
Яким чином фізична особа може отримати інформацію про джерела отриманих доходів для пред’явлення за місцем вимоги?
Порядок отримання відомостей із Державного реєстру регламентується розділом X Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 № 779 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.12.2013 за № 2211/24743 (далі – Положення).
Фізична особа для отримання інформації про джерела отриманих доходів звертається особисто або через уповноважену особу до контролюючого органу за своїм місцем проживання або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування, подає документ, що посвідчує особу, та заяву (додаток 13 до Положення). Уповноважена особа додає до заяви довіреність, засвідчену у нотаріальному порядку, на отримання відомостей про джерела доходів/доходи (після пред’явлення повертається) та її копію, документ, що посвідчує особу такого представника, та ксерокопію (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя.
Фізичні особи, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, отримання доходів, місцезнаходження іншого об’єкта оподаткування, можуть звернутися за отриманням відомостей із Державного реєстру до будь-якого органу доходів і зборів.
Контролюючий орган протягом п’яти робочих днів з дня звернення фізичної особи надає відомості із Державного реєстру за формами, наведеними у додатках 14 та 15 до Положення.
Алгоритм розрахунку податкової знижки за навчання
Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Кодексом.
Порядок застосування податкової знижки визначений статтею 166 Кодексу. Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 Кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Така сума не може перевищувати розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень, в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року (у 2015 році – 1710).
Також Кодексом визначено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 Кодексу.
Відповідно до пункту 164.6 статті 164 Кодексу під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності.
Враховуючи вищевикладене, алгоритм нарахування податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку на суму витрат, понесених за навчання, за наслідками звітного податкового 2015 року розраховується наступним чином:
визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму єдиного внеску, страхових внесків до Накопичувального фонду, а також на суму ПСП за її наявності (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП, утриманого єдиного внеску та податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця);
на підставі підтверджувальних документів визначається сума (вартість) витрат платника податку – резидента, дозволених до включення до податкової знижки, яка не повинна перевищувати для студентів, які навчаються на заочній, вечірній, дистанційній формі навчання – 20520 грн. (1710 грн. х 12 міс.), для денної форми навчання – 17100 грн. (1710 грн. х 10 міс.);
розраховується сума ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку:
з суми ПДФО утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат на оплату за навчання, та ставки податку.
При цьому відповідно до пункту 179.8 статті 179 Кодексу сума, що має бути повернута зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.
Оподаткування ПДФО вихідної допомоги у зв’язку із звільненням працівника, в т. ч. при виході на пенсію
Відповідно до п.п.14.1.48 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (ПКУ) заробітна плата для цілей розд. ІV ПКУ – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Винятки, передбачені п.п.165.1.1 п.165.1 ст.165 ПКУ, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.
Відповідно до п.167.1 ст.167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп.167.2 – 167.5 ст.167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Отже, вихідна допомога у зв’язку із звільненням працівника, в т. ч. при виході на пенсію, оподатковується за ставкою 18 відсотків.
До 1 травня 2016 року громадяни повинні задекларувати іноземні доходи
Громадяни, які отримують іноземні доходи, в обов'язковому порядку повинні до 1 травня поточного року подати річну податкову декларацію до територіальних органів ДФС за місцем прописки, та самостійно до 1 серпня цього року сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України).
Дохід отриманий від трудової діяльності (заробітна плата) легально працюючого за кордоном громадянина України оподатковується за правилами країни отримання доходу. За підсумками року такий громадянин зобов'язаний подати річну податкову декларацію про одержані доходи і сплатити податок.
У випадку, коли між Україною і країною отримання доходу підписано договір (Конвенцію) про уникнення подвійного оподаткування, і у фізособи є довідка про сплату податку за кордоном, то сума річного податкового зобов'язання зменшується на суму податку, сплаченого за кордоном.
Згідно з п.3 наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. № 1307 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 26.01.2016 р. за №137/28267, всі податкові накладні підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) за формою, чинною на день такої реєстрації. Згідно з нормами наказу № 1307 нова форма податкової накладної почне застосовуватись з 01.04.2016 р.
Таким чином, з 01.04.2016 р. податкові накладні та/або розрахунки коригування підлягають реєстрації в ЄРПН за новою формою (затвердженою наказом N 1307) не залежно від дати їх складання: до 01.04.2016 р. чи після 01.04.2016 р. (за умови дотримання інших вимог щодо реєстрації в ЄРПН).
Нові формати податкової накладної (J/F1201008) та розрахунку коригування (J/F1201208) розміщено на веб-порталі ДФС за адресою: http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/reestr-elektronnih-form-po/.
«Акцизний податок» – обов’язковий реквізит фіскального касового чека
Роздрібні торговці, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, зазначають у касовому чеку окремим рядком розмір ставки акцизного податку, загальну суму такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами, на початку рядка друкується назва такого податку.
Суб’єкти господарювання повинні врахувати, що представники підприємництва, які ще в минулому році відображали в чеках «роздрібний» акциз» , пробиватимуть такі чеки й надалі. Їм досить лише звірити їх форму за новими вимогами і за необхідності внести корективи. Виробники касових апаратів повинні випустити версії програмного забезпечення РРО, які б дозволяли виділяти в чеку «роздрібний» акциз для тих суб’єктів господарювання, які не відображали цей вид податку.
Cамі ж суб’єкти господарювання повинні стежити за оновленням Держреєстру РРО, перевіряючи чи внесено до нього нову версію програмного забезпечення для свого касового апарату. Якщо таке програмне забезпечення з’явилося в Реєстрі – негайно уточнити у своєму ЦСО, чи реалізовано в ній можливість виділяти акциз. Якщо так, то негайно надавати свої касові апарати до ЦСО для оновлення їх внутрішнього програмного забезпечення. Якщо це своєчасно не зробити, то через відсутність у чеку хоча б одного з обов’язкових реквізитів такий документ не прийматиметься як розрахунковий (п.3 розд І Положення №13.
Як відомо, з 11 березня 2016 року набрав чинності наказ Мінфіну України від 21.01.2016 року №13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми №ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» . Положенням затвердили, що Реквізит «Акцизний податок» віднині обов’язковий реквізит фіскального касового чека на товари (послуги) за формою №ФКЧ -1 – Додаток 1 до Положення №13.
Терміни подання громадянами податкової декларації про майновий стан і доходи за минулий рік
Відповідно до підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI податкова декларація про майновий стан і доходи подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених р.IV Кодексу.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (підпункт 166.1.2 пункту 166.1 статті 166 р.IV Кодексу).
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 103).
Сплата податку за землю фізичноюособою-пенсіонером
Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України від 25.10.2001 № 2768-III (далі – Земельний кодекс), а справляння плати за землю – Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі – ПКУ)).
Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб наведено в статті 281 ПКУ.
Так, від сплати податку звільняються:
– інваліди першої і другої групи (п.п. 281.1.1 п. 281.1 ст. 281 ПКУ);
– фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років
(п.п. 281.1.2 п. 281.1 ст. 281 ПКУ);
– пенсіонери (за віком) (п.п. 281.1.3 п. 281.1 ст. 281 ПКУ);
– ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (п.п. 281.1.4 п. 281.1 ст. 281 ПКУ);
– фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (п.п. 281.1.5 п. 281.1 ст. 281 ПКУ).
Згідно з пунктом 281.2 статті 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 281.1 статті 281 ПКУ, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:
– для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари (п.п. 281.2.1 п. 281.2 ст. 281 ПКУ);
– для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара (п.п. 281.2.2 п. 281.2 ст. 281 ПКУ);
– для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара (п.п. 281.2.3 п. 281.2 ст. 281 ПКУ);
– для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара (п.п. 281.2.4 п. 281.2 ст. 281 ПКУ);
– для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара (п.п. 281.2.5 п. 281.2 ст. 281 ПКУ).
Отже, пільговими категоріями громадян не справляється плата за земельну ділянку в межах граничних норм, при цьому податок нараховується зазначеним громадянам тільки за площу земельної ділянки, яка перевищує встановлені межі граничних норм.
В яких випадках суб’єкти господарювання повідомляють контролюючі органи про відсутність у них у звітному році об’єктів обчислення екологічного податку?
Відповідно до п. 250.9 ст. 250 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 –VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо платник податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 ПКУ.
Тобто, суб’єкти господарювання, у тому числі новостворені, які не мають об’єктів обчислення екологічного податку не повинні подавати до відповідних контролюючих органів заяву про відсутність у них у звітному році таких об’єктів.
Суб’єкти господарювання, які є платниками екологічного податку, але з початку звітного року не планують здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, повинні скласти заяву довільної форми про відсутність у них у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку та повідомити про це відповідні контролюючі органи за місцем розташування джерел забруднення не пізніше граничного терміну подання податкової декларації за І квартал звітного року.
В іншому разі такі суб’єкти господарювання зобов’язані подавати податкові декларації екологічного податку.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 120).
Яким чином фізична особа може отримати інформацію про джерела отриманих доходів для пред’явлення за місцем вимоги?
Порядок отримання відомостей із Державного реєстру регламентується розділом X Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 № 779 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.12.2013 за № 2211/24743 (далі – Положення).
Фізична особа для отримання інформації про джерела отриманих доходів звертається особисто або через уповноважену особу до контролюючого органу за своїм місцем проживання або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування, подає документ, що посвідчує особу, та заяву (додаток 13 до Положення). Уповноважена особа додає до заяви довіреність, засвідчену у нотаріальному порядку, на отримання відомостей про джерела доходів/доходи (після пред’явлення повертається) та її копію, документ, що посвідчує особу такого представника, та ксерокопію (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя.
Фізичні особи, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, отримання доходів, місцезнаходження іншого об’єкта оподаткування, можуть звернутися за отриманням відомостей із Державного реєстру до будь-якого органу доходів і зборів.
Контролюючий орган протягом п’яти робочих днів з дня звернення фізичної особи надає відомості із Державного реєстру за формами, наведеними у додатках 14 та 15 до Положення.
Алгоритм розрахунку податкової знижки за навчання
Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Кодексом.
Порядок застосування податкової знижки визначений статтею 166 Кодексу. Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 Кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Така сума не може перевищувати розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень, в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року (у 2015 році – 1710).
Також Кодексом визначено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 Кодексу.
Відповідно до пункту 164.6 статті 164 Кодексу під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності.
Враховуючи вищевикладене, алгоритм нарахування податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку на суму витрат, понесених за навчання, за наслідками звітного податкового 2015 року розраховується наступним чином:
визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму єдиного внеску, страхових внесків до Накопичувального фонду, а також на суму ПСП за її наявності (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП, утриманого єдиного внеску та податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця);
на підставі підтверджувальних документів визначається сума (вартість) витрат платника податку – резидента, дозволених до включення до податкової знижки, яка не повинна перевищувати для студентів, які навчаються на заочній, вечірній, дистанційній формі навчання – 20520 грн. (1710 грн. х 12 міс.), для денної форми навчання – 17100 грн. (1710 грн. х 10 міс.);
розраховується сума ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку:
з суми ПДФО утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат на оплату за навчання, та ставки податку.
При цьому відповідно до пункту 179.8 статті 179 Кодексу сума, що має бути повернута зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.
Оподаткування ПДФО вихідної допомоги у зв’язку із звільненням працівника, в т. ч. при виході на пенсію
Відповідно до п.п.14.1.48 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (ПКУ) заробітна плата для цілей розд. ІV ПКУ – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Винятки, передбачені п.п.165.1.1 п.165.1 ст.165 ПКУ, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.
Відповідно до п.167.1 ст.167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп.167.2 – 167.5 ст.167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Отже, вихідна допомога у зв’язку із звільненням працівника, в т. ч. при виході на пенсію, оподатковується за ставкою 18 відсотків.
До 1 травня 2016 року громадяни повинні задекларувати іноземні доходи
Громадяни, які отримують іноземні доходи, в обов'язковому порядку повинні до 1 травня поточного року подати річну податкову декларацію до територіальних органів ДФС за місцем прописки, та самостійно до 1 серпня цього року сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України).
Дохід отриманий від трудової діяльності (заробітна плата) легально працюючого за кордоном громадянина України оподатковується за правилами країни отримання доходу. За підсумками року такий громадянин зобов'язаний подати річну податкову декларацію про одержані доходи і сплатити податок.
У випадку, коли між Україною і країною отримання доходу підписано договір (Конвенцію) про уникнення подвійного оподаткування, і у фізособи є довідка про сплату податку за кордоном, то сума річного податкового зобов'язання зменшується на суму податку, сплаченого за кордоном.
0 Коментарі